Мухаммад-Султан Мірза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммад-Султан Мірза
Wedding of Timurid Princes.png
Народився 1375[1]
Помер 13 березня 1403(1403-03-13)
Афьон-Карахісар, Туреччина
Конфесія іслам
Рід Тимуриди
Батько Jahangir Mirza ibn Timurd
Мати Sevin Beg Khanzadad
Діти Muhammad Jahangird

Мухаммад-Султан Мірза (*1375 — 13 березня 1403) — військовий і державний діяч Держави Тимуридів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Онук чагатайського еміра Тимура. Старший син Джахангіра Мірзи і Севін-беги (онуки Узбек-хана, правителя Золотої Орди). Народився 1375 року. Його батько помер через кілька місяців після його народження.

1386 року супроводжував діда в поході проти Джалаїрського султанату. Після захоплення Багдаду призначається його намісником. Згодом отримав титул багадура. У 1391 році брав участь у військовій кампанії проти Золотої Орди. Спочатку командував частиною розвідувальних загонів, що рухалися перед головними силами. У битві на Кондурчі керував центром.

У 1393 році брав участь у військовому поході проти Музаффаридів у Фарсі. Він разом зі своїм молодшим зведеним братом Пір-Мухаммедом був відправлений через Курдистан, взявши Казвін. Під час походу захопив низку провінцій, а потім приєднався до головних сил Тимура. У битві біля Ширазу проти Шах Мансура Музаффарида керував лівим флангом. Отримав титул мірзи. 1395 року відзначився у кампанії проти Золотої Орди.

Мухаммад Султан знову приєднався до свого діда Тимура у військовій кампанії проти Тохтамиша у 1395 році, супроводжуючи свого діда у другій кампанії проти Золотої Орди. Він очолив правий фланг армії в битві на річці Терек, де в значній мірі сприяв перемозі. В наступні місці підпорядковувавплемена зихів на Кубані. 1396 року був відправлений проти держави Ормуз, змусивши мулука Мухаммада Шаха визнати зверхність Тимура, сплативши данину.

У 1397 році призначається намісником Фергани. Тимур наказав своєму онуку зміцнити фортеці в цьому регіоні, а також розробити шлях очікуваної військової кампанії проти Могулістану. Мухаммад Султан збудував 2 фортеці: біля Ашапара й на схід від Іссик-Куля. Проте його зведений стриєчний брат Іскандар-Султан Мірза залучив залогу з Ашпара для атаки на Могулістан. Це спричинило сварки між братами. Незабаром Іскандар-Мірза був переведений у Фергану, а Мухаммада Султана було призначено хранителем Самарканду. Зацим останній захопив та утримував Іскандер-Султана у столиці. Атабег того та 26 придворних були страчені.

1398 року призначається офіційним спадкоємцем держави. 1399 року стає намісником Турану, а 1401 року — Рею, Фарсу і Тебризу. Протягом 1400—1402 років брав участь у військових кампаніях проти Джалаїрів, мамлюків і Османської імперії. В битві біля Ангори 1402 року керував центром. За цим зайняв ворожу столицю Бурсу, де вдалося захопити чатсину османської скарбниці і ледве не взято у полон Сулеймана Челебі.

Під час повернення до Кайсері захворів на якусь «хворобу мізків». Помер неподолік міста Афйон. Поховано в гробниці Гур-Емір в Самарканді.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. British Museum person-institution thesaurus

Джерела[ред. | ред. код]

  • Woods, John E. (1990), Martin Bernard Dickson; Michel M. Mazzaoui; Vera Basch Moreen (eds.), «Timur's Genealogy», Intellectual Studies on Islam: Essays Written in Honor of Martin B. Dickson, Salt Lake City: University of Utah Press, ISBN 978-0-87480-342-6
  • Jamaluddin, Syed (1995), The state under Timur: a study in empire building, New Delhi: Har-Anand Publications
  • Marozzi, Justin (2012), Tamerlane: Sword of Islam, Conqueror of the World, HarperCollins Publishers, ISBN 978-0-00-736973-7