Мурав'янка рудогорла
| Мурав'янка рудогорла | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Gymnopithys rufigula (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus rufigula | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мурав'янка рудогорла[2] (Gymnopithys rufigula) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла коричнева, лоб чорнуватий, горло руде. Навколо очей кільця голої блакитнуваої шкіри. У самців на спині є біла пляма, у самиць вона рудувато-коричнева або руда.
Таксономія[ред. | ред. код]
Рудогорла мурав'янка була описана французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1779 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана)[3][4]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Turdus rufigula у своїй праці «Planches Enluminées»[5].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[6]
- G. r. pallidus (Cherrie, 1909) — південна Венесуела;
- G. r. pallidigula Phelps & Phelps Jr, 1947 — тепуї на крайньому південному заході (Піка-Явіта-Пімічін);
- G. r. rufigula (Boddaert, 1783) — крайній схід Венесуели (басейн річки Куюні), Гвіана і північно-східна Бразилія (на північ від Амазонки, від Ріу-Негру на схід до Амапи).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудогорлі мурав'янки мешкають у Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі і Бразилії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Рудогорлі мурав'янки слідують за бродячими мурахами, живлячись комахами та іншими безхребетними, що тікають від мурах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Gymnopithys rufigula. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). Le Merle Roux de Cayenne. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 6. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 105—106. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Petit merle brun à gorge rousse de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 644 fig. 2. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des Planches Enluminéez d'Histoire Naturelle, de M. d'Aubenton. Avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precédé d'une Notice des Principaux Ouvrages Zoologiques enluminées. Utrecht: Boddaert. с. 39, Plate 644 fig. 2. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 27 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Oniki, Yoshika (1971). Parental care and nesting in the rufous-throated antbird, Gymnopithys rufigula, in Amapá, Brazil (PDF). Wilson Bulletin. 83 (4): 347—351.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |