Мігай Кочиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мігай Кочиш (угор. Kocsis Mihály; 4 липня 1955, м. Мезетур, Угорщина) — угорський лінгвіст, доктор філологічних наук з 1989, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1979 відділення російської мови та літератури Сегедського університету і 1984 — відділення української мови та літератури Будапештського університету.

З 1990 — викладач кафедри слов'янської філології Сегедського університету, з 1998 — завідувач її.

Секретар Національної асоціації україністів Угорщини (з 1991).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджує історію української та інших слов'янських мов.

Захистив докторську дисертацію «Мовні особливості українського Учительного Євангелія 1588 р.» (1989).

Написав (російською мовою) ряд праць про цю важливу пам'ятку української мови:

  • «Український гоміліарій 1588 року. І. Попередні відомості» (1982),
  • «Опис українського гоміліарія 1588 року» (1993); 1997 опубліковано її повний текст під назвою «Скотарське Учительне Євангеліє — український гоміліар 1588 р.».

Вивчає мову інших українських пам'яток, досліджує історію українсько-угорських зв'язків у галузі лексики.

Один з авторів «Словаря-индекса русской редакции древнеболгарского языка конца XI — начала XII в.» (вийшли т. 1—3, 1989—1993).

Література[ред. | ред. код]