Мясіщєв Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мясіщєв Володимир Михайлович
рос. Владимир Михайлович Мясищев[1][2]
Народився 28 вересня 1902(1902-09-28)
Єфремов[d], Єфремовський районd[1]
Помер 14 жовтня 1978(1978-10-14) (76 років)
Москва, СРСР[3][1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність Q10497074, науковець, викладач університету, офіцер, інженер
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана (1926)
Галузь Літакобудування
Заклад Московський авіаційний інститут[1]
Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського[1]
ОКБ М'ясищеваd[1]
Вчене звання професор (1947)
Науковий ступінь доктор технічних наук (1959)
Партія КПРС
Військове звання генерал-майор[1][4]
Відомий завдяки: Створення першого радянського реактивного бомбардувальника М-4
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції

CMNS: Мясіщєв Володимир Михайлович у Вікісховищі

Володимир Михайлович Мясіщєв (28 вересня 190214 жовтня 1978) — радянський авіаконструктор.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення Московського вищого технічного училища (наразі МДТУ ім. Баумана) в 1926 році, Мясищев працював під керівництвом А.М.Туполєва, брав участь у розробці бомбардувальників ТБ-1, ТБ-3, та агіт-літака АНТ-20 «Максим Горький». Як помічник Б. Лисунова, в 1937 році він відправився в США, щоб допомогти перекласти документацію і перевести в метричну систему креслення літака Douglas DC-3, що вироблявся у СРСР за ліцензією як Лі-2.[5]

У 1938 році Мясіщєва, як і багато інших видатних радянських авіаконструкторів того часу, було репресовано за абсурдними звинуваченнями.[6] Під час ув’язнення він попадає до так званого «ЦКБ-29 НКВС», більш відомого як «шарашка». Там, під керівництвом В. Петлякова, бере участь у проектуванні бомбардувальника Пе-2. Після формального звільнення у 1940 році, Мясіщєв очолював конструкторське бюро (у тому ж приміщенні «шарашки» по вул. Радіо), яке розробляло дальній висотний бомбардувальник ДВБ-102.

У 1946-1951 роках Мясіщєв головував кафедрою, а пізніше був деканом факультету літакобудування у Московському авіаційному інституті.[7]

Навесні 1951 року за прямою вказівкою Сталіна почалося створення стратегічного бомбардувальника з турбореактивними двигунами, який би міг доставити ядерний заряд до території «умовного супротивника» та повернутись назад. Згідно завдання, такий бомбардувальник мусив мати крейсерську швидкість 800 км/год і дальність польоту 13000 км. Для створення цього бомбардувальника було відроджене конструкторське бюро Мясіщєва на базі московського заводу №23, що раніше будував бомбардувальники Петлякова. Перший літак під назвою М-4 [8] був спроектований і побудований менше ніж за два роки після відродження ОКБ. Подальшим розвитком М-4 став літак 3М.

У 1960 році КБ було розформовано, а Мясіщєв став начальником Центрального аерогідродинамічного інституту (ЦАГІ). У 1967 році Мясищев залишив ЦАГІ і вдруге відродив конструкторське бюро на базі Експериментального машинобудівного заводу, який з 1981 року носитиме його ім'я.[9] Наразі ЕМЗ входить до складу НВО «Молнія», яке було виробником космічного човника Буран.

Мясіщєв був нагороджений золотою зіркою Героя Соціалістичної Праці (в 1957 році), трьома орденами Леніна (в 1945, 1957 та 1962 роках), орденом Суворова II ступеня (в 1944 році), орденом Жовтневої Революції (в 1971 році), і багатьма медалями.

Відомі літаки[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж МЯСИЩЕВ Владимир Михайлович // Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. ЗелинМосква: 2009. — С. 380. — 880 с. — ISBN 978-5-903989-03-4
  2. Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
  3. Мясищев Владимир Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. МЯСИЩЕВ Владимир Михайлович (1902-78) // Авиация : энциклопедияБольшая российская энциклопедия, ФГУП «ЦАГИ», 1994. — С. 363. — 735 с. — ISBN 978-5-85270-086-5
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 12 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]