Мігай Мункачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мігай Мункачі
Munkácsy Mihály
угор. Munkácsy Mihály
Munkácsy-önarckép-1881.jpg
Мігай Мункачі, автопортрет
Ім'я при народженні Michael von Lieb
Міхаель фон Ліб
Народився 20 лютого 1844(1844-02-20)
Мункач, Угорське королівство, Австрійська імперія (Мукачеве, Україна Україна)
Помер 1 травня 1900(1900-05-01) (56 років)
Німеччина Німеччина, Енденліх (Endenlich)
·сифіліс
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1896-1915).svg Угорщина
Місце проживання Угорщина, Франція, Німеччина
Діяльність художник
Alma mater Академія образотворчих мистецтв (Відень) (1865), Мюнхенська академія мистецтв, Дюссельдорфська академія мистецтв і Hungarian University of Fine Artsd
Вчителі Antal Ligetid, Carl Rahld, Franz Adamd, Ludwig Knausd і Benjamin Vautierd
Відомі учні Fritz von Uhded
Знання мов угорська[1]
Членство Шведська королівська академія вільних мистецтв
Жанр портрет
Автограф Munkácsy aláírása.png
Нагороди

Почесні громадяни Мукачева[d] (1880)

Мігай Мункачі

Мі́гай Му́нкачі (угор. Munkácsy Mihály, справжнє ім'я Міхаель фон Ліб, нім. Michael von Lieb; 20 лютого 1844, Мункач, тепер Мукачеве, Україна — 1 травня 1900, Енденліх, поблизу Бонна, Німеччина) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису. З дозволу громади Мункача (тодішня назва Мукачева) він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в Мукачеві в родині дрібного чиновника, німця фон Ліба. За симпатії до угорської революції його батько потрапив до в'язниці.

Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 186263 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті. В Будапешті молодий Мігай фон Ліб заручається підтримкою знаного угорського художника Антала Лігеті і вирушає на навчання у Віденську Академію мистецтв (1865), а потому — Мюнхенську Мистецьку академію (186668). У 186869 роках навчається в Дюссельдорфі в Людвіга Кнауса. В цей час митець творить такі відомі полотна, як присвячені революційним подіям в Угорщині 184849 років картини «Бій під Ішагесом» (1867) та «Жінки скубуть корпію» (1871).

Визнання, роки активної творчості[ред. | ред. код]

Камера смертника, 1869-70

У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салону і принесла її автору європейську славу. З дозволу громади Мукачевого Мігай фон Ліб отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.

В 1872 році Мігай Мункачі переїхав до Парижа, де живе і плідно працює тривалий час. Тут створені його жанрові, соціально загострені картини з життя угорського народу («Нічні бродяги», «Дівчина з хмизом», обидві — 1873 рік), численні портрети («Ласло Паал», бл. 187677; «Ференц Ліст», 1886), пейзажі («Курний шлях», 1881) тощо.

4 листопада 1880 року Мігая Мункачі обрали Почесним громадянином міста Мукачеве.

Останні роки життя[ред. | ред. код]

Могила Мункачі в Будапешті

Наприкінці 1880 — у 1890-х роках Мігай Мункачі тяжко хворів, страждаючи на душевні розлади та сифіліс, але продовжував малювати. У цей період написані картини «Вмираючий Моцарт» (1888), «Страйк» (1895).

1 травня 1900 року Мігай Мункачі помер у богадільні німецького містечка Енденліх.

Художня спадщина Мігая Мункачі[ред. | ред. код]

Голова фарисея, 1881, Закарпатський художній музей

Пензлю Мігая Мункачі належать знакові твори, що ознаменували започаткування реалізму в угорському живописі: картини «Голгофа» (1884), «Христос перед Пілатом» (1881), пейзажі «Таємнича вулиця», «Прихід угорців на свою батьківщину». Він також є автором розпису купола Віденського історичного музею.

Полотна Мункачі пройняті суворою правдою, їм властиві глибокий драматизм, що особливо підкреслюється контрастністю темних і світлих фарб, та гострота психологічної характеристики образів.

Картини Мункачі зберігаються в Угорській Національній галереї, Закарпатському художньому музеї в Ужгороді, Старій Національній галереї в Берліні (нім. Alte Nationalgalerie) тощо.

Творчість Мункачі мала значний вплив на розвиток реалістичного живопису в Угорщині.

Галерея[ред. | ред. код]

Сюжетні історичні і побутові полотна

Портрети

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

  • Меморіальну дошку художнику Мігаю Мункачі (1844—1900) було встановлено у 1943 р. і прийнято рішення про будівництво йому пам'ятника.
  • У квітні 1994-го, до 150-річчя з дня народження видатного художника М. Мункачі та 15-річчя створення Дитячої художньої школи, яка розміщується в Палаці князів Ракоці (інша назва «Білий палац»), закладу було присвоєно ім'я Міхая Мункачі. Мало кому відомо, що вже понад 35 років в Художній школі імені Міхая Мункачі зберігається гіпсова форма пам'ятника художнику, яка мала б стати повноцінним пам'ятником для міста, але кошти на такий мистецький проект ніяк не знаходяться.
  • Музей угорського художника Міхая Мункачі знаходиться в історичній пам'ятці м. Мукачева (колишньому палаці Ракоці). Експозиція музею розміщена в холі школи. Тут можна ознайомитись з копіями творів художника та копіями документів, які розповідають про його творчий та життєвий шлях.
  • Пам'ятник Мігаю Мункачі — погруддя видатного митця Мігая Мункачі, виконане з бронзи, граніту та андезиту автором Михайлом Беленем та архітектором Олександром Андялоші. Це погруддя було встановлено у 1995 р. за рішенням ЮНЕСКО на честь святкування 150-річчя з дня народження митця у м. Мукачево на площі Кирила та Мефодія (колишня площа Миру). У листопаді 2016 р. погруддя Мункачі з центральної площі міста перенесли у двір Художньої школи імені митця, розташованої на площі Миру, 16. Пам'ятник Мункачі замінять скульптурою Святого Мартина, на його місці вже освятили камінь, де буде встановлено пам'ятник покровителю міста.
  • На стіні Художньої школи у 2000 році встановлена меморіальна дошка М. Мункачі.
  • У центрі Мукачева в пішохідній зоні розташований ресторан «Мункачі». Це модний заклад із арт-салоном, де представлені картини угорського художника. Атмосферу галантних часів відображають меблі кінця XIX століття, старовинні бра, печі, бронза. Фірмові страви названи його іменем.
  • Одна з центральних вулиць міста, вулиця Взуттєва у м. Мукачево перейменована на честь славнозвісного земляка — Міхая Мункачі.  
  • В Ужгороді існує творче об'єднання митців імені Мігая Мункачі.
  • У квітні 2012 року було видано працю «Повернення додому Міхая Мункачі» за авторством Івана Лендьєла та Олександра Галая, у серпні 2016 року вийшла книжка Віктора Дворніченка «Голгофа и воскресение Михая Мунчкачи. Литературный этюд к портрету выдающегося венгерского художника».
  • У вересні 2013 року у Мукачівській картинній галереї відбулося урочисте відкриття виставки творів Міхая Мункачі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела і література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]