Перейти до вмісту

Мун Сон Мьон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мун Сон Мьон
кор. 문선명 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнікор. 문용명[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 січня 1920(1920-01-06)[6][7] або 25 лютого 1920(1920-02-25)[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Північна провінція Пхьонан, КНДР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 вересня 2012(2012-09-02)[2][3][4] (92 роки) або 3 вересня 2012(2012-09-03)[5] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Gapyeong Countyd, Кьонгі, Південна Корея Редагувати інформацію у Вікіданих
·пневмонія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівденна Корея Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Південна Корея Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьрелігійний лідер, бізнесмен, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Васеда Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовкорейська[6], японська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокФілософія об'єднання Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зХан Хак Джа і Choi Sun-kild Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (14 Редагувати інформацію у Вікіданих)Moon Sung-jind, Moon Ye-jind, Moon Hyo-jind, Moon Hae-jind, Moon In-jind, Moon Heung-jind, Moon Un-jind, Moon Hyun-jind, Moon Kook-jind, Moon Kwon-jind, Moon Sun-jind, Moon Young-jind, Moon Hyung-jind, Moon Yeon-jind і Moon Jeung-jind Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0600671 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтreverendsunmyungmoon.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Мун Сон Мьон (кор. 문선명; 25 лютого 1920 — 3 вересня 2012) — корейський релігійний та громадський діяч, засновник нового релігійного руху «Церква об'єднання» (повна назва — Асоціація святого духу за об'єднання світового християнства), що має послідовників у багатьох країнах світу. Послідовники вважають його та його дружину, Хан Хак Джа, «Істинними Батьками», а самого Муна — месією, який мав завершити місію Ісуса Христа.[9] Ці погляди, викладені в книзі Муна «Божий Принцип», є центральними для віровчення Церкви об'єднання, проте зазнають критики з боку традиційних християнських конфесій.

Широкому загалу Мун Сон Мьон та його дружина стали відомими завдяки організації масових церемоній одруження, так званих «Благословень», які об'єднували тисячі пар одночасно. Одна з таких церемоній, що відбулася у 1999 році, увійшла до «Книги рекордів Гіннеса» як наймасовіша.

Діяльність Муна Сон Мьона та Церкви об'єднання, яка також володіє значними бізнес-активами по всьому світу, викликала і продовжує викликати як підтримку, так і гостру критику та різноманітні суперечки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки та формування поглядів

[ред. | ред. код]

Народився 6 січня 1920 року (за місячним календарем) у селі на території сучасної Північної Кореї в родині фермерів, які у 1930-х роках прийняли пресвітеріанство. У юності Мун став учителем недільної школи.

За твердженнями самого Муна, на Великдень 1935 року під час молитви йому явився Ісус Христос і доручив продовжити його місію на Землі. Ця подія стала центральною у формуванні його релігійної свідомості. Наступні роки він присвятив вивченню Біблії та інших релігійних текстів, на основі чого почав формулювати основи свого вчення, пізніше викладеного як «Божий Принцип».

У 1941—1943 роках навчався електротехніці в коледжі при Університеті Васеда в Японії. За деякими даними, брав участь у корейському русі за незалежність від японської окупації, за що був заарештований. Після повернення до Кореї у 1943 році одружився з Чхве Сон Гіль. У 1944 році знову був ув'язнений японською владою.

Початок діяльності та ув'язнення в Північній Кореї

[ред. | ред. код]

Після завершення Другої світової війни у 1945 році Мун розпочав активну проповідницьку діяльність. Він намагався поширювати своє вчення серед існуючих християнських церков, однак зіткнувся з неприйняттям.

У 1946 році він залишив дружину та поїхав до Пхеньяна (Північна Корея), де відкрито проповідував, що призвело до конфлікту з комуністичним режимом. Того ж року був заарештований і зазнав катувань. Після короткого звільнення, у 1948 році його знову заарештували та засудили до п'яти років ув'язнення в трудовому таборі в Хиннамі. Його було звільнено у 1950 році військами ООН під час Корейської війни. Мун дістався до міста Пусан на півдні як біженець.

Становлення Церкви об'єднання

[ред. | ред. код]

У Пусані Мун відновив свою діяльність. Його перша дружина подала на розлучення. 1 травня 1954 року в Сеулі він офіційно заснував «Асоціацію святого духу за об'єднання світового християнства». Діяльність нової організації викликала критику в корейському суспільстві, що призвело до нових арештів. Муна звинувачували у шпигунстві на користь Північної Кореї та ухиленні від військової служби, проте згодом звинувачення були зняті.

16 березня 1960 року Мун одружився з 17-річною Хан Хак Джа, яка стала його постійною соратницею. У шлюбі народилося 14 дітей. Послідовники руху називають Муна та його дружину «Істинними Батьками».

Міжнародна діяльність та суперечності

[ред. | ред. код]

У 1971 році Мун переїхав до США, що стало початком світової експансії його руху. Він розгорнув активну громадську та релігійну діяльність, зокрема заснував низку антикомуністичних організацій, як-от «Міжнародна Федерація за перемогу над комунізмом» (1968). Під час Вотергейтського скандалу організував публічну кампанію на підтримку президента Річарда Ніксона.

Діяльність Муна в США супроводжувалася гострою критикою. Його звинувачували у використанні технік «промивання мізків» для залучення молодих послідовників, а його організацію — у непрозорому фінансуванні та створенні культу особи.

У 1975 році Мун провів масовий захід на острові Йоідо в Сеулі, який зібрав, за даними організаторів, понад мільйон людей. У 1982 році він заснував у Вашингтоні консервативну газету The Washington Times.

Судове переслідування в США та подальша діяльність

[ред. | ред. код]

У 1982 році Мун Сон Мьона було засуджено в США за ухилення від сплати податків на суму близько 8000 доларів з відсотків по банківському рахунку. Його засудили до 18 місяців ув'язнення. Сам Мун та його послідовники стверджували, що справа була політично мотивованою та являла собою релігійне переслідування. Він відбув у федеральній в'язниці 13 місяців і був достроково звільнений у 1985 році.

Після розпаду СРСР Мун активно налагоджував контакти на пострадянському просторі. У 1990 році він зустрівся в Москві з президентом СРСР Михайлом Горбачовим. У 1991 році відвідав Північну Корею, де зустрівся з її лідером Кім Ір Сеном для обговорення економічних проєктів та можливого об'єднання Кореї.

Останні роки

[ред. | ред. код]

У 1996 році Мун реорганізував свій рух, заснувавши «Федерацію сімей за мир у всьому світі та об'єднання». В останні десятиліття свого життя він ініціював численні міжрелігійні та миротворчі проєкти, зокрема «Федерацію всесвітнього миру» (2005), позиціонуючи її як організацію, що доповнює миротворчу роботу ООН.

У 2009 році опублікував автобіографію «Громадянин світу, що любить мир». Помер 3 вересня 2012 року у віці 92 років від ускладнень, спричинених пневмонією, у лікарні, що належала його організації, в Кореї.

Релігійне вчення

[ред. | ред. код]

Докладніше: Божий Принцип та Церква об'єднання

Громадська і політична діяльність

[ред. | ред. код]

Громадська та політична діяльність Мун Сон Мьона була тісно пов'язана з його релігійним вченням і мала глобальний масштаб. Вона базувалася на просуванні антикомуністичних і консервативних ідей, а також на встановленні діалогу між різними ідеологічними таборами.

Ключові напрямки діяльності:

[ред. | ред. код]
  • Антикомунізм: Одним із центральних векторів його політичної активності була боротьба з комуністичною ідеологією. У 1968 році він заснував «Міжнародну федерацію за перемогу над комунізмом». Ця діяльність знайшла особливий відгук у США під час Холодної війни.
  • Медійна діяльність: Мун створив потужну медійну мережу для поширення своїх поглядів. Найвідомішим активом є заснована у 1982 році в США щоденна газета The Washington Times, яка дотримується консервативної редакційної політики. Також були засновані видання в інших країнах та інформаційне агентство UPI.
  • Взаємодія з політичними елітами: Мун активно встановлював контакти з політичними лідерами світу.
    • США: Він зустрічався з кількома американськими президентами. Зокрема, публічно підтримав Річарда Ніксона під час Вотергейтського скандалу, а його діяльність мала ідеологічну близькість до антикомуністичної політики адміністрації Рональда Рейгана.[10][11][12][13][14][15]
    • СРСР: У 1990 році, напередодні розпаду Радянського Союзу, він зустрівся з президентом СРСР Михайлом Горбачовим. Під час зустрічі Мун виклав своє бачення щодо необхідності реформування радянської системи.
    • Північна Корея: У 1991 році Мун, попри своє ув'язнення в північнокорейському трудовому таборі в минулому, відвідав КНДР і провів переговори з її лідером Кім Ір Сеном. Обговорювалися питання мирного об'єднання Кореї та можливі економічні проєкти.
  • "Рух об'єднання": Усі релігійні, політичні, культурні, освітні та бізнесові ініціативи Муна об'єднані під загальною назвою «Рух об'єднання» (англ. Unification movement), беззмінним засновником і лідером якого він був.

Бізнесова діяльність

[ред. | ред. код]

Підприємницька діяльність була невід'ємною частиною глобальної структури «Руху об'єднання», створеного Мун Сон Мьоном. Бізнес-структури виконували функцію фінансового забезпечення релігійної та громадської діяльності руху, а також сприяли його економічній самостійності та впливу.

Центральним елементом цієї бізнес-мережі є південнокорейський конгломерат (чеболь) «Тон'іль груп» (Tongil Group)[16][17]. Діяльність «Тон'іль груп» та інших афілійованих компаній охоплює широкий спектр галузей:

  • Промисловість: виробництво автомобільних деталей, верстатів, продукції важкого машинобудування.
  • Харчова промисловість та дистрибуція: зокрема, один із найбільших у світі бізнесів із вилову та переробки морепродуктів (особливо для ринку суші), що має значну присутність у США та Японії.
  • Фармацевтика та охорона здоров'я: володіння компаніями та медичними закладами.
  • Нерухомість, будівництво та туризм: реалізація великих проєктів у кількох країнах.

Окремим важливим напрямком були медійні активи.[18][19][20] Мун став медіамагнатом, заснувавши газети The Washington Times (США), The Segye Ilbo (Південна Корея), а також придбавши в певний момент інформаційне агентство United Press International (UPI).

Хоча Мун Сон Мьон не фігурував у традиційних списках мільярдерів як приватна особа, сукупні активи заснованих ним комерційних та некомерційних організацій по всьому світу оцінювалися в мільярди доларів. Це робило «Рух об'єднання» однією з найвпливовіших релігійно-фінансових структур у світі.

Оцінки і критика

[ред. | ред. код]

Діяльність Мун Сон Мьона та його рух викликали широкий спектр реакцій у світі — від визнання й підтримки до гострої критики та звинувачень.

Позитивні оцінки та підтримка

[ред. | ред. код]
  • Послідовники та прихильники вважають Муна месією, «Істинним Батьком людства» та видатним релігійним лідером XX століття, який запропонував шлях до миру через створення ідеальних сімей та об'єднання релігій.
  • Антикомуністична діяльність принесла йому підтримку в консервативних політичних колах, особливо в США під час Холодної війни. Його безкомпромісна позиція щодо комунізму розглядалася як важливий внесок у боротьбу з радянським впливом.
  • Міжрелігійна та миротворча діяльність: Муна відзначали за організацію численних міжнародних конференцій, спрямованих на діалог між релігіями, наукою та культурами. За цю діяльність він та його дружина отримували нагороди від деяких громадських організацій. Серед них — почесний знак «Орден миру» І ступеня від Української ради миру.[21]

Критика та суперечності

[ред. | ред. код]

Протягом усього періоду своєї публічної діяльності Мун Сон Мьон та «Церква об'єднання» були об'єктом серйозної критики. Основні претензії включають:

  • Звинувачення у створенні культу: Критики, включно з антикультовими рухами та колишніми членами, часто характеризують «Церкву об'єднання» як деструктивний культ. Головними ознаками називають культ особистості засновника, жорстку ієрархію та психологічний контроль над послідовниками.
  • Фінансова експлуатація: Організацію неодноразово звинувачували в сумнівних методах збору коштів (зокрема, через вуличні продажі) та у фінансовій експлуатації адептів, яких заохочували жертвувати церкві своє майно та доходи.
  • Звинувачення у «промиванні мізків»: Цей термін (англ. brainwashing) став широко вживаним щодо методів залучення нових членів у 1970-х роках. Критики стверджували, що церква використовує техніки психологічного маніпулювання та ізоляції новонавернених від їхніх родин і звичного соціального середовища.[22]
  • Теологічна критика: Практично всі традиційні християнські конфесії відкидають вчення Муна як єретичне. Його претензії на роль месії та твердження, що він прийшов завершити місію Христа, розглядаються як несумісні з християнською доктриною.
  • Політичні суперечності: Непрозорі зв'язки з політичними елітами різних країн та використання медійних ресурсів, як-от газета The Washington Times, для лобіювання власних інтересів також були постійним джерелом критики.

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. https://www.catholictimes.org/article/article_view.php?aid=314730
  2. а б The Rev. Sun Myung Moon, founder of The Washington Times, dies at 92
  3. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118585711 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б Find a Grave — 1996.
  5. а б Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  6. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. офіційний сайт
  8. Бібліотека Конгресу — 1800.
  9. * Unification Church members hold tearful funeral for late founder Rev. Moon in South Korea.[недоступне посилання] // Associated Press / Washington Post, 15 September 2012
  10. Rev. Moon, Unification Church founder known for mass weddings, dies at 92. September 02, 2012 Associated Press. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  11. Unification Church founder Rev. Moon dies at 92. HYUNG-JIN KIM. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  12. Unification Church founder Rev. Moon dies at 92. HYUNG-JIN KIM. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 2 вересня 2012.
  13. Religious leader Sun-Myung Moon dead at 92. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  14. Rev. Sun Myung Moon Dead At 92 Dawn Megli | September 3, 2012. Архів оригіналу за вересень 12, 2014. Процитовано вересень 9, 2012.
  15. UPDATE 2-Unification Church head Sun Myung Moon dies in S.Korea Sep 2, 2012. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  16. International business — Key Moon Unit Goes Into Default [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // The New York Times, 01 December 1998
  17. Bak Seon Hyeop What is the road? [Архівовано 26 листопада 2013 у Wayback Machine.] // The MesTimes, 14 August 2011 (корейською мовою)
  18. Marc Fisher and Jeff Leen Stymied in U.S., Moon's Church Sounds a Retreat [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]//Washington Post,24 November 1997
  19. Yuki Noguchi Washington Times Owner Buys UPI [Архівовано 26 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Washington Post, 16.05.2000
  20. * Sun Myung Moon Forms New Political Party To Merge Divided Koreas [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] // Americans United for Separation of Church and State[en], May 2003
  21. Почесний знак «Орден Миру» І - Українська Рада Миру. www.peacecouncil.org.ua. Процитовано 28 червня 2025.
  22. Помер Мун Сон Мен — проповідник та магнат. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]