Мурисон (герб)
| Мурисон | |
|---|---|
 | |
 Зображення герба з Книги гербової родів польських Юліуша Островського | |
| Деталі | |
| Носій | Морисони (Morison, Muryson, Mirisson) |
Мурисон − польський шляхетський герб шотландського походження.
Опис герба[ред. | ред. код]
Опис герба з використанням класичних правил базонування:
У срібному полі три голови африканців з червоною пов'язкою навколо скронь[1].
Клейнод – над шоломом в короні три пера страуса.
Намет чорний, підбитий сріблом.
Опис герба з Книги гербової родів польських Юліуша Кароля Островського:
У срібному полі - три чорні голови зі срібною пов'язкою на голові. Над шолом в короні три страусиних пір'їн.
W polu srebrnem – trzy głowy murzyńskie z przepaską srebrną koło skroni. Nad hełmem w koronie trzy pióra strusie.[2].
Опис Каспера несецького:
На щиті на білому або срібному полі три чорні голови, дві з них вгорі, а третя під ними.
Na tarczy w polu białem albo srebrnem, powinny być trzy głowy murzyńskie, z których dwie podle siebie na górze, trzecia pod niemi na spodzie[3]
Згадки геральдичні[ред. | ред. код]
Герб походження шотландського родини Морісон де Маннерс (Morison de Manners)[2], що осіла в Польщі на початку XVII століття. У 1676 р. під час сейму коронаційного Яна III Собеського, на прохання гетьмана Дмитра Юрія Вишневецького, за військові заслуги, брати Олександр і Вільгельм Мурісон(Моррісон)[4]офіцери полку піхоти воєводи бєльського Костянтина Вишневецького отримали індигенат і герб[5].
Роди[ред. | ред. код]
Одна сім'я Морисон (Morison, Muryson, Mirisson).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tadeusz Gajl, Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s.234
- ↑ а б Juliusz Ostrowski, Księga herbowa rodów polskich, Cz. 2, s.220
- ↑ Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza, tom VI, Lipsk 1841, str.494
- ↑ Seweryn Uruski, Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, tom XI, s.281
- ↑ Marek Wagner, Słownik Biograficzny oficerów polskich drugiej połowy XVII wieku, tom I, Oświęcim 2013, str.192
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |