Муратова Кіра Георгіївна

Кіра Муратова
Кіра Муратова, 2006
Ім'я при народженні:	Кіра Георгіївна Короткова
Дата народження:	5 листопада 1934(1934-11-05) (81 рік)
Місце народження:	Сороки, Королівство Румунія
Громадянство:	Румунія → СРСР →  Україна
Професія:	кінорежисер
Кар'єра:	з 1961
Нагороди:
IMDb:	ID 0613645
Муратова Кіра Георгіївна у Вікісховищі

Кіра Георгіївна Муратова (Коротко́ва, *5 листопада 1934, Сороки, Королівство Румунія) — український кінорежисер, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997). Знімає російськомовне кіно.

Біографія

Кіра Муратова, Перший Одеський міжнародний кінофестиваль

Народилася в Румунії у місті Сороки (нині територія Молдови) в родині росіянина Георгія Короткова та румунки Наталії Скурту (Natalia Corotcov-Scurtu). Під час Другої світової війни перебирається до Бухареста, де згодом працює в комуністичних установах. У 1950-их емігрує до СРСР, стає радянською громадянкою. Навчалася на філологічному факультеті МДУ.

1959 р. — закінчила режисерський факультет ВДІК (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової).

1961 р. — дебют як режисера, працює на Одеській кіностудії. Перші фільми зняла з чоловіком Олександром Муратовим.

Фільм «Короткі зустрічі» став її першою самостійною роботою як режисера. До нього ж вона написала і сценарій (у співавторстві з Леонідом Жуховицьким) та зіграла головну роль разом з Володимиром Висоцьким.

Наступний її фільм «Довгі проводи» спеціальною постановою ЦК Компартії України був заборонений більше ніж на півтора десятиліття. У 1987 році цей фільм отримав премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно.

Справжньою подією кількох міжнародних кінофестивалів став фільм «Настроювач» (2004).

Кіра Муратова — єдина з кінорежисерів України удостоєна російської незалежної премії «Тріумф» (1995) — за великий особистий внесок у світову культуру.

Живе в Одесі.

Громадянська позиція

Про українізацію кіно^{[Джерело?]}

...в якийсь момент почалася українізація кіно; мені цей процес був зрозумілий, інакше й не могла відбутися Україна. Так, я особисто зіткнулася зі складнощами і могла б зараз висловлювати суто особисті претензії до України, але я цих претензій не маю.

Про Євромайдан^{[Джерело?]}

...я точно з Майданом. При всій витіюватості моєї біографії — я народилася в Румунії, багато років прожила в Одесі і знімала фільми російською мовою...я обожнюю Майдан. Він надихнув мене якось шалено...

Про російську агресію 2014^{[Джерело?]}

...хай залишать Україну ... Україна хоче бути окремо. Ось така маленька слабка країна хоче бути окремо. Недобре, коли сильний пригнічує слабкого, свідомо знаючи, що він сильніший. Це не просто недобре, а це підло.

Премії і нагороди

• Нагорода «Золотий Скіфський олень» за внесок у світове кіномистецтво 45-го КМКФ "Молодість" (2015)
• Орден князя Ярослава Мудрого ІІІ (2009), IV (2004) та V (1999) ступенів
• Орден Дружби (2004, Росія)
• Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)
• Народна артистка Української РСР
• Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)
• Лауреат Державної премії імені Олександра Довженка (2002) — за вагомий внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва
• Золота медаль Національної академії мистецтв України (2004)
• Лауреат премії імені Володимира Вернадського (2000, Україна)
• Лауреат премії ім. Анджея Вайди Американської кіноакадемії і Польського культурного центру в Берліні, 2000, ФРН (2000)
• Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Велика премія» за 1987
• Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Приз за режисуру» за 1988
• Премія «Леопард» на МКФ в Локарно, 1987, 1994, Італія
• Лауреат Російської незалежної премії «Тріумф-95»
• Премія «Ніка» у номінації «Найкращий ігровий фільм», 1991, 1995, 2005, 2007, 2009, Росія
• Спеціальний приз «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю, 1990, ФРН
• Премія МКФ «Кінотавр» у номінації «Спеціальні призи у конкурсі» Фільми для обраних ", 1992
• Премія МКФ «Кінотавр» у номінації «Спеціальні призи російського конкурсу», 1994
• Премія МКФ «Кінотавр» в номінації «Спеціальні призи за режисуру», 1997
• Премія «Арсенал», 1997, Україна
• Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Сочі, 2001
• Премія «Golden Lily» на МКФ у Вісбадені, 2001, 2007, ФРН
• Приз журі Міжнародної федерації кінопреси 31-го Московського міжнародного кінофестивалю (2009)

Творчість

• 1961 — Біля крутого Яру (короткометражний)
• 1964 — Наш чесний хліб
• 1967 — Короткі зустрічі
• 1971 — Довгі проводи
• 1978 — Пізнаючи білий світ
• 1983 — Серед сірих каменів
• 1987 — Зміна участі
• 1989 — Астенічний синдром
• 1992 — Чутливий міліціонер
• 1994 — Захоплення
• 1997 — Три історії
• 2001 — Другорядні люди
• 2002 — Чеховські мотиви
• 2004 — Настроювач
• 2006 — Лялька (короткометражний)
• 2007 — Два в одному
• 2009 — Мелодія для шарманки
• 2012 — Вічне повернення

Джерела

• Kira Muratova на сайті Internet Movie Database (англ.)
• Kira Muratova fan site (Russian) — films, biography, news, interviews, articles, photo gallery
• Кіра Георгіївна Муратова на сайті Національної академії мистецтв України
• Кино-Театр.ru (рос.)
• Кира Муратова: «Я могла бы высказать личные претензии к Украине, но я их не имею» (рос.)

Посилання

• Настройся на Киру Муратову (рос.)

Це незавершена стаття про кінорежисера. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.