Муха Степан Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Несторович Муха
Степан Несторович Муха
Прапор
Голова КДБ УРСР
3 червня 1982 — 21 травня 1987
Попередник: Федорчук Віталій Васильович
Спадкоємець: Голушко Микола Михайлович
 
Партія: КПРС
Освіта: Запорізький національний технічний університет
Народження: 27 грудня 1930(1930-12-27)
Підгородне
Смерть: 11 березня 1993(1993-03-11) (62 роки)
Київ, Україна
 
Військова служба
Звання: генерал-лейтенант
Автограф: Stepan Mukha Signature 1975.png
Нагороди:
Орден Червоного Прапора Орден Жовтневої Революції Орден «Знак Пошани»
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

Медіафайли у Вікісховищі?

Му́ха Степа́н Не́сторович (27 грудня 1930(19301227), селище Підгородне, тепер місто Дніпропетровського району Дніпропетровської області — 11 березня 1993, місто Київ) — партійний і державний діяч СРСР, голова Комітету державної безпеки Української РСР. Кандидат у члени ЦК КПУ у 1976 — 1981 р. Член ЦК КПУ у 1981 — 1990 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ у жовтні 1982 — липні 1987 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1930 року в селищі Підгородному Дніпропетровської округи (нині місто Дніпропетровського району Дніпропетровської області) у родині робітника.

У роки німецько-радянської війни війни жив у евакуації в Сталінградській, потім в Саратовській областях. У 1949 році закінчив середню школу.

Трудову діяльність розпочав у 1949 році інспектором Веселівського районного відділу культосвітньої роботи Запорізької області.

У 1950 році поступив на автотранспортний факультет Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування, який закінчив у 1955 році за фахом інженер-механік.

Член КПРС з 1955 року.

З серпня 1955 року — майстер механічного цеху № 20, комсорг ЦК ВЛКСМ Дніпропетровського машинобудівного заводу.

З 1956 року — 1-й секретар Красногвардійського районного комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області, з грудня 1957 року — 2-й секретар Дніпропетровського міського комітету ЛКСМУ.

З серпня 1958 року — заступник завідувача відділу комсомольських організацій ЦК ЛКСМУ.

У листопаді 1959 — червні 1961 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1961 — 1962 роках перебував на Кубі у складі сільськогосподарської делегації.

З січня 1963 року — 2-й секретар Чернігівського міського комітету КПУ.

18 січня 1966 — 24 червня 1970 року — голова виконкому Чернігівської міської ради депутатів трудящих.

У 1970 — 1971 роках — завідувач промислово-транспортним відділом Чернігівського обласного комітету КПУ.

У червня 1971 — вересні 1973 року — інспектор ЦК КПУ. Постановою ЦК КПУ направлений на роботу в органи КДБ УРСР.

У вересні 1973 — січні 1975 року — заступник голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР.

У січні 1975 — червні 1982 року — 1-й заступник голови Комітету державної безпеки Української РСР.

3 червня 1982 — 21 травня 1987 року — голова Комітету державної безпеки Української РСР. З травня по червень 1987 року був у розпорядженні Управління кадрів КДБ.

У 1987 році звільнений у запас.

У вересні 1987 — вересні 1988 року — радник при Раді Міністрів Української РСР.

З грудня 1988 року — заступник директора Інституту кібернетики імені Глушкова Академії наук Української РСР з цивільної оборони.

Могила Степана Мухи

Проживав у Києві. Помер 11 березня 1993 року у Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Червоного Прапора (1985), Жовтневої Революції (1977), трьома орденами «Знак Пошани» (1959, 1966, 1977).

Звання[ред. | ред. код]

  • молодший інженер-лейтенанта запасу (1955)
  • майор запасу (1969)
  • полковник (1973)
  • генерал-майор (1975)
  • генерал-лейтенант (1980)

Література[ред. | ред. код]

  • Лисюк Ю., Чисніков В. «Керівники органів державної безпеки Радянської України (1953–1991 рр.). Матеріали до біографічного довідника».