Мухамадієв Мухсин Муслімович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мухсин Мухамадієв
Особисті дані
Повне ім'я Мухсин Муслімович Мухамадієв
Народження 21 жовтня 1966(1966-10-21) (57 років)
  Душанбе, СРСР
Зріст 172 см
Вага 65 кг
Громадянство  СРСР
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
РШІСП (Душанбе)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983-1984 СРСР «Пахтакор» (Курган-Тюбе) 33 (5)
1985-1991 СРСР «Памір» 207 (70)
1992 Таджикистан «Памір» 3 (5)
1992-1993 Росія «Локомотив» 41 (12)
1993-1994 Туреччина «Анкарагюджю» 29 (4)
1994-1995 Росія «Спартак» (Москва) 30 (13)
1996–1997 Росія «Локомотив» НН 56 (16)[комент. 1]
1998 Австрія «Аустрія» 13 (0)
1998 Росія «Торпедо» (Москва) 14 (2)
1999 Узбекистан «Бухара» 7 (7)
1999 Росія «Шинник» (Ярославль) 11 (1)
2000-2001 Узбекистан «Самарканд» 45 (41)
2001 Росія «Арсенал» (Тула) 15 (3)
2002 Таджикистан «Регар-ТадАЗ» ? (?)
2002 Росія «Витязь» (Подольськ) 25 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992 Таджикистан Таджикистан 1 (2)
1995 Росія Росія 1 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003—2007 Росія «Витязь» (тренер)
2007–2008 Росія «Витязь»
2008-2012 Росія «Рубін» (спорт. дир.)
2013-2015 Таджикистан Таджикистан
2015-2016 Казахстан «Ордабаси» (Шимкент) (помічник)
2016-2018 Таджикистан «Істіклол»
2019-2020 Узбекистан «Бухара»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мухсин Муслімович Мухамадієв тадж. Мӯҳсин Муслимович Муҳаммадиев (нар. 21 жовтня 1966, Душанбе) — радянський, таджицький і російський футболіст, що грав на позиції нападника і півзахисника. По закінченні кар'єри футболіста — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Мухсин Мухамадієв народився в Душанбе, і розпочав заняття футболом в місцевій ДЮСШ, першим тренером у якій був Салімджон Султанов. Далі Мухамадієв продовжив заняття в республіканському спортінтернаті[2], а після його закінчення дебютував у команді майстрів другої ліги «Пахтакор» з Курган-Тюбе.[2][3] Здібного футболіста швидко помітили тренери найсильнішої команди Таджикистану того часу «Памір», і вже у 18 років Мухсин дебютував у першій радянській лізі за душанбинську команду, а в 19 років став одним із кращих бомбардирів «Паміра», відзначившись у чемпіонаті 18 забитими м'ячами.[4][5] Надалі футболіст залишався одним із кращих бомбардирів «Паміра», і в 1988 році разом із командою став переможцем турніру першої ліги, за підсумками якого таджицька команда вперше отримала право на виступи у вищій союзній лізі[6], а також став кращим бомбардиром першолігового турніру із 22 забитими м'ячами.[2][4] Після цього Мухсин Мухамадієв перший раз отримав запрошення від одного із найсильніших клубів СРСР того часу — київського «Динамо», проте тоді футболіст вирішив утриматись від переїзду до Києва, побоюючись великої конкуренції в клубі.[2][4] Наступного року Мухамадієв із «Паміром» дебютував у вищій лізі, протягом виступів у найвищому радянському дивізіоні залишався кращим бомбардиром команди, і перед початком сезону 1991 року отримав повторне запрошення з Києва. Цього разу, зважаючи на те, що багато ведучих футболістів атакувальної ланки «Динамо» перед цим перейшли до закордонних клубів, Мухамадієв отримав би гарантоване місце в основі команди, зважаючи на те, що у всіх контрольних передсезонних матчах він виходив на поле в основному складі. Проте київський клуб вчасно не отримав дозвіл на перехід таджицького форварда в «Динамо», і пропонував йому протягом півроку підтримувати ігрову форму в дублі під чужим прізвищем. на це Мухамадієв не погодився, і повернувся до «Паміра», в якому й дограв останній чемпіонат СРСР.[2][4][7]

Після розпаду СРСР Мухамадієв у складі «Паміру» розпочав виступи в чемпіонаті Таджикистану, проте зіграв у ньому лише 3 матчі, та після півфінального матчу Кубка СНД із московським ЦСКА, програного «Паміром» із рахунком 0-2 20 квітня 1992 року[8] за запрошенням колишнього тренера «Паміра» Юрія Сьоміна залишився у Москві, та став гравцем клубу «Локомотив».[2][9] У російському клубі Мухсин Мухамадієв відіграв до середини 1993 року, і на запрошення тренера з колишнього СРСР Валерія Непомнящого приєднався до складу турецького клубу «Анкарагюджю».[2][7] Проте в цьому клубі таджицький форвард грав лише протягом року, а після того, як Непомнящий покинув клуб, Мухамадієв прийняв пропозицію Олега Романцева стати гравцем московського «Спартака».[2][7] У складі «червоно-білих» Мухамадієв швидко став гравцем основного складу, одним із головних бомбардирів команди, та допоміг у 1994 році «Спартаку» стати чемпіоном Росії. Сезон 1995 року футболіст також розпочав успішно, забив кілька важливих м'ячів, проте пізніше, після появи у команді Валерія Шмарова і Сергія Юрана, став рідше потрапляти до основного складу команди, що призвело до переходу гравця після закінчення сезону 1995 року до складу нижегородського «Локомотива».[7] У складі приволзьких залізничників, яких тоді тренував колоритний наставник Валерій Овчинников[2], Мухамадієв також виступав досить успішно, був одним із кращих бомбардирів команди. Проте, незважаючи на успіхи команди в кубку Інтертото, «Локомотив» вибув із вищої російської ліги, а Мухамадієв, як і більшість гравців команди, покинув клуб, і став гравцем віденської «Аустрії».[7][9] Проте в австрійській команді гра в нападника не пішла, і після закінчення річного контракту він став гравцем московського «Торпедо».[7][9] У «Торпедо» Мухамадієв затримався лише на півроку, після чого грав в узбецькій «Бухарі», «Шиннику» із Ярославля, пізніше знову за узбецький клуб «Самарканд», в якому він був одним із кращих бомбардирів першості Узбекистану.[6] Далі футболіст грав за тульський «Арсенал» і таджицький «Регар-ТадАЗ». Останнім професійним клубом Мухсина Мухамадієва став «Витязь» із Подольська.[9] Пізніше Мухамадієв грав за аматорські російські клуби «Троїцьк» і «Росич», після чого остаточно завершив виступи на футбольних полях.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

У червні 1992 року Мухсин Мухамадієв ненадовго приїзджав до Душанбе, щоб зіграти свій перший та єдиний матч за збірну Таджикистану, у якому таджицька збірна зіграла внічию 2-2 зі збірною Узбекистану, а Мухамадієв забив обидва голи таджицької збірної.[10] Надалі тривалий час форварда не викликали до таджицької збірної, оскільки у місцевої федерації просто не було грошей на оплату проїзду таджицьких легіонерів з інших країн до збірної. Оскільки за кілька років виступів у Росії Мухамадієв отримав також і російське громадянство, то він також отримав і запрошення до збірної Росії. Хоча в цей час керівництво Федерації футболу Таджикистану вирішило знову запросити Мухамадієва до збірної, він віддав перевагу виступам за російську збірну.[2] У російській збірній уродженець Таджикистану зіграв лише один матч проти збірної Фарерських островів 6 травня 1995 року, в якому відзначився забитим м'ячем.[11]

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після завершення виступів на футбольних полях Мухсин Мухамадієв майже відразу розпочав тренерську кар'єру. увійшовши до тренерського штабу подольського «Витязя».[7][9] У 2007 році він став старшим тренером клубу, і зумів перемогти з командою в зоні другого російського дивізіону, та вийти допершої російської ліги[3], проте невдовзі керівники клубу звільнили Мухамадієва з посади.[2][9] Невдовзі після звільнення з підмосковного клубу Мухсин Мухамадієв прийняв пропозицію свого давнього друга Курбана Бердиєва стати спортивним директором казанського «Рубіна».[7][12] Проте за чотири роки команда Бердиєва в «Рубіні» розпалась у зв'язку із тим. що він не зумів домовитись про подальшу співпрацю із керівництвом клубу, і Мухамадієва також звільнили з посади спортивного директора «Рубіну».[13]

1 липня 2013 року офіційно оголошено, що Мухсин Мухамадієв очолив національну збірну Таджикистану з футболу[14], а наступного дня він підписав контракт із Федерацією футболу Таджикистану.[15] За час роботи у збірній Мухамадієву вдалось переглянути і залучити до лав збірної ряд молодих гравців.[7] Проте після кількох невдалих офіційних матчів, зокрема зі збірними Йорданії та Бангладеш, колишній нападник сам вирішив піти у відставку з поста головного тренера збірної.[4]

У серпні 2015 року Мухсин Мухамадієв увійшов до тренерського штабу казахського клубу «Ордабаси», в якому став одним із асистентів головного тренера Бахтіяра Байтсеїтова.[6] У кінці жовтня 2016 року Мухамадієв став головним тренером чемпіона Таджикистану — клубу «Істіклол» із Душанбе.[3] На чолі команди Мухамадієв вивів «Істіклол» до фіналу Кубку АФК[16], в якому, щоправда, таджицька команда поступилася клубу з Іраку «Аль-Кува Аль-Джавія».[17], та під його керівництвом «Істіклол» знову став чемпіоном Таджикистану.[18][19] У душанбинській команді працював до травня 2018 року. 10 червня 2019 року Мухамадієв очолив узбецький клуб «Бухара», в якому працював до 30 червня 2020 року.

4 лютого 2022 року з'явилось повідомлення, що Мухсин Мухамадієв очолив аматорський клуб «Нефіс» з Казані, й під його керівництвом команда зіграла кілька ігор, проте офіційного повідомлення про призначення нового головного тренера так і не було.[20]

У червні 2022 року Мухсин Мухамадієв призначений першим віцепрезидентом таджицького клубу «Істіклол».[21]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Мухсин Мухамадієв одружений, у подружжя є три дочки.[9]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]
«Спартак» (Москва): 1994

Як тренер

[ред. | ред. код]

Примітки та коментарі

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. У матчі «Локомотив» (НН) — «Шинник» (Ярославль) (20 вересня 1997) Мухамадієв забив гол, проте гра була перервана у зв'язку із відключенням світла на стадіоні, тому цей матч і гол у статистику не включений.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мухсин Мухамадиев. Все голы за российские команды [Архівовано 26 січня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. а б в г д е ж и к л м Профіль на сайті збірної Росії з футболу [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б в Мухсин Мухамадиев назначен главным тренером душанбинского «Истиклола» [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в г д Мухсин Мухамадиев: «Звонок от селекционера Лобановского я принял за пранк» [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. «Памір» Душанбе — 1986. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  6. а б в Мухсин Мухамадиев вошёл в тренерский штаб «Ордабасы» [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б в г д е ж и к Мухсин Мухамадиев: «В Марокко два тульских самовара мы меняли на кожаную куртку» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Протокол матчу [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. а б в г д е ж Мухсин Мухамадиев: «Настанет тот день, когда таджикский футбол опять будет на вершине» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Таджикистан — Узбекистан — 2 : 2 17.06.1992 [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Россия — Фарерские острова — 3 : 0 06.05.1995 (рос.)
  12. МУХСИН МУХАМАДИЕВ: МОЙ ЧЕМОДАН В КАЗАНИ НИКТО ТАСКАТЬ НЕ БУДЕТ [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Мухсин Мухамадиев уволен с должности спортивного директора «Рубина» [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. Тренером сборной Таджикистана по футболу назначен Мухсин Мухамадиев [Архівовано 18 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Мухсин Мухаммадиев официально возглавил сборную РТ по футболу [Архівовано 18 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. МУХСИН МУХАМАДИЕВ: «ФИНАЛ — ЭТО ВЕНЕЦ СОРЕВНОВАНИЙ» (рос.)
  17. Протокол матчу [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. «Истиклол» стал шестикратным чемпионом Таджикистана [Архівовано 30 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. «Истиклол» стал шестикратным чемпионом Таджикистана [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. Артем Гафаров, Евгений Калашников (4 лютого 2022). Казанский ФК «Нэфис» возглавил бывший помощник Бердыева. sntat.ru (рос.).
  21. Мухсин Мухамадиев назначен первым вице-президентом «Истиклола» (рос.). sports.tj. Процитовано 4 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]