Мухарка бура
| Мухарка бліда | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бура мухарка (Національний парк Етоша)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melaenornis infuscatus (Smith, 1839) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Bradornis infuscatus Agricola infuscatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухарка бура[2] (Melaenornis infuscatus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12 см. Птах має світле, рудувато-коричневе забарвлення. Гузка світліша, на крилах великі світлі махові пера. Молоді птахи смугасті[3].
Систематика[ред. | ред. код]
Раніше птаха відносили до роду Бура мухарка (Bradornis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого в 2010 році, вид був переведений до роду Мухарка (Melaenornis)[4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[5]
- M. i. benguellensis (de Sousa, JA, 1886) — південна Ангола і північно-західна Намібія;
- M. i. namaquensis (Macdonald, 1957) —Намібія (крім північного і південного заходу) і крайній захід Ботсвани;
- M. i. placidus (Clancey, 1958) — Ботсвана (крім заходу) і північ ПАР;
- M. i. seimundi (Ogilvie-Grant, 1913) — південь центрального ПАР;
- M. i. infuscatus (Smith, A, 1839) — південний захід Намібії і захід ПАР.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бурі мухарки мешкають в Анголі, Намібії, Ботсвані і Південно-Африканській Республіці. Вони живуть в сухій савані і чагарникових заростях[6].
Поведінка[ред. | ред. код]
Бурі мухарки харчуються комахами та іншими безхребетними, а також деякими хребетними, зокрема сліпунами. Розмножуються протягом всього року, однак найактивніше у вересні-березні. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 11-14 день[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Agricola infuscatus. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Newman, Kenneth (2002). Newman's Birds of Southern Africa. Struik. с. 384. ISBN 9781868727353. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID 20656044.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 27 September 2021.
- ↑ Bradornis infuscatus (Chat flycatcher). Biodiversity Explorer. Iziko Museums of Cape Town. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- ↑ Dean, Richard (2004). Nomadic Desert Birds. Springer Science & Business Media. с. 138. ISBN 9783540403937. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |