Муракамі Харукі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Муракамі Харукі
村上 春樹
Murakami Haruki (2009).jpg
Народився 12 січня 1949(1949-01-12) (70 років)
Кіото, Японія
Громадянство
(підданство)
Flag of Japan.svg Японія
Діяльність прозаїк, есеїст, перекладач
Сфера роботи сценічне мистецтво
Alma mater Університет Васеда
Мова творів японська[1]
Роки активності 1979 — теперішній час
Напрямок постмодернізм
Жанр роман, антиутопія, есей, художня література, сюрреалізм і hysterical realism[d]
Magnum opus Трилогія Пацюка
Автограф Haruki Murakami signture.svg
Премії Премія Йоміурі
Премія Номи
Премія Танідзакі
Сайт: harukimurakami.com

CMNS: Муракамі Харукі на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Муракамі Харукі (яп. 村上 春樹; 12 січня 1949, Кіото, Японія) — японський письменник і перекладач. Його твори перекладені 16-ма мовами світу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 січня 1949 року в Кіото. Дитинство провів у портовому місті Кобе. Змалку читав твори англійських письменників, спілкувався з іноземцями і ще в молодості зрозумів, що японська література потребує серйозної модернізації.

Дід — буддистський священик, утримував невеликий храм. Батько викладав у школі японську мову та літературу, а у вільний час також займався буддистським просвітництвом. Муракамі навчався за фахом «класична драма» на відділенні театральних мистецтв університету Васеда. У 1950 сім'я письменника переїхала до м. Асія — передмістя порту Кобе (префектура Хіого). У 1974 році Муракамі відкрив свій джаз-бар «Пітер Кет».

На початку 1990-х ввів ток-шоу для опівнічників на одному з комерційних каналів в Токіо, де розмовляв про західну музику й субкультуру. Випустив кілька фотоальбомів і путівників по західній музиці, коктейлях і кулінарії. Відомий своєю колекцією з 40 тисяч джазових платівок.

У 1980 році Муракамі продав бар, а на життя вирішив заробляти своїми творами. І не помилився. У 1982 він завершив «Полювання на овець», отримавши нагороду. Із цього роману почався його шлях до мільйонних тиражів і всесвітньої популярності. Про цю книгу автор говорить: «…від оповідання я отримував небувале почуття задоволення. Коли ви читаєте цікаву історію, ви просто продовжуєте читати. Коли я пишу цікаву історію, я просто продовжую писати».

«Вівці», опубліковані через 7 років у США, відкрили американцям абсолютно новий тип письменника. Це був прорив Муракамі на Захід, захоплені оглядачі з New York Times Book Review назвали його «міфотворцем тисячоліття».

У 1982 році за роман «Погоня за вівцею» Муракамі був визнаний гідним літературної премії Номі для письменників-початківців. Його наступний роман «Країна Чудес без гальм і кінець світу» одержав у 1985 році престижну премію Танідзакі. У 1996 році за книгу «Хроніки механічного птаха» письменник був нагороджений літературною премією Йоміурі.

1987 року Муракамі Харукі запросили викладати в Принстонському університеті (Нью-Джерсі), тому він переїхав жити до Сполучених Штатів. У 1992 році він йде викладати до університету ім. Вільяма Горварда Тафтса (Каліфорнія).

Теракт[en] у Токійському метро і землетрус 1995 року в Кобе сильно потрясли письменника й стали причиною повернення на батьківщину. Терактам, скоєним сектантами в Токіо, присвячена остання його робота «Underground», що є збірником розповідей жертв та свідків трагедії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, дітей не має. Письменник веде здоровий спосіб життя, кинув курити, захоплюється плаванням, марафонським бігом і щороку бере участь у декількох марафонах.

Муракамі полюбляє музику, а його колекція записів налічує близько 40.000 примірників.[джерело?]

Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

Переклав з англійської на японську ряд творів Скотта Фіцджеральда, Трумена Капоте, Джона Ірвинга, Джерома Селінджера, Раймонда Карвера та інших американських прозаїків кінця XX століття, а також казки ван Альсбурга й Урсули Ле Ґуїн.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Англійська назва Примітки
1979 Слухай пісню вітру 風の歌を聴け
Kaze no uta wo kike
Hear the Wind Sing Перша частина «Трилогії Щура».
1980 Пінбол 1973 1973年のピンボール
1973-nen-no pinbooru
Pinball, 1973 Друга частина «Трилогії Щура».
1982 Погоня за вівцею
Переклад Івана Дзюба ISBN 978-966-03-4067-1
羊をめぐる冒険
Hitsuji o meguru bōken
A Wild Sheep Chase' Третя частина «Трилогії Щура».
1985 Країна Чудес без гальм і Кінець Світу 世界の終わりとハードボイルド・ワンダーランド
Sekai no owari to hâdoboirudo wandārando
Hard-Boiled Wonderland and the End of the World
1987 Норвезький ліс ノルウェイの森
Noruwei no mori
Norwegian Wood
1988 Танцюй, Танцюй, Танцюй
Переклад Івана Дзюба ISBN 978-966-03-6360-1 ISBN 978-966-03-6369-4
ダンス・ダンス・ダンス
Dansu dansu dansu
Dance, Dance, Dance Продовження «Трилогії Пацюка».
1992 На південь від кордону, на захід від сонця 国境の南、太陽の西
Kokkyō no minami, taiyō no nishi
South of the Border, West of the Sun
1994,1995 Хроніка заводного птаха
Переклад Івана Дзюба ISBN 978-966-03-4754-0
ねじまき鳥クロニクル
Nejimaki-dori kuronikuru
The Wind-Up Bird Chronicle Роман в 3-ох книгах.
1999 Мій любий «Супутник» スプートニクの恋人
Spūtoniku no koibito
Sputnik Sweetheart
2002 Кафка на пляжі 海辺のカフカ
Umibe no Kafuka
Kafka on the Shore
2004 Після темряви アフターダーク
Afutādāku
After Dark
2009 1Q84
Переклад Івана Дзюба ISBN 978-966-03-4981-0 ISBN 978-966-03-3579-0
ISBN 978-966-03-3571-4
1Q84
Ichi-kyū-hachi-yon
2013 Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі
Переклад О. В. Забуранна, ISBN 978-617-12-2444-5
色彩を持たない多崎つくると、彼の巡礼の年
Shikisai wo motanai Tasaki Tsukuru to, Kare no Junrei no Toshi
The colorless Tsukuru Tasaki and the year of his pilgrimage

Збірки оповідань[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Англійська назва Примітки
1983 Повільним човником в Китай Chugoku-yuki no suro boto A Slow Boat to China
1983 Гарний день для кенгуру Kangaru-no biyori A Fine Day for Kangarooing
1984 Спалити сарай Hotaru, Naya wo yaku, sono tano Tanpen Firefly, Barn Burning and Other Short Stories
1986 Повторний наліт на булочну Pan-ya Sai-Shugeki The Second Bakery Attack
1990 TV-Люди TV Pihpuru-no gyaku-shugeki TV People
1993 The Elephant Vanishes Збірка оповідань з різних збірників англійською мовою.
1994 Майже до сліз чужа мова Yagate Kanashiki Gaikokugo Eventually I feel lost in a foreign language
1995 Павукоподібна мавпа в ночі Yoru-no Kumozaru Spider-monkey at Night
1996 Привиди Лексінгтона Rekishinton no Yuhrei Lexington Ghosts
2000 Всі божі діти можуть танцювати 神の子どもたちはみな踊る
Kami no kodomo-tachi wa mina odoru
After the Quake
2005 Загадки Токіо 東京奇譚集
Tōkyō Kitanshū
Blind Willow, Sleeping Woman

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Харукі Муракамі. Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі. Переклад з японської: О. В. Забуранна. Харків: КСД, 2017. 304 стор. ISBN 978-617-12-2444-5

Цитати[ред. | ред. код]

 •Світ без любові - все одно що вітер за вікном. Ні помацати його, ні вдихнути.
 •Раніше я думав, люди дорослішають рік від року, поступово так ... А виявилося - ні. Людина дорослішає миттєво.
 •На світі не буває хибних думок. Бувають думки, які не збігаються з нашими, ось і все.
 •Чим старша людина, тим більше в її житті того, чого вже не виправити.
 •Все, що в нас зникає - навіть якщо воно зникає навіки, - залишає після себе дірки, що не заростають ніколи.
 •Обіймаючи один одного, ми ділимося своїми страхами.
 •Якщо кожен буде вірити, що все скінчиться добре, в світі не буде чого боятися.
 •Як не старайся, коли боляче - болить.
 •Потрібно вихлюпувати почуття назовні. Гірше, якщо перестати це робити. Інакше вони будуть накопичуватися та укріплятися всередині. А потім - вмирати.
 •Я не люблю самотність. Просто не заводжу зайвих знайомств. Щоб в людях зайвий раз не розчаровуватися.
 •Мабуть, серце ховається в твердій шкаралупі, то ж розколоти її дано не всім. Може, тому у мене до пуття не виходить любити.
 •Бути чесним один до одного та хотіти допомогти - ось головне.
 •Будь-яка порожнеча обов'язково чим-небудь заповнюється.
 •Людині дарується надія, і вона використовує її як паливо, щоб жити далі. Без надії ніяке «далі» неможливо.
 •Вся наша реальність складається з нескінченної боротьби між тим, що дійсно було, й тим, що не хочеться згадувати.
 •Немає таких секретів, що не вириваються з серця назовні.
 •Найважливіше - не те велике, до чого додумалися інші, але те маленьке, до чого прийшов ти сам.
 •Що таке самотність? Вона схожа на почуття, яке накриває тебе, коли в дощовий вечір стоїш біля гирла великої річки та довго-довго дивишся, як величезні потоки води вливаються в море.
 •Пам'ять зігріває людину зсередини. І в той же час рве її на частини.
 •Коли довго дивишся на море, починаєш сумувати за людьми, а коли довго дивишся на людей - за морем.
 •Якщо дивитися здалеку, що завгодно здається красивим.
 •Часто трапляється, що саме з дрібниці починаються найважливіші в світі речі.
 •Рухатися з високою ефективністю в невірному напрямі ще гірше, ніж взагалі нікуди не рухатися.
 •Коли тобі ні з ким поділитися самотніми думками, думки починають ділити тебе між собою.
 •Якщо все буде так, як тобі хочеться, то жити стане нецікаво.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.