Мухаммед Рафі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммед Рафі
пенджаб. ਮੁਹੰਮਦ ਰਫ਼ੀ
Mohammed Rafi 2016 postcard of India crop-flip.jpg
Народився 24 грудня 1924(1924-12-24)[1][2]
Kotla Sultan Singhd, Пенджаб[d], Британська Індія
Помер 31 липня 1980(1980-07-31)[2][3] (55 років)
Мумбаї, Індія
·гострий інфаркт міокарда
Країна British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Flag of India.svg Індія
Flag of India.svg Домініон Індія
Діяльність співак, музикант, композитор, кіноактор, playback singer
Знання мов гінді, телуґу, конкані, каннада, маратхі, тамільська, гуджараті, асамська, бенгальська, пенджабська, орія, англійська і креольська
Роки активності з 1941
Жанр Indian classical musicd, filmi musicd, Carnatic musicd, газель, Каввалі, Бгаджан і Thumrid
Конфесія сунізм
Автограф Mohammed Rafi Signature.svg
Нагороди
IMDb nm0706327

Мохаммед Рафі (пенджаб. ਮੁਹੰਮਦ ਰਫ਼ੀ ʊ [m] ( прослухати), гінді मोहम्मद रफ़ी, англ. Mohammed, Mohammad або Mohd. Rafi; 1 травня 1919, Котла Султан Сінгх [en], провінція Пенджаб, Британська Індія — 31 липня 1980, Бомбей, Махараштра, Індія) — відомий індійський співак пенджабського походження, один з «золотих голосів» чоловічого закадрового виконання індійського кіно (поряд з Манна Деєм, Мукешем і Кішором Кумаром), записав за свою кар'єру майже 5000 вокальних партій і удостоєний ряду кінематографічних премій (зокрема, 6 призів Filmfare Award за найкращий чоловічий закадровий вокал — в 1961, 1962, 1965, 1967, 1969 і 1978 роках), а також кількох державних нагород, включаючи Падма Шрі (1967).

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство і юність[ред. | ред. код]

Мохаммед Рафі народився в селі Котла Султан Сінгх [en] (поблизу Амрітсара в нинішньому індійському штаті Пенджаб. Незабаром після його народження родина переїхала в Лахор (нині в Пакистан, де по теперішній час зберігся їх родовий будинок[4]. Рафі вперше став виявляти цікавість до співу в ранньому дитинстві, імітуючи піснеспіви факірів на лахорських вулицях. Його старший брат Мохаммеддін і його приятель Абдул Хамід, звернувши увагу на талант хлопчика, стали заохочувати його спів і зіграли роль в умовляннях батьків дозволити синові серйозно освоювати цю професію.

Рафі вивчив основи класичного індійського вокалу під наставництвом Устад Баде Гхулам Алі Хана [en], Абдул Вахід Хана [en], Пандіта Джіванлала Матті і Фіроза Нізамі[5][6]. Його перший публічний виступ відбувся в Лахорі, коли йому було 13[5], за іншими даними — близько 15 років, коли на концерті співака Кунданлала Сайгала [en] відключилася електрика і хтось запропонував Рафі заспівати, щоб розважити знервовану публіку. Присутній серед глядачів Шьям Сундар, вражений мистецтвом юнака, запросив його в Бомбей співати для фільмів і зробив перший запис як закадрового вокаліста в дуеті із Зінат Бегум «Soniye Nee, Heeriye Nee» для фільму на пенджабі «Gul Baloch» (у 1941; випущений в прокат в 1944)[7]. У тому ж році Мохаммед Рафі був запрошений співати на лахорскій студії радіомовної компанії All India Radio[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Varinder Walia (2003-06-16). Striking the right chord. The Tribune: Amritsar Plus. Процитовано 2007-04-28. 
  5. а б Mohammed Rafi. Процитовано 2007-04-28. 
  6. Amit Puri. When Rafi sang for Kishore Kumar. The Tribune. Процитовано 2007-04-28. 
  7. M.L. Dhawan (2004-07-25). His voice made him immortal. Spectrum (The Tribune). Процитовано 2007-04-28. 
  8. Hall Of Fame: Saatwan Sur. Архів оригіналу за 2007-05-26. Процитовано 2007-04-28.