Мурад Себастаці
| Мурад Себастаці | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1874[1][2] Сівас, Османська імперія |
| Помер |
4 серпня 1918 Баку, Азербайджанська Демократична Республіка[3] ·загиблий у бою[3] |
| Діяльність | політик, Фідаї |
| Учасник | Sasun Uprisingd[3] |
| Партія | Соціал-демократична партiя Гнчакян[3] |
Мурад Себастаци (Мурад Хрімян, інакше Акопян; 1874 — 4 серпня 1918) — діяч вірменського національно-визвольного руху, фідаї .
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Ковтун, під Сівасом, звідки здобув і прізвисько (на відміну від іншого відомого фідая, Мецн Мурада), у бідній селянській родині. У дитинстві пастухував. У 16 років уцілів у сутичці з турецькою бандою (убивши одного з грабіжників), після чого втік до Константинополя, де працював вантажником і одночасно навчався грамоти у недільній школі.
Вступив до партії Гнчак (згодом приєднався до партії Дашнакцутюн). Брав участь в вірменських демонстраціях початку 1890-х років, потім пішов у фідаї.
У 1903 р прибув до Сасуну, в складі групи Торгома «Мррік». Грав видну роль під час Сасунського повстання 1904 року, будучи одним з керівників оборони. Після падіння Геліегузана (22 квітня 1904 р), Мурад пішов з Сасуна, прорвавши турецьке кільце і діставшись до Вана.
Під час вірмено-татарської різанини 1905—1906 років в Російському Закавказзі, Мурад був призначений керівником оборони Зангезура і, зібравши загін з 50 вершників, врятував від різанини вірмен Капана[4]. Користувався великою популярністю серед вірменських селян, маючи репутацію народного захисника.
Після младотурецкої революції 1908 року воював у районі Вана і в Сівасі. Зокрема, взяв участь в організації мережі шкіл, благодійних і жіночих товариств, ввів до навчальної програми вірменських шкіл спільне навчання, фізкультуру і театральне мистецтво.
На початку депортації вірмен в 1915 році Мурад Себастаци знаходився у Сівасі. Місцевий вали підписав ордер на його арешт[5]. Мурад сховався у горах з групою вірмен і почав партизанську війну проти турків. Восени 1915 загін Себастаци рушив до Чорного моря і з'єднався з групою грецьких партизан. На човні Мурад Себастаци, з частиною своїх людей, перебрався з Самсуна, в російський порт Батум (на початку Першої світової війни Росія оголосила амністію для дашнаків). Звідти Мурад попрямував в Тифліс, де вступив до 1-го Вірменського добровольчого загону у складі Російської армії. Брав участь у боях на Кавказькому фронті. У тифлисской пресі він надрукував статтю про свої бойові справи і про трагедію вірмен Сиваса. На дані Себастаци посилався лорд Брайс в своїй книзі «The Treatment of Armenians in the Ottoman Empire».
У 1916 році Мурад Себастаци брав участь в битві за Ерзінджан, а потім очолював вірменську адміністрацію в зайнятому росіянами Ерзінджані разом з іншим відомим лідером фидаев, Сепухом, заснував фонд для надання допомоги вірменським біженцям і сиротам. Після розвалу Кавказького фронту в 1918 році, керував обороною Ерзінджан і організував евакуацію місцевого вірменського населення. 4 серпня 1918 року був убитий під час оборони Баку[6][7] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ
- ↑ а б в г Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 93.
- ↑ Павло Шехтман. Полум'я давніх пожеж. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Murad Meneshian, The Village of Govdun, in «Armenian Sivas and Lesser Armenia», ed. Richard G. Hovannisian, 2004.
- ↑ Mikayel Varandian, Murad of Sebastia, translated and edited with an introduction by Ara Ghazarians, Arlington, MA, Armenian Cultural Foundation, 2006.
- ↑ Мурад Себастаци. genocide.ru. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мурад Себастаци [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Mourad de Sébasti. [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] Par Isabelle Kaprielian-Churchill [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
