Мулянка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мулянка
Мулянка (фото 2006)
Мулянка (фото 2006)
Гирло Кама
Країни басейну Росія
Довжина 52 км
Площа басейну 460,7 км²
Мулянка на Вікісховищі
Вигляд на Мулянку з моста на вулиці Трамвайної

Мулянка (або Верхня Мулянка) — мала ріка в Пермському краю (в Європейській частині Росії), ліва притока Ками. Протікає територією Пермського району і західною околицею лівобережної частини Пермі (Індустріальний і Дзержинський райони). На берегах річки знаходиться село Верхні Мулли — один з найдавніших населених пунктів на території Пермі, зараз входить до складу міста [1]. Гирло Мулянки розташоване в мікрорайоні Железнодорожний Дзержінського району Пермі.

Довжина Мулянки — 52 км, площа басейну — 460,7 км². Мулянка має 35 приток, найбільший з них — річка Пиж (ліва притока). Праві притоки: Маліновка, Каменка, Култаєвка.

Безліч мостів і гребель перетинає Мулянку. Її ширина сильно змінюється і в деяких місцях досягає 400 м [2].

Історія[ред.ред. код]

На відміну від більшості річок Пермського краю, топонімія яких вважається пермсько-фінно-угорськой, назви річок Верхня Мулянка і Нижня Мулянка походить від персидського слова «мулла» [3][4]. Дослідники історії Пермського краю пов'язують це з татарським князем Маметкулом, який поселився в цій місцевості до або під час царювання Івана Лютого і був імамом або муллою. Його старший син, Урак-бей Маметкулов, жив на Верхній Мулянці, а молодший, Ірак-бей Сюндюк-бей Маметкулов — на Нижній Мулянці. Звідси і отримали назву ці річки, а також розташовані на них села Верхні Мулли і Нижні Мулли, відповідно. Давніші, дотюркські, назви цих річок не збереглися.

У 1722 році Георг Вільгельм де Геннін, керівник Уральських казенних заводів, і майстер Циммерман провели проби мідної руди з берегів Мулянки, в рамках підготовки до будівництва Егошихинського мідеплавильного заводу, на основі якого пізніше сформувалося місто Перм [5].

Екологія[ред.ред. код]

Протікаючи у межах міста Пермі і прилеглого до нього Пермського району, Мулянка піддається забрудненню промисловими і побутовими відходами: тваринницьких ферм, лісокомбінату, лакофарбного заводу і інших підприємств.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Згідно з докладом Управління з охорони довкілля за 2004 рік [6], вода в Мулянці відноситься до другого-третього класу якості, а у верхів'ях, враховуючи зміст нітриту, заліза і кисню, — до 4-го класу, тобто навіть після попередньої обробки непридатна для пиття і рибництва. На річці відмічений несприятливий кисневий режим. Хімічне споживання кисню склало 40–70 міліграм/л при нормі 30 міліграм/л, біохімічне — 5,15–7,08 міліграм/л при нормі 5 міліграм/л. Вміст зважених речовин дорівнював 11–18 міліграм/л.

Концентрації домішок:

  • аммонійний азот — 1–1,3 ГДК (до 1,5 в гирлі, до 1,8 в районі Верхніх Муллов);
  • залізо — 3 ГДК;
  • нафта — 1,2 ГДК (у гирлі);
  • фенол — 1,5 ГДК (у гирлі).

Стан бентофауни[ред.ред. код]

Згідно з результатами досліджень, проведеними фахівцями ПДУ, забруднення Мулянки надає сильний негативний вплив на стан бентофауни [7]. Найбільш забруднені середня і нижня частини Мулянки. Найбільше джерело забруднень — ТОВ «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЬ», відходи якого потрапляють в Мулянку через річку Пиж. Вміст нафтопродуктів у воді Мулянки в районі впадання в неї річки Пиж перевищує ГДК в 49,4 разу. У районі гирла зміст амонія перевищує ГДК в 1,3 разу, нітриту — в 2,5 разу, нафтопродуктів — в 2 рази. В результаті аналізу проб донної фауни було виявлено 75 видів тварин: малощетинкові черви (Oligochaeta) — 10 видів, п'явки (Hirudinea) — 2, черевоногі (Gastropoda) — 6, двостулкові (Bivalvia) — 2, комахи (Insecta) — 55. Розподіл макрозообентоса по ділянках річки:

Ділянка річки Кількість
видів
Біомаса,
г/м²
Чисельність,
тис. екз./м²
Верхня течія 53 57,9 4,8
Середня течія 23 11,8 1,2
Нижня течія 24 4,8

Дослідження юних екологів[ред.ред. код]

У 2003 році група юних екологів з школи № 6 міста Пермі і школи сіла Култаєво в рамках реалізації проекту «Екологічний стан малих річок міста Пермі і приміської зони» виконали дослідження екологічного стану води річки Мулянка [8]. Проби води були відібрані в районі сіла Култаєво і біля гирла річки в мікрорайоні Парковий. У екологічній лабораторії Кафедри хімії ПДПУ був проведений хімічний аналіз. Результати досліджень показали що хімічний склад води в Мулянке в межі міста і за його межами істотно розрізняється. Вміст фосфатів і заліза в нижній течії вище в 2 рази. Концентрація марганцю у верхній і нижній течії склала відповідно 1,7 ГДК і 2,3 ГДК. Отримані дані свідчать, що вода в річці Мулянка непридатна для пиття.

У 2005 році група учнів школи № 59, що брала участь в ДООГ—2005 (Дистанційна повчальна олімпіада з географії), провело експеримент «Очищення води, з річки Мулянка» [9]. Результати експерименту представлені в таблиці:

Вода Перед очищенням Після відстоювання Після фільтрування через пісок Після поглинання вугіллям
Запах легкий запах твані немає Дану стадію очищення не проводили, оскільки зразок води з р. Мулянки виявився достатньо чистим. немає
Прозорість мутнувата злегка каламутна прозора
Колір жовтуватий відтінок світла світла
Наявність крапель масла немає немає немає
Наявність твердих

частинок

немає немає немає
Об'єм води 100 мл 96 мл 85 мл

За наслідками експерименту був зроблений висновок: «воду, узяту з річки Мулянка, можна очистити відстоюванням, фільтруванням і способом адсорбції». Робота цієї команди отримала Диплом ДООГ—2005 другою степені (ДООГ—2005: Підсумки).

Посилання[ред.ред. код]

  1. Верхние Муллы в «Энциклопедии Пермской области»
  2. Google Maps: Гирло Мулянки.
  3. Д. Б. Рамазанова. К истории формирования говора пермских татар. [1]
  4. З. А. Мухаева. Топонимия территории пермского говора татарского языка (юга Пермской области). [2]
  5. Основание Егошихинского завода.
  6. Состояние водных объектов Пермской области. / Доклад Управления по охране окружающей среды Пермской области "Состояние и охрана окружающей среды в Пермской области" за 2004 год.
  7. М. С. Алексевнина, Е. В. Преснова. Состояние бентофауны реки Мулянки (бассейн Камы) в условиях антропогенной нагрузки. / Экосистемы малых рек: биоразнообразие, экология, охрана. Тезисы докладов II Всероссийской конференции. Борок, 16—19 ноября 2004 г. (PDF) — Институт биологии внутренних вод им. И. Д. Папанина.
  8. Е. Н. Никулина, В. К. Суверева, В. В. Мисенжников. Организация гидрохимических исследований малых рек в рамках школьного экологического мониторинга. / Материалы областной научно-практической конференции «Экологическая культура населения — фактор устойчивого развития».
  9. Отчёт команды АЙСБЕРГ, ID 013 о выполнении практического тура.