Муратова Кіра Георгіївна

Кіра Муратова
Кіра Муратова, 2006
Ім'я при народженні:	Кіра Георгіївна Короткова
Дата народження:	5 листопада 1934(1934-11-05) (82 роки)
Місце народження:	Сороки, Королівство Румунія
Громадянство:	Румунія → СРСР →  Україна
Професія:	кінорежисер
Кар'єра:	з 1961
Нагороди:
IMDb:	ID 0613645
Муратова Кіра Георгіївна у Вікісховищі

Кіра Георгіївна Муратова (Коротко́ва, *5 листопада 1934, Сороки, Королівство Румунія) — український кінорежисер, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997). Знімає російськомовне кіно.

Біографія

Кіра Муратова, Перший Одеський міжнародний кінофестиваль

Народилася в Румунії у місті Сороки (нині територія Молдови) в родині росіянина Георгія Короткова та румунки Наталії Скурту (Natalia Corotcov-Scurtu). Під час Другої світової війни перебирається до Бухареста, де згодом працює в комуністичних установах. У 1950-их емігрує до СРСР, стає радянською громадянкою. Навчалася на філологічному факультеті МДУ.

1959 р. — закінчила режисерський факультет ВДІК (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової).

1961 р. — дебют як режисера, працює на Одеській кіностудії. Перші фільми зняла з чоловіком Олександром Муратовим.

Фільм «Короткі зустрічі» став її першою самостійною роботою як режисера. До нього ж вона написала і сценарій (у співавторстві з Леонідом Жуховицьким) та зіграла головну роль разом з Володимиром Висоцьким.

Наступний її фільм «Довгі проводи» спеціальною постановою ЦК Компартії України був заборонений більше ніж на півтора десятиліття. У 1987 році цей фільм отримав премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно.

Справжньою подією кількох міжнародних кінофестивалів став фільм «Настроювач» (2004).

Кіра Муратова — єдина з кінорежисерів України удостоєна російської незалежної премії «Тріумф» (1995) — за великий особистий внесок у світову культуру.

Живе в Одесі.

Громадянська позиція

Про українізацію кіно

...в якийсь момент почалася українізація кіно; мені цей процес був зрозумілий, інакше й не могла відбутися Україна. Так, я особисто зіткнулася зі складнощами і могла б зараз висловлювати суто особисті претензії до України, але я цих претензій не маю.

Про Євромайдан

...я точно з Майданом. При всій витіюватості моєї біографії — я народилася в Румунії, багато років прожила в Одесі і знімала фільми російською мовою...я обожнюю Майдан. Він надихнув мене якось шалено...

Про російську агресію 2014

...хай залишать Україну ... Україна хоче бути окремо. Ось така маленька слабка країна хоче бути окремо. Недобре, коли сильний пригнічує слабкого, свідомо знаючи, що він сильніший. Це не просто недобре, а це підло.

Премії і нагороди

• Нагорода «Золотий Скіфський олень» за внесок у світове кіномистецтво 45-го КМКФ «Молодість» (2015)
• Орден князя Ярослава Мудрого ІІІ (2009), IV (2004) та V (1999) ступенів
• Орден Дружби (2004, Росія)
• Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)
• Народна артистка Української РСР
• Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993)
• Лауреат Державної премії імені Олександра Довженка (2002) — за вагомий внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва
• Золота медаль Національної академії мистецтв України (2004)
• Лауреат премії імені Володимира Вернадського (2000, Україна)
• Лауреат премії ім. Анджея Вайди Американської кіноакадемії і Польського культурного центру в Берліні, 2000, ФРН (2000)
• Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Велика премія» за 1987
• Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Приз за режисуру» за 1988
• Премія «Леопард» на МКФ в Локарно, 1987, 1994, Італія
• Лауреат Російської незалежної премії «Тріумф-95»
• Премія «Ніка» у номінації «Найкращий ігровий фільм», 1991, 1995, 2005, 2007, 2009, Росія
• Спеціальний приз «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю, 1990, ФРН
• Премія МКФ «Кінотавр» у номінації «Спеціальні призи у конкурсі» Фільми для обраних ", 1992
• Премія МКФ «Кінотавр» у номінації «Спеціальні призи російського конкурсу», 1994
• Премія МКФ «Кінотавр» в номінації «Спеціальні призи за режисуру», 1997
• Премія «Арсенал», 1997, Україна
• Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Сочі, 2001
• Премія «Golden Lily» на МКФ у Вісбадені, 2001, 2007, ФРН
• Приз журі Міжнародної федерації кінопреси 31-го Московського міжнародного кінофестивалю (2009)
• Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2007).

Творчість

• 1961 — Біля крутого Яру (короткометражний)
• 1964 — Наш чесний хліб
• 1967 — Короткі зустрічі
• 1971 — Довгі проводи
• 1978 — Пізнаючи білий світ
• 1983 — Серед сірих каменів
• 1987 — Зміна участі
• 1989 — Астенічний синдром
• 1992 — Чутливий міліціонер
• 1994 — Захоплення
• 1997 — Три історії
• 2001 — Другорядні люди
• 2002 — Чеховські мотиви
• 2004 — Настроювач
• 2006 — Лялька (короткометражний)
• 2007 — Два в одному
• 2009 — Мелодія для шарманки
• 2012 — Вічне повернення

Джерела та література

• М. В. Юр. Муратова Кіра Георгіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 134. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Kira Muratova на сайті Internet Movie Database (англ.)
• Kira Muratova fan site (Russian) — films, biography, news, interviews, articles, photo gallery
• Кіра Георгіївна Муратова на сайті Національної академії мистецтв України
• Кино-Театр.ru (рос.)
• Кира Муратова: «Я могла бы высказать личные претензии к Украине, но я их не имею» (рос.)

Посилання

• Настройся на Киру Муратову (рос.)

Це незавершена стаття про кінорежисера. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.