Мюлуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мюлуз
Mulhouse

Mulhouse (32701038458).jpg

Blason Mulhouse.svg 
Країна Франція Франція
Регіон Гранд-Ест 
Департамент Верхній Рейн 
Округ Мюлуз
Код INSEE 68224
Поштові індекси 68100, 68200
Координати 47°44′58″ пн. ш. 7°20′24″ сх. д.H G O
Висота 232 - 338 м.н.р.м.
Площа 22,18 км²
Населення 110 351 (2011-01-01)
Густота 4975,25 ос./км²
Розміщення
Мюлуз. Карта розташування: Франція
Мюлуз
Влада
Мер
Мандат
Jean Rottner
2014-2020
Офіційна сторінка 

Різдвяний ярмарок в Мюлузі
Будівля Société Industrielle
Храм Сент-Етьєн[en] на площі Реюньон
Ратуша
Трамвай в Мюлузі

Мюлу́з (фр. Mulhouse) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Верхній Рейн. Населення — 110 351 осіб (2011)[1], агломерації — близько 278 тисяч осіб. Мюлуз — найбільше місто департаменту та друге за населенням місто Ельзасу після Страсбура.

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 390 км на схід від Парижа, 100 км на південь від Страсбура, 37 км на південь від Кольмара.

Топонім[ред. | ред. код]

З німецького Mühle перекладається як «млин». Звідси й назва міста — млин стояв між кількома будинками (нім. Haus), що належали страсбурзькому абату св. Стефана (Сент-Етьєн).

Історія[ред. | ред. код]

В 58 році до Р. Х. відбулася битва на захід від Мюлуза, між римською армією Юлія Цезаря та коаліцією германців на чолі з Аріовістом. Перші письмові згадки про місто датуються ХІІ ст. Місто було у складі південного ельзаського графства Сундгау[en] у Священній Римській імперії.

В 1275 році Мюлуз набув статусу імперського міста. В 1354 році місто увійшло до складу ельзаського Декаполісу[en]. З 1395 Мюлуз набув статус вільного міста. 1515 року Мюлуз залишив Декаполіс і увійшов до складу Швейцарського союзу на правах широкої автономії.

У XVIII століття Мюлуз перетворився на великий текстильний центр, де вироблялися фарбовані тканини (зокрема, ситець). 1798 року жителі міста проголосували за його приєднання до Франції через високі мита, встановлені французами на імпорт товарів.

В 1904 поблизу міста Серне було відкрито велике родовище калію, що сприяло розвитку в Мюлузі хімічної промисловості.

Після Французько-прусської війни 1870-71 рр. До 1918 року Мюльхаузен входив до складу Німецької імперії, з 1919 — знову у складі французької держави.

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Ельзас. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[3].

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Cassini[4] і INSEE[5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 54 129 11 068 8177 16 855 11 790 5818 421
Жінки 56 385 10 656 8143 16 079 11 743 8387 1377


Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

В адміністративному відношенні місто поділяється на 4 кантони:

Кантон Площа,
км²
Населення,
осіб
Мюлуз Західний - -
Мюлуз Південний* - -
Мюлуз Північний - -
Мюлуз Східний - -

* кантон також включає ще 8 муніципалітетів

Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 70 721 особи працездатного віку (15—64 років) 47 605 були активними, 23 116 — неактивними (показник активності 67,3%, у 1999 році було 69,2%). З 47 605 активних мешканців працювало 36 213 осіб (19 657 чоловіків та 16 556 жінок), безробітними було 11 392 (6103 чоловіки та 5289 жінок). Серед 23 116 неактивних 7686 осіб було учнями чи студентами, 4341 — пенсіонерами, 11089 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 45440 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 103216,0 особи, медіана доходів виносила 13 229 євро на одного особоспоживача[8]

Транспорт[ред. | ред. код]

Повітряний[ред. | ред. код]

Мюлуз обслуговує аеропорт Базель-Мюлуз-Фрайбург, розташований за 25 км на південь від міста.

Залізниця[ред. | ред. код]

Місто обслуговує залізнична станція Мюлуз-Вілль звідки потяги прямують до міст:

  • Франція: Париж, Діжон, Безансон, Бельфор, Страсбург, Ліон, Марсель, Монпельє та Лілль.
  • Швейцарія: Базель, Берн та Цюрих.
  • Німеччина: Франкфурт-на-Майні
  • рейс EuroCity, сполучає з Брюсселем, Люксембургом, Страсбургом і Базелем.

S-bahn сполучає Мюлуз з Кольмаром, Страсбургом, Базелем, Бельфором, Крютом і Фрайбургом.

Міський транспорт[ред. | ред. код]

Міські перевезення здійснюються трамвайною мережею, яка була відкрита 13 травня 2006 року. На початок 2020-х трамвайна мережа має у своєму складі три трамвайні лінії та одну лінію трамвай-потяг.

  • Лінія Mulhouse tramway Line 1 з Мюлуз-Вілль до Шатеньє (фр. Châtaignier)
  • Лінія Mulhouse tramway Line 2 з Нового басейну (фр. Nouveau Bassin) до Куту (фр. Coteaux)
  • Лінія Mulhouse tramway Line 3 з Мюлуз-Вілль до Люттербака
  • Лінія трамвай-потяг від Центрального вокзалу до Танна через Люттербах

Автотранспорт[ред. | ред. код]

  • Автомагістраль A36[en] сполучає місто з Діжоном, Парижем та Ліоном.
  • Автомагістраль A35[en] сполучає місто зі Страсбургом і Базелем.

Визначні місця[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Mulhouse (1981–2010 averages)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,8 21,7 25,7 30,0 32,8 37,0 38,8 39,1 33,7 31,0 23,4 19,9 39,1
Середній максимум, °C 4,9 6,8 11,5 15,5 19,9 23,3 25,9 25,5 21,0 15,8 9,2 5,6
Середня температура, °C 1,7 2,8 6,8 10,1 14,5 17,8 20,0 19,6 15,7 11,4 5,8 2,7
Середній мінімум, °C −1,5 −1,2 2,0 4,6 9,1 12,2 14,1 13,7 10,3 6,9 2,3 −0,3
Абсолютний мінімум, °C −23,2 −22,8 −16,4 −6,3 −3,1 1,8 5,1 3,4 −0,9 −6,3 −12,6 −18,7 −23,2
Норма опадів, мм 47.3 44.7 52.3 59.0 90.4 73.9 71.2 73.2 69.1 68.6 56.7 66.4 772.8
Кількість сонячних годин 74,0 94,1 138,1 176,1 200,1 226,0 241,3 227,7 164,3 118,5 67,8 55,1 1783,0
Кількість днів з опадами 9,3 8,7 10,0 9,9 11,6 10,2 9,8 10,1 9,0 10,3 10,1 10,5 119,7
Кількість сніжних днів 8,3 7,4 4,6 1,6 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 3,5 6,9 32,5
Вологість повітря, % 84 81 75 72 74 74 72 76 80 84 85 84 78.4


Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Компасна роза Пфастат, Ришвіллер, Віттельсайм, Стаффельфельден Кенгерсайм, Віттенайм, Рюлісайм, Пюльверсайм Ільзак, Сосайм, Бальдерсайм Компасна роза
Моршвіллер-ле-Ба, Люттербак 𝒩 Риксайм, Абсайм
𝒲    Мюлуз    
𝒮
Діденайм Бренстат, Флаксланден, Зіллісайм Ридісайм, Зіммерсайм, Ешенцвіллер

Посилання[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Вільям Вайлер (1902—1981) — американський кінорежисер, продюсер, сценарист.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
  4. Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  5. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  9. Scheurer, Marie-Philippe; Lehni, Roger; Menninger, Claude: Mulhouse, Haut-Rhin − Images du Patrimoine, Le Verger, Illkirch-Graffenstaden, 1990, ISBN 2-908367-18-1 Шаблон:In lang
  10. Францsя. Архів оригіналу за 2011-12-08. Процитовано 2010-11-29.