Муствее
| Муствее | |
|---|---|
| ест. Mustvee | |
|
| |
Свято-Троїцька церква в Муствее | |
| Основні дані | |
| 58°50′52″ пн. ш. 26°56′52″ сх. д. / 58.847777777778° пн. ш. 26.947777777778° сх. д.G O | |
| Країна | |
| Регіон | Йиґевамаа |
| Столиця для | Муствее (волость) |
| Перша згадка | 1493 |
| Статус міста | з 1938 |
| Площа | 5,45 км² км² |
| Населення | 1 592 чол. (2009) |
| · густота | 292,1 осіб/км² |
| Телефонний код | (+372) 77 |
| Часовий пояс | UTC+2, влітку UTC+3 |
| Номери автомобілів | J |
| GeoNames | 590067 |
| OSM | r353384 ·R |
| Поштові індекси | 49603/49604 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | (ест |
![]() | |
| | |
Муствее (ест. Mustvee; до 1923 року Чорна, Чорний посад) — місто на сході Естонії, на березі Чудського озера. Входить до складу повіту Йиґевамаа, являє собою окремий міський муніципалітет на правах волості. Назва з естонської дослівно перекладається як Чорноводське.
Муствее відоме з 1438 як село рибалок, що вели промисли на Чудському озері. Назву отримало від місцевої річки, яка через значний вміст торфу має чорний колір. У XIX столітті Муствее почав швидко зростати — місто наповнилося ковалями, купцями, що торгували рибою. Вирощувані в теплицях овочі, та спійману рибу постачали в інші частини Естонії, у Санкт-Петербург і навіть Фінляндії. Статус міста був наданий в 1938 році, коли число жителів досягло 2603 чоловік.
В 1940 році сюди введено радянські війська, але невдовзі з початком німецько-радянської війни залишений Червоною Армією 25 липня 1941. Відвойований 19 вересня 1944 військами Ленінградського фронту в ході Талліннської наступальної операції. Після війни тут збудовано ряд підприємств легкої промисловості.
| 1897 | 1922 | 1934 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2000 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2893 | 2745 | 2841 | 2485 | 2325 | 2227 | 2087 | 1990 | 1744 | 1592 |
Спочатку це було звичайне естонське рибальське село. Наприкінці XVIII — початку XIX століть сюди почали переселятися старовіри з Новгородської та інших губерній Росії, гнані за свої релігійні переконання урядом. Всі вони належали до федосіївскої згоди. Це істотно змінило етнодемографічну ситуацію — на 2000 рік 57,05% жителів Муствее — росіяни, 40,73% — естонці. З 1950-х років населення почало скорочуватися.
В місті існує Нікольський старообрядський прихід міста — одна із найстаріших парафій Естонії. Він був відкритий в 1839 році і спочатку охоплював всю північно-східну частину Ліфляндської губернії. У період переходу місцевого населення у православ'я з Нікольського приходу виділилися нові: в 1849 році Лайузе, в 1864 році — Лохусуу.
Муствее має 4 церковних будівлі — храм Святителя Миколая (Естонська православна церква Московського Патріархату), Троїцька церква єдиновірів, Старообрядницька церква і Лютеранська церква. Також у місті є молитовний будинок баптистів.
У місті знаходиться 2 музеї — музей міста та терезів. Також є один з пращових камінь Калевіпоега та статуя дівчинки, що плаче (1973).
- Лютеранська церква в Муствее
- Під час проповіді
- Міськрада
- Культурний центр міста
- Пляж
- Ворота біля Старообрядської церкви
- Старообрядська церква
- Берег озера
- Автовокзал Муствее
- Порт в Муствее
- Естонская православная церковь Московского патриархата Муствеэ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Матеріали фінського та російського розділу Вікіпедії
- Великая война Муствеэ[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)




