Мьонх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Мьонх
нім. Mönch
Вид на Мьонх з півночі
Вид на Мьонх з півночі

46°33′34″ пн. ш. 7°59′53″ сх. д. / 46.55972200000000072° пн. ш. 7.99833299999999969° сх. д. / 46.55972200000000072; 7.99833299999999969Координати: 46°33′34″ пн. ш. 7°59′53″ сх. д. / 46.55972200000000072° пн. ш. 7.99833299999999969° сх. д. / 46.55972200000000072; 7.99833299999999969
Країна Швейцарія
Регіон Кантони Берн та Вале
Система Бернські Альпи
Тип гора
матеріал вапняк
Висота 4107 м
Висота відносна 584 м
Ізоляція 3,5 км
Перше сходження 15 серпня 1857
Маршрут Південний рукав східного кряжу (нім. Ostgrat)
Karte Espace Mittelland 2013.2.png
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150525
Peakware 182
GeoNames 2659632
Мьонх. Карта розташування: Швейцарія
Мьонх
Мьонх
Мьонх (Швейцарія)
Мьонх у Вікісховищі?

Мьонх (нім. Mönch: «монах») — — це один з 29 чотиритисячників в Швейцарських Альп та одна з головних вершин Бернських Альп, розташована між північним кантоном Берн та південним кантоном Вале, на півдороги між містами Інтерлакен та Фіш. Разом з горами Айгер та Юнгфрау, Мьонх формує масивну стіну, яка нависає над Бернським високогір'ям (нім. Berner Oberland) та Швейцарським плато, і є одним з найбільш виразних краєвидів Швейцарських Альп.

Будівництво на початку 20-го століття залізниці Юнгфрау, що поєднує перевал Кляйне Шайдегг та Юнгфрауйох, сідловину між горами Мьонх та Юнгфрау, зробило цю територію однією з найбільш відвідуваних в Альпах. Тунель залізниці закінчується майже вертикально вниз під вершиною Мьонха, але на висоті бл. 3 300 м.н.м. Разом з Юнгфрау, Айгером та льодовиком Великий Алеч, Мьонх є частиною природоохоронної території Юнгфрау-Алеч, частина якої з 2001 року включена до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Географія[ред.ред. код]

Айгер, Мьонх та Юнгфрау

Висота Мьонху — 4 107 м.н.м. Це четверта за висотою гора в Бернських Альпах, після Фінстераархорну, Алечхорну та Юнгфрау.[1] Але з озера Тун, та більшої частини кантону Берн, найбільше помітно Юнгфрау, яка найближчою з вершин Бернського високогір'я; різниця висоти між верхівкою Юнгфрау та містом Інтерлакен (яке називають воротами до цього регіону) становить 3 600 м.

Визначення висоти[ред.ред. код]

Вимір висоти Мьонху було здійснено в 1935 році і тоді було встановлено 4 099 м.н.м.. Ця цифра ще й досі часто вказується в літературі. Однак у 1993 році було здійснено повітряну фотограмметрію і визначено висоту 4 107 м.н.м. Ця висота була офіційно включена до карт Швейцарії.

Після того ще проводилися вимірювання за допомогою GPS (1997 р.: 4109,4 м.н.м.) та повторна фотограметрія (1999: 4 110 м.н.м). Однак результати цих вимірювань до карт не вносилися, бо з одного боку є в межах похибки вимірювання, а з іншого — тому, що Мьонх покритий шапкою фірну, який в останні роки підріс.

Розташування[ред.ред. код]

Гора розташована на захід від сідловини Мьонхсйох (3 650 м.н.м) та на півріч від фірну Юнгфрау та поля вічного снігу (нім. Ewigschneefäld), двох приток Великого Алецького льодовика.

Північна сторона Мьонху є частиною гігантської гірської стіни довжиною 10 км, що височить над долинами Лаутербруннен та Грінделвальд. Стіна сформована поєднанням декількох з найбільших північних схилів в Альпах, а саме схилу Юнгфрау(4 158 м.н.м.), Мьонха та Айгера (3 970 м.н.м.) на схід від неї, та височить над долинами більш ніж на 3 км. Юнгфрау знаходиться від Айгера на відстані приблизно 6 км; а вершина Мьонху розташована між ними, на відстані 3,5 км від Юнгфрау. На схід стіна продовжується стіною Фішер, а на захід — стіною Лаутербруннен.

Історія назви[ред.ред. код]

Вважається, що назва Мьонх пішла з літнього випасу у підніжжя гори, на якому випасали меринів (або «монахів» (нім. Münche)) і який раніше називався «Мюнхенальп», а гора навпроти нього — Мюнхенберг (гора монахів), що врешті решт скоротили до «Мюнх» (нім. Münch) або «Мьонх» (нім. Mönch).[2]

Альпінізм[ред.ред. код]

Історія підкорення[ред.ред. код]

Вершина Мьонху була вперше підкорена більше ніж через 50 років від підкорення сусідньої Юнгфрау 15 серпня 1857 року експедицією в складі провідника Крістіана Альмера, а також Крістіана Кауфмана, Ульріха Кауфмана та Зігізмунда Поргеса.

Маршрути[ред.ред. код]

Південний рукав східного кряжу (основний маршрут)
  • Важкість: шкала SAC: ZS-, II (шкала Frz.: AD-; з II. рівнем скелелазіння UIAA)
  • Час проходження: 2½-3½ години від прихистку нім. Mönchsjochhütte, 3-4 годин від Юнгффрауйох
  • Стартова точка: прихисток Mönchsjochhütte (3657 м.н.м.)
  • Вихідна точка в долині: Грінделвальд (1034 м.н.м.)
Південно-західний кряж
  • Важкість: шкала SAC: ZS-, III- (шкала Frz.: AD-; з III-.рівнем скелелазіння UIAA)
  • Час проходження:3-4 годин
  • Стартова точка: Юнгфрауйох (3454 м.н.м.}})
  • Вихідна точка в долині: Грінделвальд (1034 м.н.м.)
Північно-східний рукав східного кряжу
  • Важкість: шкала SAC: ZS, III+ (шкала Frz.: AD; з III+. рівнем скелелазіння UIAA)
  • Час проходження: 4-5 годин
  • Стартова точка: прихисток Mönchsjochhütte (3657 м.н.м.)
  • Вихідна точка в долині: Грінделвальд (1034 м.н.м.)
Північно-східний кряж'
  • Важкість: шкала SAC: ZS (шкала Frz.: AD)
  • Час проходження: 4-5 годин
  • Стартова точка: прихисток Mönchsjochhütte (3657 м.н.м.)
  • Вихідна точка в долині: Грінделвальд (1034 м.н.м.)
Nordwestbollwerk (Nollen)
  • Важкість: шкала SAC: S (шкала Frz.: D)
  • Час проходження: 6-10 годин
  • Стартова точка: прихисток нім. Guggihütte (2791 м.н.м.)
  • Вихідна точка в долині: перевал Кляйне Шайдегг (2061 м.н.м.)

Юнгфрауйох та туризм[ред.ред. код]

Див. також: Юнгфрауйох

Колись давно до Мьонха було складно дістатися. Тепер Залізниця Юнгфрау курсує потяги через скельний тунель до залізничної станції Юнгфрау на висоті 3 454 м.н.м, найвищої у Європі. Сама сідловина Юнгфрауйох є найнижчою точкою між горами Юнгфрау та Мьонх.

Потяг в гору відходить від перевалу Кляйне Шайдегг, до якого можна дістатися потягами з селища Грінделвальд або з селища Лаутербруннен через с. Венген. Спочатку тунель іде на схід, до Айгера. До прибуття на Юнгфрауйох (сама станція фактично знаходиться в горі Мьонх), потяг двічі зупиняється на декілька хвилин — на станціях Айгерванд (в північному схилі Айгера) та Айсмеер (на південній стороні), де пасажири можуть крізь вікна в скелі подивитися назовні. Дорога триває 50 хв. вгору та 35 вниз (бо без зупинок).

На Юнгфрауйох (переважно в південній стороні Мьонх) побудовано багато тунелів та будівель: є готель, два ресторани, обсерваторія, дослідницька станція, невеликий кінозал, лижна школа, та «Льодовий Палац», вирізаний прямо в льодовику і який містить колекцію льодових скульптур. Інший тунель веде назовні, до пласкою, покритої снігом території, де можна прогулятися, покататися на лижах, санках, та подивитися вниз на Конкордіаплац, Алецький льодовик, та оточуючі гори.

Галерея видів[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.swisstopo.admin.ch Мапи на Swisstopo
  2. Schaer-Ris, Adolf: Mein Thunersee. Muensingen: Fischer, 1959.

Джерела[ред.ред. код]

  • Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt: Viertausender der Alpen. Bergverlag Rother, München 2001, ISBN 3-7633-7427-2.
  • Anker, Daniel (Hrsg.): Mönch: Mittelpunkt im Dreigestirn. Zürich: AS Verlag, 2002. (Bergmonografie Band 8). ISBN 3-905111-74-8
  • Rickenbacher, Martin: Vom Wachsen und Schrumpfen der Berge — Die Geschichte der Höhenkote des Mönchs. In: Cartographica Helvetica Heft 16 (1997) S. 3-12 Volltext

Посилання[ред.ред. код]

Айгер, Мьонх та Юнгфрау. 180° панорама, вид від перевалу Кляйне Шайдегг