Мундіаліто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мундіаліто
Trofeo Copa de Oro de Campeones Mundiales.png
Місце проведення Уругвай Уругвай
Час проведення 30 грудня 198010 січня 1981
Чемпіон Gold medal.svg Уругвай Уругвай
Фіналіст Silver medal.svg Бразилія Бразилія
3-е місце Bronze medal.svg Аргентина Аргентина
4-е місце Нідерланди Нідерланди
Італія Італія
Зіграно матчів 7
Забито м’ячів 19
(2?71 за матч)
Кількість глядачів 255 000
(36 429 за матч у середньому)
Найкращий бомбардир Уругвай Вальдемар Вікторіно
(3 голи)

Золотий Кубок чемпіонів світу (ісп. Copa de Oro de Campeones Mundiales), також відомий як Мундіаліто (ісп. Mundialito) — футбольний турнір, що пройшов в Уругваї на стику 1980 і 1981 років, на який зібралися всі збірні, які ставали на той момент чемпіонами світу, за винятком збірної Англії. Її відсутність була компенсована однією з найсильніших на той момент команд світу — збірною Нідерландів, що зайняла на двох попередніх чемпіонатах світу друге місце. Переможцем турніру стала збірна Уругваю.

Проведення Кубку було приурочено до 50-річчя першого чемпіонату світу, який також відбувся в Уругваї. Всі ігри пройшли на арені фінального матчу першого Мундіалю — «Сентенаріо».

У 1985 і 1993 роках грався Кубок Артеміо Франкі з 1992 грається Кубок конфедерацій. Обидва турніри є правонаступниками Золотого Кубка чемпіонів світу.

Команди-учасниці[ред.ред. код]

Команда Здобутки
Уругвай Уругвай господарі; чемпіони світу 1930 і 1950
Бразилія Бразилія чемпіони світу 1958, 1962 і 1970
Німеччина ФРН чемпіони світу 1954 і 1974
Італія Італія чемпіони світу 1934 і 1938
Аргентина Аргентина чемпіони світу 1978
Нідерланди Нідерланди віце-чемпіони світу 1974 і 1978 («замінили» Англію).

Збірна Англії з футболу, чемпіон світу 1966 року, відмовилася від участі у турнірі.

Формат[ред.ред. код]

Шість збірних були розподілені на дві групи по три команди: У групу А потрапили Нідерланди, Італія та Уругвай, а у групу B — збірні Аргентини, Бразилії та Західної Німеччини. Переможці груп зустрічаються один з одним у фіналі, щоб визначити переможця турніру.

Уругвай і Бразилія виграли свої групи і зустрілись у вирішальному матчі, де сильнішим виявились господарі 2:1. Цей рахунок повторив результат, який стався 30 років тому між цими двома командами в вирішальному матчі на чемпіонаті світу 1950 року.

Група A[ред.ред. код]

Збірна І В Н П ГЗ ГП РГ О
Уругвай Уругвай 2 2 0 0 4 0 +4 4
Італія Італія 2 0 1 1 1 3 −2 1
Нідерланди Нідерланди 2 0 1 1 1 3 −2 1
30 грудня 1980 Уругвай Уругвай 2 – 0 Нідерланди Нідерланди «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 65,000
Арбітр: Енріке Лабо (Перу)
Венансіо Рамос Гол 31'
Вікторіно Гол 45'

3 січня 1981 Уругвай Уругвай 2 – 0 Італія Італія «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 55,000
Арбітр: Еміліо Гуруцета (Іспанія)
Хуліо Моралес Гол 67' (пен.)
Вікторіно Гол 81'

6 січня 1981 Італія Італія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 15,000
Арбітр: Франц Верер (Австрія)
Анчелотті Гол 7' Ян Петерс Гол 15'

Група B[ред.ред. код]

Збірна І В Н П ГЗ ГП РГ О
Бразилія Бразилія 2 1 1 0 5 2 +3 3
Аргентина Аргентина 2 1 1 0 3 2 +1 3
ФРН ФРН 2 0 0 2 2 6 −4 0
1 січня 1981 Аргентина Аргентина 2 – 1 ФРН ФРН «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 60,000
Арбітр: Августо Ламо Кастільйо (Іспанія)
Кальц Гол 84' (аг)
Рамон Діас Гол 88'
Грубеш Гол 41'

4 січня 1981 Бразилія Бразилія 1 – 1 Аргентина Аргентина «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 60,000
Арбітр: Еріх Лінемаєр (Австрія)
Едевалдо Гол 47' Марадона Гол 30'

7 січня 1981 Бразилія Бразилія 4 – 1 ФРН ФРН «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 50,000
Арбітр: Хуан Сілванго (Чилі)
Леовежильдо Жуніор Гол 56'
Тоніньйо Серезо Гол 61'
Сержіньйо Шулапа Гол 76'
Зе Сержіо Гол 82'
Аллофс Гол 54'

Фінал[ред.ред. код]

10 січня 1981 Уругвай Уругвай 2 – 1 Бразилія Бразилія «Сентенаріо», Монтевідео
Глядачів: 71,250
Арбітр: Еріх Лінемаєр (Австрія)
Барріос Гол 50'
Вікторіно Гол 80'
Сократес Гол 62' (пен.)

Підсумкові місця[ред.ред. код]

Воротар збірної Уругваю Родольфо Родрігес з трофеєм.
  1. Уругвай Уругвай
  2. Бразилія Бразилія
  3. Аргентина Аргентина
  4. Нідерланди Нідерланди, Італія Італія (однаковий результат)
  5. ФРН ФРН

Бомбардири[ред.ред. код]

3 м'ячі
1 м'яч
Автогол

Склади[ред.ред. код]

Аргентина: Убальдо Фільйоль, Луїс Гальван[it], Альберто Тарантіні, Хорхе Ольгін[it], Амеріко Гальєго, Данієль Пассарелла, Даніель Бертоні, Освальдо Арділес, Рамон Діас, Дієго Марадона, Маріо Кемпес, Ектор Балей, Карлос Френ[it], Леопольдо Луке, Хуан Барбас[it], Хосе Валенсія[it], Хосе Ван Туйне[it], Вікторіо Оканьйо[it]. Тренер — Сесар Луїс Менотті.

Бразилія: Карлос[it], Едевалдо[it], Оскар, Луїзіньйо[it], Батіста[it], Жуніор, Тіта, Тоніньйо Серезо[it], Сократес, Ренато, Зе Сержіо, Жуан Лейте[it], Жетуліо[it], Жуніньйо[it], Едінійо[it], Пауло Ізідоро[it], Сержіньйо[it], Едер[it]. Тренер — Теле Сантана.

Італія: Івано Бордон, Джованні Галлі, Франко Барезі, Антоніо Кабріні, Клаудіо Джентіле, Гаетано Ширеа, П'єтро Верховод, Карло Анчелотті, Джанкарло Антоньйоні, Джамп'єро Марині, Габріеле Оріалі, Марко Тарделлі, Ренато Дзаккареллі, Сальваторе Баньї, Бруно Конті, Алессандро Альтобеллі, Франческо Граціані, Роберто Пруццо. Тренер — Віченцо Беардзот.

Нідерланди: Пім Дусбург, Бен Вейнстекерс, Рональд Спелбос[it], Ерні Брандтс, Гуго Говенкамп, Віллі ван де Керкгоф, Мартін Йол, Ян Петерс[it], Кес Кіст, Рене ван де Керкгоф, П'єр Вермелен[it], Джон Метгод, Мішель Валке[it], П'єр Тол[it], Тойне ван Мірло[it], Петер Арнц, Пітер Вілдсхут, Ганс ван Брекелен. Тренер — Ян Зварткрейс[it].

Німеччина: Гаральд Шумахер, Манфред Кальц, Райнер Бонгоф, Карл-Гайнц Ферстер, Бернард Діц, Ганс-Петер Брігель, Фелікс Магат, Карл-Гайнц Румменігге, Горст Грубеш, Гансі Мюллер, Клаус Аллофс, Айке Іммель, Курт Нідермаєр[it], Вільфрід Ганнес[it], Мирослав Вотава, Вольфганг Дреммлер, Карл Альгевер[it], Рональд Борхерс[it]. Тренер — Юпп Дерваль.

Уругвай: Родольфо Родрігес, Вальтер Олівера[it], Уго де Леон[it], Хосе Морейра[it], Аріель Красоускі[it], Даніель Мартінес[it], Венансіо Рамос, Едуардо де ла Пенья[it], Вальдемар Вікторіно[it], Рубен Пас[it], Хуліо Моралес[it], Фернандо Альвес[it], Хорхе Сів'єро[it], Нельсон Марсенаро[it], Віктор Діого, Арсеніо Лусардо[it], Хорхе Барріос[it], Ернесто Варгас[it]. Тренер — Роке Масполі[it].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]