Перейти до вмісту

Муравйов-Апостол Матвій Іванович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Матвій Іванович Муравйов-Апостол
рос. Матвей Иванович Муравьев-Апостол
Народився18 квітня 1793(1793-04-18)
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер21 лютого (5 березня) 1886[1] (92 роки)
Москва, Російська імперія[2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Підданство Російська імперія
Діяльністьофіцер
Галузьвійська[3], мемуарна літератураd[3] і Повстання декабристів[3]
Відомий завдякидекабрист, участь у повстанні Чернігівського полку
Знання мовросійська[3]
РідРід Муравйовихd
БатькоМуравйов-Апостол Іван Матвійович
МатиГанна Семенівна Черноєвич
Брати, сестриМуравйов-Апостол Сергій Іванович і Муравйов-Апостол Іполіт Іванович
У шлюбі зМарія Костянтинівна Костянтинова
Нагороди
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Кульмський хрест


Матві́й Іва́нович Муравйо́в-Апо́стол(18 квітня 1793, Петербург — 21 лютого 1886) — декабрист, підполковник у відставці, брат Сергія й Іполіта Муравйових-Апостолів. Нащадок (по лінії матері батька, Муравйова-Апостола Івана Матвійовича) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (17271734 рр.).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить із дворян. Народився у Петербурзі. Батько — Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01.10.1768 — 12.03.1851), письменник, член Російської академії, посол в Гамбурзі та Мадриді, мати — Ганна Семенівна Черноєвич (померла 28.03.1810). За батьком — 3478 душ. До 1802 року разом з братом Сергієм виховувався в Парижі у пансіоні Хікса, потім у Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення. Вступив на службу підпрапорщиком до лейб-гвардії Семенівського полку в 1811 року. Учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонного походу.

1817 — поручик, призначений ад'ютантом до малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна-Волконського (Полтава).

1819 — штабс-капітан.

1821 — переведений до лейб-гвардії Єгерського полку, залишаючись на посаді ад'ютанта Рєпніна.

1822 — майор Полтавського піхотного полку.

1823 — вийшов у відставку підполковником. Мешкав у маєтку Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії.

1816 — 1820 — масон, член ложі «З'єднаних друзів» і «Трьох чеснот».

Один із засновників Союзу спасіння, учасник московської змови 1817.

Член Союзу благоденства, член Південного товариства. Брав участь у нарадах декабристів в Петербурзі 1820 року. Учасник повстання Чернігівського полку. Наказ про арешт підписаний 19 лютого 1825. Заарештований 29 грудня 1825, визволений офіцерами Чернігівського полку, повторно заарештований 3 січня 1826, відправлений до Білої Церкви, звідти до Москви, із Москви до Петербурга до Петропавлівської фортеці.

Засуджений за 1 разрядом до страти, яку замінено 20-річною, а потім 15-річною каторгою. За наказом імператора одразу переведений на поселення до Сибіру. Прибув до Бухтарминської фортеці 29 серпня 1829 року.

За амністією 26 серпня 1856 року поновлений у колишніх правах, пізніше було повернено нагороди і дозволено їх носити.

Помер в 1886 році у Москві, похований на кладовищі Новодівочого монастиря.

Нагороди

[ред. | ред. код]


Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
  2. а б Муравьёв-Апостол Матвей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в г Чеська національна авторитетна база даних