Мурафа (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мурафа
Берег біля р. Мурафа.jpg
48°12′ пн. ш. 28°13′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 28.217° сх. д. / 48.200; 28.217
Витік біля с. Затоки
Гирло Дністер
Країни басейну Україна Україна
Вінницька область
Барський район
Жмеринський район
Шаргородський район
Чернівецький район
Могилів-Подільський район
Ямпільський район
Площа басейну, км² 2 410 км²
Регіон Вінницька область
Довжина, км 163 км
Притоки Мурашка, Лозова (праві); Деребчинка (лiва)
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Мура́фа — річка в Україні, в межах Барського, Жмеринського, Шаргородського, Чернівецького, Могилів-Подільського і Ямпільського районів Вінницької області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря).

Опис[ред.ред. код]

Довжина 163 км, площа басейну 2 410 км². Похил річки 1,6 м/км. Долина у верхній течії V-подібна, з крутими, розчленованими схилами. Глибина долини у пониззі до 80—120 м, ширина 1—1,5 км. Заплава двобічна, у верхній течії заболочена, на окремих ділянках майже відсутня; її ширина у верхів'ях 50—120 м, у середній та нижній течії — 200—600 м. Річище у верхній течії слабозвивисте, замулене, нижче — кам'янисте, є пороги. Ширина річки 15—20 м (найбільша — 58 м), глибина на порожистих ділянках 0,1—0,5 м, на плесах — 1,5—3,5 м.

На Мурафі збудовано чимало гребель та водосховищ ГЕС і млинів: в с.Володіївці, Саїнка, Мазурівка площею близько 10-12 га кожне, в с. Скалопіль площею понад 80 га. Невеликі стави є біля ГЕС в с. Букатинка, Мервинці, Слобода Бушанська, Буша, Петрашівка, Гальжбіївка, Улянівка, та значного впливу на регулювання стоку води вони не мають. Витрати води р. Мурафа в с. Мазурівка Чернівецького р-ну становлять 2,5-3 м. куб/сек, нижче Буші Ямпільського р-ну — 2,85-4,7 м. куб/сек.

Живлення річки — переважно снігове й дощове. На річці функціонуютьГЕС:в с. Мазурівка, Скалопіль, Івонівка, Слобода Бушанська, Петрашівка, Біла. Готуються до пуску ГЕС в селах: Володіівці та Саінка. Воду Мурафи використовують для водопостачання, гідроенергетики тазрошування. Практикується риборозведення.

Розташування[ред.ред. код]

Мурафа тече Подільською височиною спершу на південний схід (місцями на схід), далі поступово повертає на південь і південний захід. У пониззі знову тече на південь та південний схід. Впадає до Дністра на південний захід від міста Ямполя.

Основні притоки[ред.ред. код]

Мурашка, Лозова (праві); Деребчинка (лiва).

Цікаві факти[ред.ред. код]

Долина річки облаштована ставками. Перший ставок у селі Мальчівці Барського району. Далі річка від цього ставу тече по широкій розлогій долині, її ширина від 15 до 30 м. Долина з Барського району переходить у Жмеринський біля села Кудіївці.

На межі районів з'являються перші поклади вапняку — залишки Сарматського моря. Ці вапняки з давніх часів використовувались для будівництва і випалювання вапна. Тут є багато кар'єрів та зарослих воронок. Цей рельєф нагадує місячний ландшафт. Тут місцеві дослідники знайшли рідкісну рослину Червоної книги України — сон білий. Далі долина річки від села Кудіїці до села Олександрівки дуже заболочена, заросла очеретом, рогозом, осокою. Це пов'язано з колишніми дренажними системами і штучною зміною русла, що призвело до негативних наслідків.

На правому березі східніше розміщуються селище Шевченкове, село Носківці, хутір Демків, село Олексіївка, трохи далі від річки — село Кам'яногірка. На лівому березі села: Олександрівка, Слобода-Носковецька, Станіславчик, селище Травневе, село Тарасівка.

На території району по річці Мурафа розміщуються 4 великі ставки: Олександрівський — 1,5 км, Носківецький — 2,5 км, Станіславчицький — 3,5 км, Тарасівський — 1,5 км.

Цікавими об'єктами природи є джерела — підземні річки по берегах Мурафи. Біля села Носківці на лівому березі річки в урочищі Тартак є два джерела підземної річки, що витікають з вапняків з великою швидкістю — до 20 м/хв. Ширина їхніх русел сягає 1,5 м. Це так звані Вусикові криниці. За якістю води вони не поступаються знаменитій «Регіні». Цю воду колись набирали і везли в Петроград на прохання хворого поета С. Я. Наданні, що два роки проживав у селі Носківцях у маєтку поміщиці-меценатки Ю. С. Пащенко. Вода була лікувальною для поета.

За 1,5 км від цього місця, вгорі, розташоване урочище Безова долина, в якій є невелике джерело з доброю водою, і струмок, що впадає в річку. Тут же, в урочищі Тартак, на правому березі впадає притока Куртова з глибокою V-подібною долиною, та східніше річка Морозко, що бере початок в центрі Носковець біля відомих Морозових криниць. Вони живлять водою весь водогін села. За ці криниці згадується у «Трудах Подольского епархиального комитета» за редакцією Сіцінського. (Кам'янець-Подільський 1908 р.). Далі від урочища Тартак розміщується урочище Запір. Ця територія раніше була зайнята ставком. Тут збереглися багато рідкісних водних рослин, а також тварин. Трапляються ондатри, видри. Цікавим джерелом, що живить річку Мурафу, є на правому березі струмок, який витікає з підземної річки в урочищі Ґуральня, що біля села Травневе. Вода тут також високої смакової якості. До революції тут був спиртовий завод-ґуральня. Далі, через кілометр від Ґуральні над трасою ЖмеринкаШаргород, біля млина, на цьому ж березі є ще одне джерело-криниця, що живить Мурафу. Вода має високі смакові якості. Старожили с. Травневого розповідають, що раніше євреї з с. Станіславчика і м. Жмеринки приїжджали сюди брати воду на чай. Через два кілометри на цьому березі є ще одне джерело — піддземна річка Кам'яна. Вода з нього витікає з великою швидкістю і бризками. Подалі від нього розміщено село Кам'яногірка. Далі, на східній окраїні району, після Тарасівського ставка в Мурафу впадає невелика права притока, на якій є водоспад заввишки до 3 м. Вода падає з двох уступів. Раніше була побудована турбіна вчителем Василем Павловичем Тиквачем, що виробляла електричний струм.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]