Муніципалітет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Муніципаліте́т (англ. municipality; фр. municipalitetè; нім. Munizipalität; (від лат. municipium «munis» — тягар та «capio» — приймаю)) — термін, що в залежності від контексту може означати:

  1. орган місцевого самоврядування;
  2. приміщення, що займає орган місцевого самоврядування.
  3. адміністративну одиницю найнижчого рівня у Франції та багатьох інших країнах.

Загальне поняття[ред.ред. код]

Як орган місцевого самоврядування муніципалітет становить собою утворені у визначеному порядку органи (установи), через які територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування.

Органи місцевого самоврядування є суб'єктами управління, а не господарювання. Вони є частиною механізму публічної влади в державі.

Види органів місцевого самоврядування:

Представницькі органи — сформовані на місцевих виборах шляхом голосування членів територіальної громади;

Виконавчі органи — призначені або обрані в іншому порядку.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що органи місцевого самоврядування наділені своїми власними повноваженнями, передбаченими законодавством. У межах цих повноважень органи місцевого самоврядування мають повну свободу дій.
Організаційна автономія органів місцевого самоврядування проявляється в їх можливості самостійно визначати та будувати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповідала місцевим потребам та забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійснюється лише для забезпечення законності їх дій.
Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого самоврядування проявляється в їх праві володіти і розпоряджатися коштами і майном для здійснення своїх функцій та повноважень[1].

1) Орган місцевого самоврядування насамперед у ряді країн. У республіканську епоху римської історії так називали міста, які користувалися правом самоврядування. У деяких країнах (США, Великобританія) Муніципалітетами іменуються лише органи міського управління. Вони обираються населенням відповідних адм.-терит. одиниць і розглядаються у конституційному праві як публічно-правові корпорації. Муніципалітет складається з виборчої колегії на чолі з мером, бургомістром та чиновницького виконавчого апарату. Муніципалітети можуть бути власниками муніципальних підприємств, житлового фонду та ін. майна; вони відають державними шкільними та позашкільними дитячими установами, санітарними службами, місцевою поліцією; у ряді країн управляють різноманітними установами мед. обслуговування та соціального забезпечення. Головне джерело доходів Муніципалітетів — місцеві податки з населення. 2) Самоврядна громада з правами юридичної особи. Фактично, в різних країнах світу муніципалітетами називають два типи адміністративних одиниць:

  • Міські муніципалітети — адміністративні одиниці, що включають в основному територію (зазвичай великого) міста та співіснуючі з адміністративними одиницями того ж рівня, що включають переважно сільські райони. У такому випадку органами управління зазвичай є мер та міська рада (або муніципальна рада).
  • В деяких країнах муніципалітет є єдиною адміністративною одиницею певного рівня (звичайно 2-го або 3-го), незалежно від наявності та кількості в них міст. У багатьох з таких країн муніципалітет — найменша адміністративна одиниця, керована виборними органами. У такому випадку поняття муніципалітет є синонімом понять громада , комуна і волость . При цьому слід мати на увазі, що в деяких мовах відповідне слово (наприклад, англ. municipality ) є основним словом для передачі адміністративних одиниць місцевого рівня і зокрема для перекладу слів «комуна» і «община».

В Англії з кінця XVIII століття термін «самоврядування» використовується для характеристики місцевих представницьких органів, за діяльністю яких немає жодної адміністративної опіки зовні. Представниками французької та німецької юридичних шкіл двісті років тому були закладені основи вчення про місцеве самоврядування. Історично першою була науково обґрунтована теорія вільної громади, що базувалася на ідеях природного права.

У Росії застосовується термін муніципальне утворення, що використовується як загальне слово для адміністративних одиниць, відмінних від суб'єктів Федерації (тобто 2-го і 3-го рівнів).

В інших країнах[ред.ред. код]

Муніципалітет є адміністративною одиницею наступних країн світу:

2-й рівень[ред.ред. код]

3-й рівень[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Журнали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]