Мун Сон Мьон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мун.
Мун Сон Мьон
кор. 문선명
Ім'я при народженні кор. 문용명[1]
Народився 6 січня 1920(1920-01-06)[6][7] або 25 лютого 1920(1920-02-25)[8]
Північна провінція Пхьонан, КНДР
Помер 2 вересня 2012(2012-09-02)[2][3][4] (92 роки) або 3 вересня 2012(2012-09-03)[5] (92 роки)
Gapyeong Countyd, Кьонгі, Південна Корея
·пневмонія
Поховання Південна Корея
Країна  Південна Корея
Діяльність релігійний лідер, підприємець, письменник
Alma mater Університет Васеда
Знання мов корейська[6]
Напрямок Unification movement (Unification Church)d
У шлюбі з Хан Хак Джаd і Choi Sun-kild
Діти (14) Moon Sung-jind, Moon Ye-jind, Moon Hyo-jind, Moon Hae-jind, Moon In-jind, Moon Heung-jind, Moon Un-jind, Moon Hyun-jind, Moon Kook-jind, Moon Kwon-jind, Moon Sun-jind, Moon Young-jind, Moon Hyung-jind, Moon Yeon-jind і Moon Jeung-jind
Нагороди
IMDb ID 0600671
Сайт reverendsunmyungmoon.org

Мун Сон Мьон (кор. 문선명; 25 лютого 1920(19200225) — 3 вересня 2012) — корейський релігійний і громадський діяч, засновник новітньої релігійної течії «Церква об'єднання», яка має послідовників у багатьох країнах світу. Вважав себе месією та «другим пришестям Христа»[9].

Широкому загалу Мун Сон Мьон та його дружина Хан Хак Ча стали відомими завдяки масовим одруженням, що вони організовували для прибічників їхнього вчення про сім'ю. Одне з них навіть увійшло в «Книгу рекордів Гіннеса».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 січня 1920 р. (за місячним календарем), у селі Сансарі (територія сучасної Північної Кореї) в родині фермера. У 1930 р. його батьки навернулися до християнства (пресвітеріанської церкви). Пізніше молодий Мун стає вчителем недільної школи.

Рано-вранці на Великдень 1935 р., коли Мун молився на схилі гори, йому явився Ісус Христос. У цьому видінні Ісус попросив Муна продовжити роботу, яку він почав на землі майже 2000 років тому.

Прийнявши поклик Ісуса, Мун безперервно вивчав Біблію та вчення інших релігій для того, щоби зрозуміти таємниці життя та історії людства. Коли Муну виповнилося 25 років, він відкрив основи Божого принципу.

У 1941 р., закінчивши школу, Мун поїхав до Японії вивчати електротехніку в промисловому коледжі при університеті Васеда. Його студентські друзі в той час казали, що у своїй кімнаті він тримав три Біблії — корейською, англійською та японською мовами, які він постійно вивчав. Студент Мун був одним із християнських лідерів корейського руху за незалежність, який виступав проти японської окупації Кореї. За підпільну діяльність серед студентів японська влада кинула його до в'язниці та піддала тортурам, бо він не видав імен своїх соратників.

У 1943 р., після повернення на Батьківщину, Мун одружився з Чве Сон Гіль, посвяченою християнкою з відомої пресвітеріанської родини.

У 1944 р. японська влада в Кореї знов ув'язнила Муна та піддала тортурам після того, як його ім'я прозвучало під час допитів його друзів, які брали активну участь в антияпонському підпільному русі в Токіо.

Систематизувавши своє вчення, у 1945 р. Мун розпочав свою діяльність. План Муна полягав у тому, аби працювати разом із християнами. Він намагався представити своє вчення християнським церквам. Однак вони його не сприйняли.

У 1946 р. Мун залишив свою родину та поїхав на Північ. Там він почав відкрито поширювати вчення та виступати проти атеїзму, хоча в Північній Кореї панував комуністичний режим. Звинувативши в порушенні громадського порядку, у листопаді 1946 р. його ув'язнили та піддали катуванням. Поліція, вважаючи, що він помер, викинула його на подвір'я в'язниці. Однак учні знайшли й забрали його розбите тіло. Після одужання Мун продовжив свою діяльність.

У 1948 р. його знову арештували та засудили на п'ять років важких робіт у в'язниці Хиннам. Хиннам був північнокорейським концентраційним табором на кшталт радянського ГУЛАГу. У 1950 р. почалася Корейська війна. Після звільнення Сеула війська ООН дійшли до Хиннамської в'язниці і звільнили її. Повернувшись до Пхеньяна, Мун знайшов кількох своїх адептів і подався з ними на Південь як біженець.

Мун дістався до південного порту, міста Пусан, де з одним із послідовників вони спорудили будівлю. Так Мун почав свою проповідницьку діяльність на Півдні, у цей час він возз'єднався зі своєю дружиною. Дружина не змогла прийняти складнощі сімейного життя, коли чоловік, жертвуючи сім'єю, повністю віддавав себе місії. Зрештою, вона подала на розлучення, незважаючи на те, що Мун намагався відмовити її від цього.

1 травня 1954 р. у Сеулі Мун офіційно заснував Асоціацію святого духу за об'єднання світового християнства.

Корейські газети друкували страхітливі статті про організацію Муна, нібито він — північнокорейський агент. Муна знову було ув'язнено, але через кілька тижнів його відпустили за відсутністю провини та складу злочину. Наступного року його знову відправили до в'язниці, звинувативши в ухиленні від військової служби, незважаючи на те, що в той час він перебував у концентраційному таборі в Хиннамі. Після кількох місяців ув'язнення всі звинувачення було знято за відсутністю складу злочину.

16 березня 1960 р. відбулася шлюбна церемонія Муна та пані Хан Хак Джа. Після одруження Хан Хак Джа повністю присвятила себе підтримці свого чоловіка. Вони є батьками 14 дітей та дідусем і бабусею понад 40 онуків.

У 1968 р. Мун заснував «Міжнародну Федерацію перемоги над комунізмом».

У 1971 р. Мун поширив свою діяльність на світовий рівень, приїхавши до США.

Під час Вотергейтського скандалу Мун зустрівся з президентом США Річардом Ніксоном. Незважаючи на заклик Муна «пробачити, любити та об'єднатися», громадськість не сприйняла його й Ніксон залишив свою посаду.

Як результат швидкого росту діяльності в Сполучених Штатах, Мун і його прибічники пройшли через період несприйняття суспільством. У 1974 р. він став мішенню для опозиційних ЗМІ. Ентузіазм та ідеалізм його молодих послідовників було трактовано як «промивання мізків». Мун Сон Мьона було представлено як гіпнотизера й агента іноземного уряду.

У 1975 р. Мун провів турне «Дні надії». Він виступив у Японії та Кореї, а на завершення звернувся до 1,2 млн осіб, які зібралися на острові Йоідо в Сеулі з посланням рішуче боротися з атеїстичною ідеєю комунізму в Південній Кореї.

Розпочавши з діалогу в Теологічній семінарії об'єднання, Нової екуменічної дослідницької асоціації за єдність християнства, Мун доклав багато зусиль для встановлення міжрелігійного діалогу.

У 1976 р. майже 300 000 осіб різних віросповідань і рас прийшли почути послання Муна на фестивалі «Божа надія на Америку».

У 1982 р. Мун заснував газету «Вашингтон таймс», щоб вона стала інструментом мирного повалення комунізму. Ця ціль була досягнута у співпраці з адміністрацією Рейгана.

Тим часом, під тиском кількох політиків уряд США розпочав велику кількість перевірок діяльності Муна, задіявши при цьому майже двадцять федеральних агенцій. Податкова служба в 1981 р. висунула обвинувачення Муну, закидаючи ухиляння від сплати податків майже десять років тому, і почала розслідування, яке тривало кілька років. Загальна сума податків, які нібито не було сплачено, була близько 8000 доларів. Муна було засуджено й ув'язнено на 18 місяців. Представники департаменту юстиції США переказали Муну через його адвокатів, що коли він поїде до Кореї й ніколи не повернеться до США, уряд відмовиться від своїх звинувачень та ув'язнення. Мун відкинув ці пропозиції. Він прокоментував це так: «Це, мабуть, воля Бога в тому, щоб я вирушив за ґрати, і є якась причина, чому я повинен пройти через це». Мун відбував свій термін у федеральній в'язниці в Денбері. Це було шосте ув'язнення в його житті. 20 серпня 1985 р. Муна достроково звільнили після тринадцяти місяців ув'язнення.

У 1990 р. Мун організував у Москві конференцію провідних ЗМІ та колишніх голів держав. Під час цієї конференції доктор і пані Мун зустрілися з Михайлом Горбачовим. Із часів падіння радянської імперії Мун спонсорував велику кількість проектів, які сприяли переходу комуністичних країн до демократії та свободи.

У 1991 р. Мун поїхав до Північної Кореї й зустрівся з Президентом Кім Ір Сеном, чий режим катував і заточив його до концентраційного табору. Мун прагнув віднайти шляхи до поєднання двох частин країни. Під час цього візиту Мун Сон Мьону дозволили відвідати свою батьківщину й дім, де він народився.

У 1996 р. Мун оголосив про закінчення епохи Асоціації святого духу за об'єднання світового християнства. Замість неї він заснував Федерацію сімей за мир у всьому світі та об'єднання.

У 2001 р. Мун організував у Нью-Йорку конференцію релігійних і політичних лідерів з усього світу. Того ж року в Індонезії він провів конференцію для мусульманських лідерів під назвою «Іслам і майбутній мирний світ».

У 2003 р. Мун ініціював міжрелігійну миротворну місію на Близькому Сході.

У 2005 р. він заснував «Федерацію всесвітнього миру» для доповнення та сприяння миротворній роботі ООН. Після цього в 2005—2006 рр. три покоління родини Мун відвідали 180 країн, щоб передати світу «Послання миру».

У 2006 р. Мун побудував в оточенні корейських гір, неподалік від кордону з Північною Кореєю, «Палац небесної праведності», куди переніс свою резиденцію.

У 2009 р. побачила світ автобіографія Мун Сон Мьона (див.тут http://manofpeace.ru/ [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.]).

Мун помер 3 вересня 2012 р., у 92 роки, в оточенні сім'ї, друзів і послідовників. Сталося це через ускладнення від пневмонії в Міжнародній лікарні Чоншім.

Релігійне вчення[ред. | ред. код]

Докладніше: Божий принцип та Церква об'єднання

Громадська і політична діяльність[ред. | ред. код]

Мун водив дружбу з президентами США[10][11][12][13][14][15] і північнокорейськими лідерами, а в 1990 пояснював Михайлу Горбачову, як швидше й краще демонтувати комунізм у СРСР.

Засновник «Руху єднання»[16].

Бізнесова діяльність[ред. | ред. код]

Мун Сон Мьон збудував міжнародну бізнес-імперію: він був власником безлічі компаній і проектів різного спрямування, займався підприємницькою діяльністю, став засновником одного з найбільших південнокорейських чеболей «Тон'іль груп»[17], мільярдер[18], медіамагнат[19][20][21], йому належали заводи з виробництва верстатів, магазини, університети, а також газети, зокрема Washington Times.

Оцінки і критика[ред. | ред. код]

Муна і його дружину нагороджено Українською радою миру почесним знаком «Орден миру» І ступеня.

Муна звинувачували в тому, що його церква займається «промиванням мізків» та витягуванням грошей із своїх послідовників.[22]

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.catholictimes.org/article/article_view.php?aid=314730
  2. ↑ а б The Rev. Sun Myung Moon, founder of The Washington Times, dies at 92
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118585711 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  5. ↑ а б Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  6. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ офіційний сайт
  8. ↑ Бібліотека Конгресу — 1800.
  9. ↑ * Unification Church members hold tearful funeral for late founder Rev. Moon in South Korea.[недоступне посилання] // Associated Press / Washington Post, 15 September 2012
  10. ↑ Rev. Moon, Unification Church founder known for mass weddings, dies at 92. September 02, 2012 Associated Press. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  11. ↑ Unification Church founder Rev. Moon dies at 92. HYUNG-JIN KIM. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  12. ↑ Unification Church founder Rev. Moon dies at 92. HYUNG-JIN KIM. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 2 вересня 2012.
  13. ↑ Religious leader Sun-Myung Moon dead at 92. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  14. ↑ Rev. Sun Myung Moon Dead At 92 Dawn Megli | September 3, 2012. Архів оригіналу за вересень 12, 2014. Процитовано вересень 9, 2012.
  15. ↑ UPDATE 2-Unification Church head Sun Myung Moon dies in S.Korea Sep 2, 2012. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  16. ↑ Словник-довідник термінів з конфліктології. — Київ-Чернівці, 1995. — С. 320—321.
  17. ↑ International business — Key Moon Unit Goes Into Default [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // The New York Times, 01 December 1998
  18. ↑ Bak Seon Hyeop What is the road? [Архівовано 26 листопада 2013 у Wayback Machine.] // The MesTimes, 14 August 2011 (корейською мовою)
  19. ↑ Marc Fisher and Jeff Leen Stymied in U.S., Moon's Church Sounds a Retreat [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]//Washington Post,24 November 1997
  20. ↑ Yuki Noguchi Washington Times Owner Buys UPI [Архівовано 26 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Washington Post, 16.05.2000
  21. ↑ * Sun Myung Moon Forms New Political Party To Merge Divided Koreas [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] // Americans United for Separation of Church and State[en], May 2003
  22. ↑ Помер Мун Сон Мен — проповідник та магнат. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мун Сон Мьон
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мун_Сон_Мьон&oldid=41728543