Мухаммед аль-Бадр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммед аль-Бадр
араб. محمد البدر بن أحمد حميد الدين
Мухаммед аль-Бадр
Мухаммед аль-Бадр серед прибічників у печері Джебаль-Шеда
[[Файл:|90px|]]
Прапор
Імам Ємену
18 — 26 вересня 1962 року
Попередник: Ахмад бін Ях'я
Наступник: Пост ліквідовано
 
Народження: 15 лютого 1926(1926-02-15)
Сана, Ємен
Смерть: 6 серпня 1996(1996-08-06) (70 років)
Лондон
Національність: Араб
Громадянство: Ємен
Віросповідання: Іслам шиїтського спрямування
Династія: Рассіди
Батько: Ахмад бін Ях'я
Діти: Ageel bin Muhammad al-Badr[d]
Нагороди:
Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»

Медіафайли у Вікісховищі?

Мухаммед аль-Бадр бін Ахмад Гамід ад-Дін (араб. محمد البدر بن أحمد حميد الدين‎; 15 лютого 1926 — 6 серпня 1996) — зейдитський імам, король Ємену.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був старшим сином імама Ахмада. У різні періоди обіймав посаду намісника Ходейди, Сани, міністра внутрішніх і закордонних справ. 1955 року був проголошений спадкоємцем престолу. Після смерті імама Ахмада 18 вересня 1962 року був проголошений його імамат.

26 вересня 1962 року був повалений в результаті військового перевороту під керівництвом Абдалли ас-Саляля, призначеного самим же аль-Бадром начальником королівської гвардії. Мухаммед підняв на збройну боротьбу своїх прибічників на півночі країни й отримав підтримку з боку Саудівської Аравії, в результаті чого спалахнула громадянська війна, що тривала до 1970 року. 23 березня 1970 колишній імам закликав до встановлення національної згоди, після чого емігрував до Великої Британії[1], де й помер 1996 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Густерін П. В. Єменська республіка та її міста. М. 2006, стор. 45—46

Література[ред. | ред. код]

  • Новітня історія арабських країн (1917—1966) — М. 1967
  • Новітня історія арабських країн Азії (1917—1985) — М. 1988

Посилання[ред. | ред. код]