Муха Оксана Володимирівна
| Оксана Муха | |
|---|---|
 | |
| Оксана Муха на концерті в Торонто | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 16 червня 1981 (42 роки) |
| Місце народження | Львів |
| Роки активності | 2003 - дотепер |
| Громадянство |
 Україна |
| Професія | співачка, скрипаль |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Співацький голос | мецо сопрано |
| Інструменти | скрипка |
| Нагороди |
 Гран-прі I Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик |
| mukha.com.ua | |
 Файли у Вікісховищі | |
Окса́на Володи́мирівна Му́ха (нар. 16 червня 1981, Львів) — українська співачка і скрипалька. Заслужена артистка України[1], лауреат Гран-прі першого Міжнародного конкурсу українського романсу ім. Квітки Цісик, переможниця в талант-шоу «Голос країни» (9-й сезон, 2019).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась у Львові, батько акордеоніст, має вищу музичну освіту, мати — медик. 1996 року закінчила Львівську середню спеціальну музичну школу-інтернат імені Соломії Крушельницької у класі скрипки викладача Тамари Луцик. Навчалася в Львівському державному музичному училищі імені С. Людкевича у класі викладача скрипки — О. Макарик, яке закінчила в 2000 році. У 2005 році закінчила Львівську національну музичну академію імені Миколи Лисенка (клас скрипки, викладач О. Андрейко).
Одночасно з навчанням у 2003—2004 роках працювала артисткою оркестру оперної студії при Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка. З 2002 року як співачка-солістка співпрацює з львівськими вокально-інструментальними колективами. У 2004—2008 роках — артистка оркестру Львівського муніципального камерно-симфонічного оркестру «Леополіс».
З 2006 року почала співпрацю з Мистецьким об'єднанням «Дударик назавжди», з яким записала того ж року компакт-диск «Галичанка»[2]. Із хоровою капелою «Дударик» та симфонічним оркестром як солістка-співачка в червні 2007 року дебютувала на львівських сценах у проєкті «Мамине серце», виконуючи колискові пісні. З капелою «Дударик» бере участь у концертах та фестивалях, у тому числі міжнародних. 2010 року видала сольний альбом «Re: sheto», над яким працювала впродовж 2006—2008 років. У квітні 2011 р. здобула Гран-прі I Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик (Львів).
Авторка збірки «При ватрі»[3] до століття Пласту 2012 року, до якої увійшло 4 пісні у її виконанні. 2013 року Оксана Муха разом із Тарасом Чубаєм, «Піккардійською терцією», Павлом Табаковим та хоровою капелою Трембіта створили музичний «Проект Івасюк», у межах якого провели тур Україною, що розпочався з 4 концертів у Львові, та концерту в Києві[4]. 9 квітня 2013 року бере участь у проєкті «Незабутня Квітка», присвяченому 60-літтю з дня народження Квітки Цісик, в якому разом із академічним камерним оркестром «Віртуози Львова» виконала 8 пісень з репертуару Квітки. 2014 року Оксана Муха видала альбом «Колядки та щедрівки» і презентувала його на сольному концерті «Різдво в Опері». 3 березня 2015 року бере участь у концерті «Проект-Івасюк. Перезавантаження». У проєкті взяли участь Піккардійська терція, Оксана Муха, Олександр Божик, Брія Блессінг, джаз-гурт ShokolaD, MANU. На концерті твори Володимира Івасюка зазвучали в електронній та джазовій обробці. Вперше були виконані невідомі інструментальні твори композитора, а також маловідома пісня «Відлітали журавлі»[5][6].
Розлучена, виховує сина.
Дискографія[ред. | ред. код]
- «Галичанка» (спільно із капелою «Дударик назавжди», 2006)
- «Re: sheto» (2010)
- «Колядки та щедрівки» (2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Оксана Муха стала «Заслуженою артисткою України». Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
- ↑ Дударик Назавжди. Галичанка. Сучасний погляд на українську ліричну музику минулого століття. http://umka.com/. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Збірник пісень до 100-ліття Пласту “При ватрі”. 100 Кроків — крок за кроком до століття Пласту (українською) . 26 серпня 2012. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано https://100krokiv.info/2012/08/zbirnyk-pisen-do-100-littya-plastu-pry-vatri/.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Проект ІВАСЮК. Перезавантаження. «ОТ-ОТ». Процитовано 3 березня 2015.
- ↑ У Львові представили «Проект Івасюк. Перезавантаження» (відео). dailylviv.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 4 березня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дрималовський, Орест. Оксана МУХА: «Читаю Шевченка – плачу, а коли слухаю – не розумію…». Високий замок. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 31.01.2016.
- Оксана Муха - презентація дебютного альбому. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 1 лютого 2016.
- Сторінка співачки на сайті Львівської філармонії. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- http://www.resheto.com/uk/news/wz-110603.html [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю на сайті «Opinion» [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] — https://opinionua.com [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] - про «Голос країни», плани, зміни та українську культуру (24.05.19)
- Оксана Муха про експансію українського і його м'яку силу [Архівовано 14 жовтня 2021 у Wayback Machine.], 13 жовтня 2021.
|
