Мурзак-Коба
Координати: 44°31′50″ пн. ш. 33°41′59″ сх. д. / 44.530504° пн. ш. 33.699789° сх. д.
Мурзак-Коба (з кримськотатарської — княжа печера) — мезолітичний грот в Криму, у Балаклавському районі Севастополя. Розташований у горі Ісар у Чорноріченському каньйоні на лівому березі річки Чорна. Стоянка є епонімною для мурзак-кобинської культури тарденуазького кола.
Відкритий радянськими вченими Сергієм Бібіковим і Е. В. Жировим в 1936.
Висота над рівнем річки 36 м. Стоянка знаменна подвійним похованням кроманьйонців, — перші поховання пізньої середньокам'яної доби.
Вироби[ред. | ред. код]
Комплекс налічує понад 4000 знахідок, головним чином крем'яних виробів й також кістяні знаряддя і кістки тварин барана, кабана, благородного оленя, кота, ведмедя[1] З домашніх тварин відома лише собака.
Серед кістяних виробів багатозубі гарпуни, шила проколи, наконечники стріл, голки з вушком, підвіски та інше.
Знайдені мікроліти тарденуазького типу (скребачки, різці, ножеподібні пластинки, геометричні мікроліти), вироби з кістки та рогу (гарпуни, шила, проколки, лощила), кістки сучасних видів тварин, багато мушель равликів.
Нуклеуси великі, переважно конічні, косо- або рівно-зрізані. Пластини середніх розмірів. Знарядь праці близько 300 екземплярів:
- великий відсоток пластинок з виїмками (19,5 %);
- скребків відносно мало (15 %).: більше половини скребків кінцеві, в тому числі понад 5 % на укорочених пластинах;
- різці відносно нечисленні (14,3 %), зазвичай бічні на пластині;
- мікроліти представлені переважно трапеціями (4,4 %). Вони невеликих розмірів;
- круто-ретушуванні сегменти подовжених пропорцій. Їх значно менше за трапеції (1,0 %).
- наявність окремих трикутників, косих й сегментоподібних вістрів та інше.
Рибальство й скотарство[ред. | ред. код]
Мурзак-Коба розташована над річкою Чорною яка в ті часи була значно більшою. Мешканці гроту ловили річкову рибу, про що свідчать численні знахідки кісток великої риби в печері — чорноморського лосося, вирозуба, рибця, судака, сома (за розміром грудного плавця деякі соми досягали 170 сантиметрів завдовжки).
Серед знайдених в печері кісток свиней до 70 % належали молодняку. А велике число кісток молодих тварин, як прийнято вважати, є ознакою придомашнювання цих тварин.
Поховання[ред. | ред. код]
Вік чоловіка становив 40-45 років, жінка була значно молодша — 20-25 років. Покійники лежали у витягнутому положенні на спині в неглибокій ямі головами на схід. До мурзак-кобинської культури також відноситься поховання виявлене у гроті Фатьма-Коба, що відрізняється від мурзак-кобинських.
Фактично для поховання не копали могилу, а засипали тіла камінням. Пізніше диким тваринам вдалося розкопати поховання і частоково пошкодити труп чоловіка. Після цього люди додатково заклали могилу ще кількома рядами каменю і засипали землею.
Антропологічно поховані належали до довгоголового та широколицього пізнього кроманьйонського типу[2]. На обох руках жіночого кістяка дві останні фаланги мізинців були ампутовані ще в дитинстві. Цей факт свідчить про існування у мезоліті Криму обряду відтинання пальців, який ще до недавнього часу зустрічався у відсталих народів — бушменів, аборигенів Австралії тощо. Скелети з ампутованими останніми фалангами на одному чи кількох пальцях знаходили в Європі у Пірінеях, але саме знахіднка в Мурзак-Коба дозволила стверджувати, що це було зумисне спотворення, а не медична операція. Права рука чоловіка заходить під ліву руку жінки, що свідчить, про те, що поховання було одночасним. В черепі чоловіка знайдено застряглий шматок кременю, що певно свідчить, про те, що він загинув насильницькою смертю. Ці дві обставини дають привід зробити припущення, про ритуальне вбивство молодої жінки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Векілова, Е. А. (1974). Природные условия и человек в палеолите Крыма. В книге: Первобытный человек и природная среда (рос.). Москва: Наука. с. 160—165.
- ↑ Цікаво, що неподалік в печері Фатьма-Коба було знайдене теж мезолітичне поховання яке однак зроблене за явно іншим обрядом і містить кістяки людей зовсім іншого, середземноморського, антропологічного типу.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реконструкція зовнішнього вигляду за похованнями з Мурзак-Коби
- фото реконструкції за Герасимовим [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Археология Украинской СССР в 3-х тт.; том 1; 1985, Киев
- Археология СССР в 20-ти тт., том 2, Москва
- О. О. Яневич. Мурзак-Кобинська культура [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 135. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Большая Советская Энциклопедия
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| ||||||||||||||