Мушел VI Маміконян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мушел VI Маміконян
Помер 19 квітня 775[1][2]
Battle of Bagrevandd[3]
Національність вірмени
Діяльність суверен
Титул Q13053623?[4][5][6]
Рід Маміконянd
Батько Hrahat Mamikoniand[1][7]
Брати, сестри Григор II Маміконян

Мушел (Мушег) VI Маміконян (вірм. Մուշեղ Զ Մամիկոնյան; бл. 710 —775) — 11-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 748753 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ймовірно син Грагата Маміконяна (за іншою версією — Мушела V Маміконяна). Народився близько 710 року. Протягом 726—732 років разом з братами Давидом і Григором був наближеним до гахерец ішхана (головуючого князя) Вірменії Артавазда Камсаркана, оскільки їх сестра Шушан була заміжня на ним.

Нічого не відомо про дії Мушела у 732 році, коли його брати Давид і Григор повстали проти нового гахерец ішхана Ашота III Багратуні. Лише у 740-х років активно брав участь у новому повстання проти останнього, яке перетворилося на антиарабськеповстання.

748 року після смерті брата Григора обирається гахерец ішханом. Продовжив боротьбу проти роду Багратуні. Воднчоас намагався отримати допомогу від Візантії, але марно. У 750 році новий халіф Абу-ль-Аббас ас-Саффах не визнав титулу Мушела Маміконяна, з яким почав боротьбу. 753 році вимушений був відмовитися від титулу. На посаду гахерец ішханан було призначено Саака III Багратуні.

Мушел зберіг родинні володіння, відійшовши від державних справ. У 771 році не підтримав повстання свого родича Артавазда, але вже у 774 році очолив антиарабське повстання викликане подвоєнням податків з населення. Спочатку завдав поразки арабам біля Двіна. До нього приєднався спарапет Смбат VII Багратуні, але у битві біля Баграванда коаліція вірменських ішханів на чолі із Маміконяном і Багратуні зазнала нищівної поразки. У битві загинули обидва очільника повсталих.

785 року його зять емір аль-Кайсі захопив володіння мушела, сини втекли до Васпуракана, де були вбити Хамазаспом Арцруні.

Родина[ред. | ред. код]

  • Шапур (д/н—785)
  • Вардан (д/н—785)
  • донька, дружина Джахапа аль-Кайсі, еміра Манцікерту
  • 3 доньки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiquesRome: 1990. — P. 333.
  2. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 144–145. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  3. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 144. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  4. Grousset R. Histoire de l'Arménie des origines à 1071 / Payot EditeurParis: 1947. — P. 316–319. — ISBN 978-2-228-88912-4
  5. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiquesRome: 1990. — P. 508.
  6. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 142. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  7. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècleParis: 2006. — P. 142–147. — ISBN 978-2-7018-0226-8

Джерела[ред. | ред. код]

  • René Grousset, Histoire de l'Arménie des origines à 1071, Paris, Payot, 1947 (réimpr. 1973, 1984, 1995, 2008)
  • Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006