Мухіна Віра Гнатівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Художниця

Віра Гнатівна Мухіна (19 червня (1 липня) 1889(18890701)6 жовтня 1953) — російська радянська скульпторка.[1] Народний художник СРСР (1943). Дійсний член Академії мистецтв СРСР (1947). Лауреат п'яти Сталінських премій (1941, 1943, 1946, 1951, 1952).

Біографія[ред. | ред. код]

Віра Гнатівна Мухіна народилася 19  червня (1 липня ) 1889 року в Ризі в купецькій сім'ї. Дитячі та юнацькі роки, з 1892 по 1904, провела в Феодосії. Тут майбутня художниця отримала перші уроки малюнка і живопису. Закінчивши гімназію і переїхавши в Москву, навчалася живопису у студіях відомих пейзажистів К. Ф. Юона[en] та І. І. Машкова.

У 1912—1914 роках жила в Парижі, де відвідувала Академію Ґранд-Шомьєр, навчаючись у відомого французького скульптора-монументаліста Е. А. Бурделя. Пізніше подорожувала по Італії, вивчаючи скульптуру та живопис періоду Ренесансу. 1918 року вийшла заміж за військового лікаря Олексія Замкова[ru]. 1923 року разом з О. О. Екстер оформила павільйон газети «Известия» на Всеросійській сільськогосподарській і кустарно-промисловій виставці[ru] в Москві.

Віра Гнатівна Мухіна брала участь у реалізації Ленінського плану монументальної пропаганди[ru]. Була визнана видатним майстром XX століття після того, як монумент «Робітник і колгоспниця» був представлений в Парижі на Всесвітній виставці 1937 року. Композиція завершувала радянський павільйон, спроектований архітектором Борисом Іофаном[ru].

Пізніше, 1939 року, монумент було встановлено неподалік від північного входу на Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). З 1947 року скульптура є емблемою кіностудії «Мосфільм».

Деякі проекти В. Г. Мухіної залишилися нездійсненими, серед них пам'ятники Я. М. Свердлову, В. І. Леніну і челюскінцям[ru]. Пам'ятник Максиму Горькому, що призначався для Москви, був встановлений в Нижньому Новгороді.

Віра Гнатівна Мухіна померла 6 жовтня 1953 року.

Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

Пам'ять про скульптора Віру Мухіну[ред. | ред. код]

У Феодосії створено Музей Віри Мухіної.[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Автобіографія В. Г. Мухіної. Архів оригіналу за 7 січень 2011. Процитовано 5 травень 2012. 
  2. Енциклопедія онлайн[недоступне посилання з червень 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Зотов А., Мухіна Віра Гнатівна: Народний художник СРСР. — М.-Л.: Мистецтво, 1944. — 16, [6] с. — (Масова бібліотека). — 15 000 екз. (Обл.)
• Воронов М. В., Віра Мухіна: (Монографія). — М.: Образотворче мистецтво, 1989. — 336 с. — 18 500 екз. — ISBN 5-85200-078-7 (В пер., Суперобл.)
Воронов М. В., «Робітник і колгоспниця». — М.: Московський робочий, 1990. — 80, [16 с. — (Біографія московського пам'ятника). — 45 000 екз.]
Могила В. І. Мухіної на Новодівичому кладовищі.
Година № 268 (19.11.1998.)