Мумін Каноат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мумін Каноат
Мӯъмин Қаноат
Фіруз, Ікрамі і Каноат.JPG
Мумін Каноат (праворуч) у колі інших таджицьких літераторів — Бахрама Фіруза (крайній ліворуч) та Джалала Ікрамі (у центрі)
Народився 5 травня 1932(1932-05-05) (87 років)
кишлак Курговад, теперішня Горно-Бадахшанська автономна область
Помер 18 травня 2018(2018-05-18) (86 років)
Душанбе, Таджикистан
Громадянство СРСР СРСР
Таджикистан Таджикистан
Діяльність поет
Alma mater Таджицький національний університет
Мова творів таджицька
Жанр вірші, поеми
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Премії Державна премія СРСР (1977)
орден «Знак Пошани»
Сайт: cit.tj/mumin/index.php?id=asosi

Мумі́н Каноа́т (також Каноа́тов, Каноатов Муміншо; тадж. Мӯъмин Қаноат; нар. 5 травня 1932, кишлак Курговад, теперішня Горно-Бадахшанська автономна область) — сучасний таджицький поет.

Біографія[ред. | ред. код]

Каноат Мумін (Каноатов Муміншо) народився 5 травня 1932 року в кишлаку Курговад (теперішня Горно-Бадахшанська автономна область) у родині селянина (дехканина). Навчався в школі і працював у колгоспі, надрукувавши перші вірші у Гармській районній газеті наприкінці 1940-х років.

У 1956 році Каноат закінчив відділення таджицької філології історико-філологічного факультету Таджицького державного університету ім. Леніна. Потому працював у редакції часопису «Садои Шарк» спершу завідуючим відділом поезії, а далі віповідальним секретарем. Деякий час був старшим редактором видавництва «Ирфон»[1].

Від 1961 року — член Спілки письменників СРСР, від наступного (1962) — члена КПРС.

Від 1968 року заступник Голови, а від 1976 року — перший секретар Правління Спілки письменників Таджикистану.

Мумін Каноат — депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Письменник нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Творчість[ред. | ред. код]

Перша збірка віршів Каноата — «Іскра» (1960).

Основна тема творів поета — зміни життя на таджицькій землі, дружба народів, героїзм радянських людей у роки Другої світової війни (збірка «Земні зірки», 1963; поеми — «Поема вогню», 1967; «Караван світла», 1970; «Батько», 1975).

За поеми «Голоси Сталінграда» (1972) і «Моє ім'я — Таджикистан» (1974) у 1977 році Мумін Каноат удостоєний Державної премії СРСР.

Каноат присвятив Тарасові Шевченкові поему «Дніпровські хвилі» (1964), перекладав твори Т. Шевченка, М. Рильського[2].

Українські переклади творів М. Каноата: [Вірші] у кн. «Сузір'я», вип. 2, 9, К., 1968, 1975.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Мумін Каноат на www.pisateli.freenet.tj (Письменники Таджикистану) Архівовано 29 January 2010[Дата не збігається] у Wayback Machine. // "Писатели Таджикистана", Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)
  2. Шодикулов Х. Каноат Мумін // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1979., стор. 557

Джерела та посилання[ред. | ред. код]