Мушкарова Яма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 48°48′22″ пн. ш. 25°52′36″ сх. д. / 48.80611° пн. ш. 25.87667° сх. д. / 48.80611; 25.87667

Мушкарова Яма
Розташування c. Мушкарів (Борщівський район) Тернопільська область
Довжина 6200 м (грудень 2013 р.) м
Висота над
рівнем моря
276.68 м
Геологія гіпс
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Вхід до печери
Searchtool.svg План печери
Searchtool.svg Розріз печери

Мушкарова Яма — гіпсова печера в Україні. Розташована в межах Борщівського району Тернопільської області, у селі Мушкарів в 2 км на північ від Вертеби на пологому північно-східному схилі гори Мушкаров (307,8 м н. р. м.), по найменуванню якої печера і отримала свою назву. Вхід знаходиться на дні крупної конічної ерозійно-суффозійної лійки діаметром ~ 50 м і завглибшки 14 м.

Морфометричні показники печери станом на грудень 2013 р.:

  • Площа порожнини 1,1542 га
  • Площа блоку 1,4851 га
  • Периметр печери 3233 м
  • Периметр порожнини 7174 м
  • Коливання рівня води в озерах 3 м

Посідає 9-те місце серед найдовших печер України[1].

Опис[ред.ред. код]

Велика частина печери (центр і схід) у морфологічному відношенні схожа на Вертебу — складається з широких невисоких П-подібних галерей і залів, розділених вузькими перемичками і колонами, схожими на стовпи. Ширина залів досягає 30 м при середній висоті їх близько 2 м.

Печера в цілому достатньо інтенсивно замулена, особливо в районі, що примикає до вхідної лійки.

Вторинні гіпсові кристалоутворення (друзи, «сніжок» та ін.) розвинуті незначно, головним чином, у місцях підвищеної конденсації вологи й капежу. Зустрічаються карбонатні напливи, пофарбовані нерідко в яскраво-червоні й чорні кольори за рахунок домішок заліза й марганцю. Печера погано провітрюється. Частими гостями є лиси, інколи зустрічаються кажани.

Історія досліджень[ред.ред. код]

У квітні 2008 р. в борту карстової лійки неподалік від печери «Олекcінська» київський спелеолог Ігор Стефанишин виявив перспективний для подальших розкопок невеликий замитий провал.

Підсумком напружених розкопок двох перших експедицій був прорив 24 серпня 2008 у вхідну частину печери.

Дві наступні експедиції були присвячені картографуванню печери й огляду периметрів. Була виконана первинна топографічна зйомка печери. Довжина печери склала біля 500 м.

У вересні 2008 р. вхід обрушився і за зиму був замитий.

У травні 2009 р. була організована 5-а експедиція. Вхід був знову розкопаний, очищені стіни, встановлено вхідні двері та намічені плани щодо подальшого вивчення печери.

У червні — жовтні 2009 р., в продовж семи експедицій була виконана детальна топографічна зйомка печери їз застосуванням сучасного обладнання та новітньої методики, за цими даними довжина печери склала 5050 м. Також була виконана топографічна зйомка поверхні, закладені репери на поверхні та по всій печері, зроблена прив'язка реперів до пунктів ДГМ, виконані геологічні, геофізичні та фізико-хімічні дослідження.

Кінець 2009 р. та майже весь 2010 рік був присвячений розкопкам та інженерним роботам у багатьох забоях в різних місцях печери, аж доки у 30-ту експедицію не відбувся перший відчутний прорив за периметр печери на півночі в районі «Повзунки».

У 2010 році вийшли перші публікації про Печеру.

У 2011 р. робіт у печері проводилось не багато. Н жаль майже всі забої, що здавалися перспективними, закінчувались небезпечними вижимками мокрої глини. Також у червні 2011 р. (експедиція 37) було здійснено прорив у понорі «Заначка». Була відкрита нова печера, яка у 42-й експедиції (жовтень 2011 р.) отримала назву «Покрова».

У січні 2012 р. сталося так, що у печері значно впала вода, майже на 3 м. Відкрився хід у придонній частині озера «Пірнання». Це дало можливість зазирнути у раніш недоступну частину печери.

У 50-у експедицію (березень 2012 р.), використовуючи легке водолазне спорядження, пройшли під водою понад 30 м. Потрапили у великий, повністю затоплений зал, від якого відходили декілька галерей. Це місце назвали «Море Доброї надії».

У 55-й експедиції з'ясувалось що вода впала ще більше і стало можливим зайти у затоплену частину печери без акваланга. Це дало можливість провести топографічну зйомку нової частини печери. За цими даними, довжини печери склала 5514 м. Таким чином печера Мушкарова Яма вийшла на сьоме місце серед найдовших печер в Україні, обігнавши печеру Буковинка. Разом з цим з'ясувалось що місце, де робили топозйомку, не є морем Доброї надії, це зовсім інший зал.

У 56-й експедиції, пройшовши вузьку щілину, потрапили у велетенський сухий зал з відгалуженнями у різні боки.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Покалюк В. В., Стефанишин И. М., Грачов А. П., Мусияченко С. Т. Ноая крупная гипсовая пещера Украины — Мушкарова яма (оценка перспектив и направлений поисков новых лабиринтов на основе космофотодешифрирования) // Докл. АН Украины. — 2010. — № 10. — С. 102—108.
  • Покалюк В. В., Прохоренко В. П., Грачов А. П., Стефанишин И. М. Комплексное морфоструктурное нивелирование пещеры Мушкарова яма (Приднестровское Подолье) // Спелеология и спелестология: развитие и взаимодействие наук. Сб. мат. междунар. науч.-практ. конф. — Набережные Челны: НГПИ, 2010. — С.89-93.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]