Мурзинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мурзинці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Неморозька сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020130120096712
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1726 рік
Населення 227 чоловік (2009)
Площа 1,512 км²
Поштовий індекс 20223
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 49°10′06″ пн. ш. 30°55′05″ сх. д. / 49.16833° пн. ш. 30.91806° сх. д. / 49.16833; 30.91806Координати: 49°10′06″ пн. ш. 30°55′05″ сх. д. / 49.16833° пн. ш. 30.91806° сх. д. / 49.16833; 30.91806
Середня висота
над рівнем моря
151 м[1]
Відстань до
обласного центру
87,5 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
9 км
Місцева влада
Адреса ради с.Неморож,
Сільський голова Стрілець Олена Євгенівна
Карта
Мурзинці. Карта розташування: Україна
Мурзинці
Мурзинці
Мурзинці. Карта розташування: Черкаська область
Мурзинці
Мурзинці
Мапа
Мапа

Мурзи́нці — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Неморозькій сільській раді. Розташоване за 3 км від Неморожа, за 9 км від райцентру — міста Звенигородка, на трасі Київ — Звенигородка. Площа населеного пункту — 151,2 га. Кількість населення — 227 осіб (2009)[3].

Історія[ред. | ред. код]

До наших днів зберігся переказ про Мурзу (татарського князя), що нібито збирав данину з населення. Чи правдива ця історія, але назва села, безсумнівно, татарського походження. Розпочалася історія села у першій половині XVIII століття, найдавніша згадка про село датується 1726 роком. Тоді збудована церква, що описана у візиті Корсунського деканату за 1741 рік. Першим священиком був отець Леонтій, посвячений у Києві в 1730 році. Про церкву говорить у своїх «Спогадах про Звенигородщину» О. Кошиць: «Над ставком невеличка церква-капличка». Точна дата її руйнування не встановлена. Ще в першій половині XVIII століття до церкви в села Мурзинці входила парафія села Хлипнівка, згодом там збудовано Свято-Михайлівську церкву.

В 1900 році в Мурзинцях було дворів — 125, жителів двох статей − 786, із них чоловіків — 410, жінок — 376. В селі була одна православна церква, одна церковнопарафіяльна школа, два водяні млини, одна кузня селянська, друга — панська[4].

16 травня 1914 року у селі відкрилася церковно-приходська школа, в якій було 4 групи.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках.

Сучасність[ред. | ред. код]

Сьогодні в селі господарює приватне мале підприємство «УРОС», очолюване Савелієм Івановичем Ульяніцьким. Спеціалізується господарство на вирощуванні зернових та технічних культур. Функціонують у селі медичний пункт, сільський клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку, магазин райспоживспілки. Організована заготівля молока у населення.

Див. також[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі в 1917 році народився Матвій Михайлович Шестопал — доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук, декан, публіцист.

У 1897 році в Мурзинцях оселився Володимир Опанасович Караваєв — зоолог і мандрівник, автор багатьох наукових праць, засновник музею зоології в Києві.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 19 грудня 2007. 
  2. maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  3. who-is-who.com.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. «Список населених міст Київської губернії» К., 1900 р., с. 659—660