Мульгімаа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор Мульгімаа

Мульгімаа (ест. Mulgimaa) — культурно-історична область на півдні Естонії, що охоплює повіт Вільяндімаа та північно-західну частину повіту Валгамаа, тобто землі колишніх парафій Галлісте, Гельме, Карксі, Пайсту і Тарвасту.[1]

Територією Мульгімаа також вважається південна частина історичної парафії Вільяндімаа та східна частина історичної парафії Саарде. У той же час за словами дослідника Едуарда Вяері більша частина корінного населення парафії Гельме не вважає себе мульками — народом, що населяє Мульгімаа.[2]

Регіон під назвою Мульгімаа до кінця ХІХ століття через використання мови мульгі (мульгійського діалекту південноестонської мови) був чітко відокремленим етнографічним та лінгвістичним регіоном, наступником давнього повіту Сакала.[3] Станом на 2012 рік мовою мульгі розмовляло близько 10 000 осіб.[4] Наразі п'ять парафій (Галлісте, Гельме, Карксі, Пайсту і Тарвасту) Мульгімаа визначає лише певний тип національних костюмів та територія поширення мови мульгі (західних діалектів південноестонської мови) серед людей старшого віку.[3]

Південноестонські діалекти (виро, сету, мульгі і тарту) та мовні острови (Лейву, Лудза і Краасна)

Багато хто помилково вважає, що сучасний повіт Вільяндімаа не належить до Мульгімаа. Мешканці Вільяндімаа поза цими п'ятьма парафіями не є мульками; часто столицею Мульгімаа помилково вважається місто Вільянді, проте воно не знаходиться у межах історичних земель Мульгімаа. Наприкінці ХХ століття багато місцевих жителів вважали центром Мульгімаа місто Аб'я-Палуоя.[3]

Наразі дослідженням, збереженням та розвитком культури Мульгімаа і мови мульгі займається «Інститут культури мульгі».[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Eesti entsüklopeedia / Ülo Kaevats. — Таллин : Eesti Entsüklopeediakirjastus, 1992. — Т. 6. — С. 442. — ISBN 5-89900-009-0.
  2. Pae, lk 180
  3. а б в Toomas Hendrik Ilves, "Võtaks Mulgimaa asjad õige enda kätte!" [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] Sakala, 2. juuli 2005
  4. Mulgi keel (ест.). Mulgi Kultuuri Instituut. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  5. Сеэдер: мы должны сохранять культуру Мульгимаа. Postimees. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 17 жовтня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pae, Taavi; Remmel, Mari-Ann. Eesti etnonüümid, võrdnimed ja piirkonnanimed. Keel ja Kirjandus, 2006, nr 3, lk 177–190.

Посилання[ред. | ред. код]