Мушник Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Сергій Михайлович Мушник
Сергій Михайлович Мушников
фото з автографом письменника
фото з автографом письменника
Народження 21 жовтня 1921(1921-10-21)
  м. Петропавловськ Казахстан
Смерть 15 грудня 1994(1994-12-15) (73 роки)
  Харків
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська, українська
Рід діяльності поет, прозаїк, публіцист, критик
Роки активності: 1940—1980
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр вірш, поема, балада, оповідання, повість, роман
Член Спілка письменників СРСР
Нагороди та премії
Орден Вітчизняної війни I ступеня

Сергій Михайлович Мушник (справжнє прізвище Мушников) (* 21 жовтня 1921, м. Петропавловськ Казахстан —†15 грудня 1994, Харків) — український радянський поет та прозаїк.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 21 жовтня 1921 року в м. Петропавловську (Казахстан) у сім'ї службовця.

З 1924 року жив у Харкові. У 1940 році вступив до Харківського національного університету, проте через німецько-радянську війну його не закінчив. С. Мушник через хворобу очей не був військовозобов'язаний, але пішов на фронт добровольцем. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ст. та медалями. Після демобілізації працював на заводах, був на бібліотечній роботі. Входження в літературу починає відразу після закінчення війни. У 1946 році в журналі «Дніпро» друкує поезію «Чоботи», про яку пізніше на ІІ Всесоюзній нараді молодих письменників схвально відгукувалися Самуїл Маршак та Олександр Твардовський. Високо оцінили цей вірш Андрій Малишко та Леонід Первомайський, про що свідчить їхнє листування з С. Мушником. У 1955 році С. Мушник закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького. Був керівником літературної студії «Заводська ліра» при заводі ім. Малишева (м.Харків). У 1981 році нагороджений грамотою президії Верховної Ради УРСР за заслуги в розвитку української радянської літератури.

Член КПРС. Член СП СРСР з 1952 р.

Оцінка критики[ред.ред. код]

Провідні теми: героїка німецько-радянської війни, праця, колектив. Дотримувався основних приписів соціалістичного реалізму. Радянська критика відзначала надзвичайну чутливість та вразливість літератора, його вірність робітничій тематиці (В. Ясенець), тяжіння до психологізму (В. Боянович). А Юрій Герасименко у своїх спогадах писав: «Проза Мушника така ж лірична, як і його вірші. Вона вся тримається на тих же поетичних, тонких, дуже часто пейзажних деталях, на прагненні автора розказати красу рідного йому світу. В кожному оповіданні, в кожній повісті прозаїк Мушник продовжує почате Мушником-поетом» (1,158).

Творчий доробок[ред.ред. код]

Автор поетичних збірок

  • «Моя земля» (1949)
  • «У широкім степу» (1951)
  • «Подих життя» (1956)
  • «Діла хлоп'ячі» (1958)
  • «Полудень» (1959)
  • «Вітер часу» (1960)
  • «Здрастуйте, люди!» (1962)
  • «Що воно за штука?» (1964)
  • «Крутогори» (1969)
  • «Заводська сторона» (1974)
  • «Гарячий день» (1977)
  • «Десь тут мати моя» (1980)
  • «Одолінь трава» (1981)
  • «Слово о полку нашім» (1987)

Прозових книг

  • «Юга» (1965)
  • «Повісті північної прохідної» (1967)
  • «Осокорова заметіль» (1970)
  • «Купальський вогонь» (1972)
  • «Я стверджуюсь!» (1979)
  • «При шляхах маки цвітуть» (1982)

Література[ред.ред. код]

1. Герасименко Ю. Г. Знай високе місце своє. Літературно-критичні нариси / Ю. Г. Герасименко. – К.: «Радянський письменник», 1979. – 216 с.

2. Українські письменники. Біо-бібліогграфічний словник у 5 томах. Том 5. Радянська література. Л-Я. / укл. О.І. Черкашин, Н.Ф. Колосова, Т.К. Шерстюк. – К. «Дніпро», 1965. – С. 177-179.

3. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Filol/2013_4_2/8.pdf