Муравйов-Апостол Матвій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матвій Іванович Муравйов-Апостол
рос. Матвей Иванович Муравьев-Апостол
Muraviev-Apostol Matvey Ivanovich.jpg
Народився 18 квітня 1793(1793-04-18)
Петербург, Російська імперія
Помер 21 лютого 1886(1886-02-21) (92 роки)
Москва, Російська імперія
Поховання Новодівочий цвинтар
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність офіцер
Відомий декабрист, участь у повстанні Чернігівського полку
Батько Муравйов-Апостол Іван Матвійович
Мати Ганна Семенівна Черноєвич
Брати, сестри  • Муравйов-Апостол Сергій Іванович
 • Муравйов-Апостол Іполіт Іванович
Дружина Марія Костянтинівна Костянтинова
Нагороди
Орден Святої Анни 4 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня

Матві́й Іва́нович Муравйо́в-Апо́стол(18 квітня 1793, Петербург — 21 лютого 1886) — декабрист, підполковник у відставці, брат Сергія й Іполіта Муравйових-Апостолів. Нащадок (по лінії матері батька, Муравйова-Апостола Івана Матвійовича) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (17271734 рр.).

Життєпис[ред.ред. код]

Походить із дворян. Народився у Петербурзі. Батько — Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01.10.1768 — 12.03.1851), письменник, член Російської академії, посол в Гамбурзі та Мадриді, мати — Ганна Семенівна Черноєвич (померла 28.03.1810). За батьком — 3478 душ. До 1802 року разом з братом Сергієм виховувався в Парижі у пансіоні Хікса, потім у Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення. Вступив на службу підпрапорщиком до лейб-гвардії Семенівського полку в 1811 року. Учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонного походу.

1817 — поручик, призначений ад'ютантом до малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна-Волконського (Полтава).

1819 — штабс-капітан.

1821 — переведений до лейб-гвардії Єгерського полку, залишаючись на посаді ад'ютанта Рєпніна.

1822 — майор Полтавського піхотного полку.

1823 — вийшов у відставку підполковником. Мешкав у маєтку Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії.

1816 — 1820 — масон, член ложі «З'єднаних друзів» і «Трьох чеснот».

Один із засновників Союзу спасіння, учасник московської змови 1817.

Член Союзу благоденства, член Південного товариства. Брав участь у нарадах декабристів в Петербурзі 1820 року. Учасник повстання Чернігівського полку. Наказ про арешт підписаний 19 лютого 1825. Заарештований 29 грудня 1825, визволений офіцерами Чернігівського полку, повторно заарештований 3 січня 1826, відправлений до Білої Церкви, звідти до Москви, із Москви до Петербурга до Петропавлівської фортеці.

Засуджений за 1 разрядом до страти, яку замінено 20-річною, а потім 15-річною каторгою. За наказом імператора одразу переведений на поселення до Сибіру. Прибув до Бухтарминської фортеці 29 серпня 1829 року.

За амністією 26 серпня 1856 року поновлений у колишніх правах, пізніше було повернено нагороди і дозволено їх носити.

Помер в 1886 році у Москві, похований на кладовищі Новодівочого монастиря.

Нагороди[ред.ред. код]


Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]