Міагра
| Міагра | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Міагра рудошия (Myiagra ruficollis)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Piezorhynchus Seisura | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Міа́гра[3] (Myiagra) — рід горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[4]. Представники цього роду мешкають в Австралазії.
Опис[ред. | ред. код]
Міагри — дрібні птахи, довжиною 13-20 см. Вони мають широкі дзьоби, пристосовані до полювання на комах. Дзьоби зазвичай чорні (за винятком синьочубої міагри, у якої дзьоб яскраво-оранжевий), внутрішня частина дзьоба оранжева, помітна при співі. Міагарам притаманний статевий диморфізм. Голова, верхня частина тіла, крила і хвіст у самців зазвичай темно-сині або чорні, блискучі, живіт і гузка бліді. Забарвлення самиць подібне, однак блідіше. Коли міагри сідають на гілку, вони займають вертикальне положення, а їхні хвости рухаються зі сторони в сторону.
Види[ред. | ред. код]
Рід нараховує 22 види, включно з одним вимерлим видом:[5]
- Міагра труцька (Myiagra oceanica)
- Міагра палауська (Myiagra erythrops)[6]
- † Міагра гуамська (Myiagra freycineti) (вимерла)[7]
- Міагра мікронезійська (Myiagra pluto)[8]
- Міагра молуцька (Myiagra galeata)
- Міагра чорна (Myiagra atra)
- Міагра сріблиста (Myiagra rubecula)
- Міагра двобарвна (Myiagra ferrocyanea)
- Міагра сан-кристобальська (Myiagra cervinicauda)
- Міагра меланезійська (Myiagra caledonica)
- Міагра рудовола (Myiagra vanikorensis)
- Міагра самоанська (Myiagra albiventris)
- Міагра синьочуба (Myiagra azureocapilla)
- Міагра рудогорла (Myiagra castaneigularis)[9]
- Міагра рудошия (Myiagra ruficollis)
- Міагра строката (Myiagra cyanoleuca)
- Міагра блискучопера (Myiagra alecto)
- Міагра східна (Myiagra hebetior)[10]
- Myiagra eichhorni[10]
- Myiagra cervinicolor[10]
- Міагра новогвінейська (Myiagra nana)
- Міагра білогорла (Myiagra inquieta)
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Myiagra походить від сполучення слів дав.-гр. μυια — муха, μυιας — літати і αγρεω — ловити.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Vigors, Nicholas Aylward; Horsfield, Thomas (1827). Australian birds in the collection of the Linnean Society; with an attempt at arranging them according to their natural affinities. Transactions of the Linnean Society of London (English та Latin) . 15 (1): 170–334 [254–255]. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Gray, George Robert (1840). A List of the Genera of Birds : with an Indication of the Typical Species of Each Genus. London: R. and J.E. Taylor. с. 32. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Т. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 516. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Monarchs. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.
- ↑ Myiagra erythrops у базі Avibase.
- ↑ Myiagra freycineti у базі Avibase.
- ↑ Myiagra pluto у базі Avibase.
- ↑ Myiagra castaneigularis у базі Avibase.
- ↑ а б в Species Updates – IOC World Bird List (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 263. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |