Мярт Лаарман

Мярт Лаарман
ест. Märt Laarman
Файл:Лаарман Мярт. Автопортрет. (1921).jpg
Народження	22 лютого 1896(1896-02-22) Вільяндімаа, Естляндська губернія, Російська імперія, нині Естонія
Смерть	18 квітня 1979(1979-04-18) (83 роки)
	Таллінн, Естонія
Національність	естонець
Країна	Естонія
Діяльність	художник, поет, художник-гравер, графік
Напрямок	експресіонізм, кубізм, реалізм
Брати, сестри	Linda Viidingd
Звання	Заслужений художник Естонії
Роботи в колекції	Естонський художній музей

Мярт Лаарман (ест. Märt Laarman; 22 лютого 1896, Вільяндімаа, Естляндська губернія Російська імперія, нині Естонія — 18 квітня 1979, Таллінн, Естонія) — естонський художник-модерніст, графік, ілюстратор, художній критик, публіцист, поет, есеїст, перекладач, оформлювач книг, видавець, педагог. Заслужений художник Естонії.

Біографія

Лаарман займався графікою і живописом, викладацькою та літературною діяльністю. У 1920-х роках навчався в школі А. Лайкмаа, удосконалювався під час навчальних поїздок північними країнами (Фінляндія, Німеччина, Данія, Швеція).

З 1923 року — член і керівник Групи естонських Художників.

Найбільш активний творчий період Групи припав на 1920-ті роки, коли були створені видатні твори в стилі кубізму з використанням геометричних форм — як у живописі, графіці, скульптурі, так і в сценічному і прикладному мистецтві, а також у книжковому дизайні. З 1928 року редагував альманах «Mue Kunsti Raamat», у 1928–1929 роках — критик видання «Taie». З кінця 1930-х років перейшов до більш реалістичного трактування мотивів. Його роботам властива скупа і узагальнена декоративність в розташуванні мас кольорів на площині, стриманий ліризм у трактуванні образів.

30 років пропрацював педагогом: півтора року учителем малювання, а весь інший час — учителем естонської мови і літератури. Будучи аматором, Мярт Лаарман досяг дивовижних результатів у багатьох гуманітарних галузях.

Творчість

Ранні роботи Лаармана підкреслено конструктивістські, але в той же час не позбавлені експресіонізму. Про це свідчать «Сім гравюр на дереві» (1923) і «Церкви Олевісте і Нігулісте» (1927, гравюра на дереві). Експресіоністичну контрастність і напругу зберігає в значній мірі і більш пізня творчість художника, який в 1930-ті роки, захоплений загальною тенденцією, орієнтується на близькість до натури. Він створює численні станкові графічні аркуші — «Лебідь» (1943, гравюра на дереві), «Старий» (1958, гравюра на дереві), «Голова дівчини» (1959, кольорова гравюра на лінолеумі) і ін. Але більшу частину його творчості складають книжкові ілюстрації.

Автор оригінальних робіт модерністського напрямку в образотворчому мистецтві Естонії.

Графіка

• Lamav mees (linoollõige, 1919; esimene linoollõige)
• Autoportree (linoollõige, 1921)
• Värav (puulõige, 1922; esimene puulõige)
• Sadam (puulõige, 1923)
• Oleviste ja Niguliste (puulõige, 1927)
• Tšellomängija (puulõige, 1927)
• Varesed (1942)
• Õhtu (puulõige, 1947–1948)
• Harakas jõel (puulõige, 1953)
• Pilved (puulõige, 1954)
• Lilled (puulõige, 1958)
• Tüdruk (puulõige, 1962)
• Sõudja (värviline puulõige, 1962)
• Laevad (värviline puulõige, 1962)
• Kaks figuuri (värviline puruplaadilõige, 1964)
• Pirita (värviline linoollõige, 1966)

Картини

• Maalietüüdid:
  • Nuustaku alev (1921)
  • Kevadmaastik (1922)
• Oleviste ja Niguliste (1926)
• Laud (1928–1929)
• Haige (1930)
• Õhtu (1933)

Книжкові ілюстрації

• "Käik tuultesse" (autor Marie Under, 1938)
• "Talvõlaul" (autor Johann Philipp von Roth, 1938)
• "Piksepalve 1644" (1939)
• "Kylmad ruba'iid" (1939)
• "Lindude laule" (1942)
• "Kaks taevalõiku" (autor Friedebert Tuglas, 1966–1968)
• "Realistliku ingli laul" (autor Jüri Üdi, 1968)

Дизайн сцени

• Carlo Gozzi näidend-muinasjutt "Kaaren" (1923

Джерела

• "Märt Laarman", koostanud Mai Levin, Eesti Kunstimuuseum 1996
• "Märt Laarman, 12 reproduktsiooni", Kirjastus Kunst Tallinn 1973
• "Märt Laarman raamatukunstnikuna", koostanud Rein Loodus, Kirjastus Kunst Tallinn 1976

Посилання

• Праці Мярта Лаармана [Архівовано 17 січня 2019 у Wayback Machine.]
• [1]
• Velly Roots, "Maalikunstnik ja graafik Märt Laarman 100"^{[недоступне посилання з липня 2019]}. Postimees, 28. veebruar 1996
• Jüri Hain, "Raskesti haaratav Laarman"^{[недоступне посилання з вересня 2019]}. Eesti Päevaleht, 9. aprill 1996