Мігай Кочиш
Мігай Кочиш (угор. Kocsis Mihály; 4 липня 1955, м. Мезетур, Угорщина) — угорський лінгвіст, доктор філологічних наук з 1989, професор.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив 1979 відділення російської мови та літератури Сегедського університету і 1984 — відділення української мови та літератури Будапештського університету.
З 1990 — викладач кафедри слов'янської філології Сегедського університету, з 1998 — завідувач її.
Секретар Національної асоціації україністів Угорщини (з 1991).
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Досліджує історію української та інших слов'янських мов.
Захистив докторську дисертацію «Мовні особливості українського Учительного Євангелія 1588 р.» (1989).
Написав (російською мовою) ряд праць про цю важливу пам'ятку української мови:
- «Український гоміліарій 1588 року. І. Попередні відомості» (1982),
- «Опис українського гоміліарія 1588 року» (1993); 1997 опубліковано її повний текст під назвою «Скотарське Учительне Євангеліє — український гоміліар 1588 р.».
Вивчає мову інших українських пам'яток, досліджує історію українсько-угорських зв'язків у галузі лексики.
Один з авторів «Словаря-индекса русской редакции древнеболгарского языка конца XI — начала XII в.» (вийшли т. 1—3, 1989—1993).
Література[ред. | ред. код]
- В. В. Німчук. Кочиш Мігай // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |