Мухаммед Рафі
| Мухаммед Рафі | |
|---|---|
західнопенджаб. محمد رفیع  | |
 | |
| Народився | 24 грудня 1924[1][2] Kotla Sultan Singhd, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія |
| Помер | 31 липня 1980[2][1] (55 років) Мумбай, Індія ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Британська Індія Індія Домініон Індія |
| Діяльність | співак, музикант, композитор, кіноактор, playback singer |
| Знання мов | урду, Телугу, конкані, каннада, маратхі, тамільська, гуджараті, асамська, бенгальська, пенджабська, орія, англійська і креольська |
| Роки активності | 1941 — 1980 |
| Жанр | Indian classical musicd, Indian film musicd, Carnatic musicd, газель, Каввалі, Бгаджан і Thumrid |
| Конфесія | сунізм |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0706327 |
| Сайт | mohdrafi.com |
Мохаммед Рафі (пенджаб. ਮੁਹੰਮਦ ਰਫ਼ੀ ʊ [m] (
прослухати), гінді मोहम्मद रफ़ी, англ. Mohammed, Mohammad або Mohd. Rafi; 24 грудня 1924, Котла Султан Сінгх [en], провінція Пенджаб, Британська Індія — 31 липня 1980, Бомбей, Махараштра, Індія) — відомий індійський співак пенджабського походження, один з «золотих голосів» чоловічого закадрового виконання індійського кіно (поряд з Манна Деєм, Мукешем і Кішором Кумаром), записав за свою кар'єру майже 5000 вокальних партій і удостоєний ряду кінематографічних премій (зокрема, 6 призів Filmfare Award за найкращий чоловічий закадровий вокал — в 1961, 1962, 1965, 1967, 1969 і 1978 роках), а також кількох державних нагород, включаючи Падма Шрі (1967).
Мохаммед Рафі народився в селі Котла Султан Сінгх [en] (поблизу Амрітсара в нинішньому індійському штаті Пенджаб. Незабаром після його народження родина переїхала в Лахор (нині в Пакистан, де по теперішній час зберігся їх родовий будинок[3]. Рафі вперше став виявляти цікавість до співу в ранньому дитинстві, імітуючи піснеспіви факірів на лахорських вулицях. Його старший брат Мохаммеддін і його приятель Абдул Хамід, звернувши увагу на талант хлопчика, стали заохочувати його спів і зіграли роль в умовляннях батьків дозволити синові серйозно освоювати цю професію.
Рафі вивчив основи класичного індійського вокалу під наставництвом Устад Баде Гхулам Алі Хана [en], Абдул Вахід Хана [en], Пандіта Джіванлала Матті і Фіроза Нізамі[4][5]. Його перший публічний виступ відбувся в Лахорі, коли йому було 13[4], за іншими даними — близько 15 років, коли на концерті співака Кунданлала Сайгала [en] відключилася електрика і хтось запропонував Рафі заспівати, щоб розважити знервовану публіку. Присутній серед глядачів Шьям Сундар, вражений мистецтвом юнака, запросив його в Бомбей співати для фільмів і зробив перший запис як закадрового вокаліста в дуеті із Зінат Бегум «Soniye Nee, Heeriye Nee» для фільму на пенджабі «Gul Baloch» (у 1941; випущений в прокат в 1944)[6]. У тому ж році Мохаммед Рафі був запрошений співати на лахорскій студії радіомовної компанії All India Radio[7].
- 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- 1 2 Encyclopædia Britannica
- ↑ Varinder Walia (16 червня 2003). Striking the right chord. The Tribune: Amritsar Plus. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2007.
- 1 2 Mohammed Rafi. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 28 квітня 2007.
- ↑ Amit Puri. When Rafi sang for Kishore Kumar. The Tribune. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2007.
- ↑ M.L. Dhawan (25 липня 2004). His voice made him immortal. Spectrum (The Tribune). Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2007.
- ↑ Hall Of Fame: Saatwan Sur. Архів оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 28 квітня 2007.