Мухін Єфрем Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфрем Йосипович Мухін
Народився 8 лютого 1766(1766-02-08)
с.Зарожне, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія
тепер Чугуївський район, Харківська область, Україна Україна
Помер 12 лютого 1850(1850-02-12) (84 роки)
с. Кольцово, Таруський повіт, Калузька губернія
Поховання Таруський район
Країна  Російська імперія
Національність українець
Діяльність лікар, хірург
Alma mater Харківський колегіум
Галузь медицина
Заклад Moscow Medical and Surgical Academyd
Науковий ступінь доктор медичних наук
Аспіранти, докторанти Q15147716?
Діти Q19906630?
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня
Автограф

CMNS: Мухін Єфрем Йосипович у Вікісховищі

Єфрем Йосипович Мухін (8 лютого 1766, с. Зарожне — 12 лютого 1850, с. Кольцово) — науковець, хірург, анатом, фізіолог, гігієніст, дійсний статський радник. Один з основоположників анатомо-фізіологічного напряму у вітчизняній медицині та вчення про провідну роль головного мозку в життєдіяльності організму. Засновник вітчизняної травматології, започаткував симбіоз травматології та хірургії. Заслужений професор Імператорського Московського університету, доктор медичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у дворянській сім'ї. Навчався в Харківському духовному колегіумі та Єлисаветградській медико-хірургічній школі (нині Кіровоградський медичний коледж імені Є. Й. Мухіна). Згодом здобув ступінь доктора медицини і хірургії, став професором Московської медико-хірургічної академії та Московського університету, викладав у Московській слов'яно-греко-латинській академії.

Він був членом Московського медико-хірургічного та Геттінгенського сповивального товариств, почесним членом Харківського університету, Петербурзького медико-філантропічного товариства та Московського товариства дослідників природи, кореспондентом Паризького гальванічного товариства. Серед учнів видатного вченого — М. Пирогов, І. Буяльський, І. Дядьковський та ін.

Внесок у медицину[ред. | ред. код]

Головну увагу надавав вивченню анатомії. Йому належить крилатий вислів: «Лікар не анатом не тільки не корисний, а й шкідливий». Він першим виклав основні положення рефлекторної теорії. Зробив вагомий внесок у розвиток учення про основну роль нервової системи у виникненні захворювань (теорія нервізму). Започаткував учення про закономірності індивідуального сприйняття зовнішніх і внутрішніх збудників, що впливають на організм людини. Основоположник учення про слизові та синовіальні сумки.

Він винайшов шину-підщелепник, розробив власну методику ампутацій. Крім того, вчений вніс багато цінних пропозицій і впровадив ряд лікувальних та гігієнічних заходів. У медичній практиці почав застосовувати сполуки хлору. Організував перші пункти швидкої допомоги. Невтомний трудівник на ниві медицини організував при Московському університеті зразкову аптеку і став її керівником, створив анатомічні музеї при Московській медико-хірургічній академії та Московському університеті.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Учений є автором першого оригінального посібника з хірургії та фундаментальної праці з анатомії, понад 50 ґрунтовних праць з різних галузей медицини. Він одним із перших заклав основи гігієни і токсикології, займався проблемами епідеміології, був одним з ініціаторів запровадження щеплень від натуральної віспи, організував вакцинацію в Москві (1801). Як епідеміолог брав участь у ліквідації епідемії холери в Москві (1830).

Серед основних праць виділяють:

  • «De stimulis corpus humanum vivum afficicutibus» (Геттинг., 1804),
  • «Разговор о пользе прививания коровьей оспы» (с 16 чертеж., М., 1804),
  • «Первые начала костоправной науки» (с 37 черт., М., 1806);
  • «Краткое наставление простому народу о пользе прививания коровьей оспы» (с черт., М., 1811),
  • «Связесловие и мышцесловие» (М., 1812),
  • «Курс анатомии для воспитанников, обучающихся медико-хирургической науке» (7 ч., М., 1815; 2 изд., 8 ч., М., 1818);
  • «Основание науки о мокротных сумочках тела человеческого» (М., 1815; 2 изд. М., 1816),
  • «Краткое обозрение наносной холеры; о паровых ваннах и самоваре; о постной и рыбной пище» (М., 1830),
  • «Краткое наставление врачевать от укушения бешенных животных» (М., 1831).
  • «Описания хирургических операций», М., 1807,
  • "Описание способов узнавать и лечить наносную холеру, М., 1831,
  • «Наука о мокротных сумочках тела человеческого», 2 изд., М., 1816.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Пам'ятник Е. О. Мухіну встановлений в селі Зарожному Чугуївського району Харківської області 8 жовтня 2016 року. Ідея встановити пам'ятник у місці народження лікаря належить відомому лікареві, керівникові Всеукраїнської громадської організації імені М. І. Пирогова «Військова медицина України» Олександру Олексійовичу Малишу, яка була підтримана членами Організації. Велику роботу по організації і зв'язкам з органами виконавчої влади робив Почесний член Організації Волков Олексій Вікторович. Внесок до організаційної роботи вніс 2-ий віце-президент, Голова молодіжного крила Організації майор медичної служби Сергій Сергійович Полторацький. Меценатом проєкту виступив реконструктивний і пластичний хірург, заслужений лікар України Ростислав Валіхновский. Авторами і скульпторами пам'ятника виступили Ігор Павлович Ястребов і Сергій Ігоревич Ястребов. З нагоди відкриття в Україну приїхали нащадки Єфрема Мухіна — пра-пра-пра-внучка Ольга Виноградова з дочкою. Проект підтримала Всеукраїнська громадська організація «Асоціація Українських ортопедів — травматологів», Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, Харківський національний медичний університет. Громадськість Харківщини.[1][1][1].

Література[ред. | ред. код]

  • НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.: ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 208—209.
  • Покровский Г. А., Профессор Мухин, «Врачебное дело», 1950, № 6;
  • Аникина Т. И., Ефрем Осипович Мухин. 1766—1850 (К 100-летию со дня смерти), «Клиническая медицина», 1951, т. 29.№ 1; * Кракиновская Е., Ефрем Осипович Мухин. 1766—1850 гг. (Столетие со дня смерти), «Советская медицина», 1950, № 2;
  • Букин Ю. В., Русский анатом Е. О. Мухин [1766—1850], «Архив анатомии, гистологии и эмбриологии», 1953, т. 30, вып. 4;
  • Квасов Д. Г., Физиологические идеи Е. О. Мухина (1766—1850), «Физиологический журнал СССР», 1954, т. 40, № 1.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б KOLES TV (18 жовтня 2016), Єфрем Йосипович Мухін., процитовано 23 жовтня 2016

Посилання[ред. | ред. код]