Мігай Мункачі

Мігай Мункачі Munkácsy Mihály
угор. Munkácsy Mihály
Мігай Мункачі, автопортрет
Ім'я при народженні	Michael von Lieb Міхаель фон Ліб
Народився	20 лютого 1844(1844-02-20) Мункач, Угорське королівство, Австрійська імперія (Мукачеве,  Україна)
Помер	1 травня 1900(1900-05-01) (56 років)  Німеччина, Енденліх (Endenlich) ·сифіліс
Поховання	Керепеші :
Громадянство (підданство)	Угорщина
Місце проживання	Угорщина, Франція, Німеччина
Діяльність	художник
Alma mater	Академія образотворчих мистецтв (Відень) (1865), Мюнхенська академія мистецтв, Дюссельдорфська академія мистецтв і Hungarian University of Fine Arts
Вчителі	Antal Ligeti, Carl Rahl, Franz Adam, Ludwig Knaus і Benjamin Vautier
Відомі учні	Fritz von Uhde
Володіє мовами	угорська
Членство	Шведська королівська академія вільних мистецтв
Жанр	портрет
Автограф
Нагороди	Почесні громадяни Мукачева (1880)
Медіафайли у Вікісховищі?

Мігай Мункачі

Мі́гай Му́нкачі (угор. Munkácsy Mihály, справжнє ім'я Міхаель фон Ліб, нім. Michael von Lieb; 20 лютого 1844, Мункач, тепер Мукачеве, Україна — 1 травня 1900, Енденліх, поблизу Бонна, Німеччина) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису. З дозволу громади Мункача (тодішня назва Мукачева) він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.

Біографія

Молоді роки

Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в Мукачеві в родині дрібного чиновника, німця фон Ліба. За симпатії до угорської революції його батько потрапив до в'язниці.

Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 1862—63 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті. В Будапешті молодий Мігай фон Ліб заручається підтримкою знаного угорського художника Антала Лігеті і вирушає на навчання у Віденську Академію мистецтв (1865), а потому — Мюнхенську Мистецьку академію (1866—68). У 1868—69 роках навчається в Дюссельдорфі в Людвіга Кнауса. В цей час митець творить такі відомі полотна, як присвячені революційним подіям в Угорщині 1848—49 років картини «Бій під Ішагесом» (1867) та «Жінки скубуть корпію» (1871).

Визнання, роки активної творчості

Камера смертника, 1869-70

У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салону і принесла її автору європейську славу. З дозволу громади Мукачевого Мігай фон Ліб отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.

В 1872 році Мігай Мункачі переїхав до Парижа, де живе і плідно працює тривалий час. Тут створені його жанрові, соціально загострені картини з життя угорського народу («Нічні бродяги», «Дівчина з хмизом», обидві — 1873 рік), численні портрети («Ласло Паал», бл. 1876—77; «Ференц Ліст», 1886), пейзажі («Курний шлях», 1881) тощо.

4 листопада 1880 року Мігая Мункачі обрали Почесним громадянином міста Мукачеве.

Останні роки життя

Могила Мункачі в Будапешті

Наприкінці 1880 — у 1890-х роках Мігай Мункачі тяжко хворів, страждаючи на душевні розлади та сифіліс, але продовжував малювати. У цей період написані картини «Вмираючий Моцарт» (1888), «Страйк» (1895).

1 травня 1900 року Мігай Мункачі помер у богадільні німецького містечка Енденліх.

Художня спадщина Мігая Мункачі

Голова фарисея, 1881, Закарпатський художній музей

Пензлю Мігая Мункачі належать знакові твори, що ознаменували започаткування реалізму в угорському живописі: картини «Голгофа» (1884), «Христос перед Пілатом» (1881), пейзажі «Таємнича вулиця», «Прихід угорців на свою батьківщину». Він також є автором розпису купола Віденського історичного музею.

Полотна Мункачі пройняті суворою правдою, їм властиві глибокий драматизм, що особливо підкреслюється контрастністю темних і світлих фарб, та гострота психологічної характеристики образів.

Картини Мункачі зберігаються в Угорській Національній галереї, Закарпатському художньому музеї в Ужгороді, Старій Національній галереї в Берліні (нім. Alte Nationalgalerie) тощо.

Творчість Мункачі мала значний вплив на розвиток реалістичного живопису в Угорщині.

Галерея

Сюжетні історичні і побутові полотна

• 

  Циганський табір, 1873, Alte Nationalgalerie

• 

  Христос перед Пілатом, 1881

• 

  Голгофа, 1884

• 

  Страйк, 1895

Портрети

• 

  Ласло Паал, бл. 1876/7

• 

  Ференц Ліст, 1886

Увічнення пам'яті

• Меморіальну дошку художнику Мігаю Мункачі (1844—1900) було встановлено у 1943 р. і прийнято рішення про будівництво йому пам'ятника.
• У квітні 1994-го, до 150-річчя з дня народження видатного художника М. Мункачі та 15-річчя створення Дитячої художньої школи, яка розміщується в Палаці князів Ракоці (інша назва «Білий палац»), закладу було присвоєно ім'я Міхая Мункачі. Мало кому відомо, що вже понад 35 років в Художній школі імені Міхая Мункачі зберігається гіпсова форма пам'ятника художнику, яка мала б стати повноцінним пам'ятником для міста, але кошти на такий мистецький проект ніяк не знаходяться.
• Музей угорського художника Міхая Мункачі знаходиться в історичній пам'ятці м. Мукачева (колишньому палаці Ракоці). Експозиція музею розміщена в холі школи. Тут можна ознайомитись з копіями творів художника та копіями документів, які розповідають про його творчий та життєвий шлях.
• Пам'ятник Мігаю Мункачі — погруддя видатного митця Мігая Мункачі, виконане з бронзи, граніту та андезиту автором Михайлом Беленем та архітектором Олександром Андялоші. Це погруддя було встановлено у 1995 р. за рішенням ЮНЕСКО на честь святкування 150-річчя з дня народження митця у м. Мукачево на площі Кирила та Мефодія (колишня площа Миру). У листопаді 2016 р. погруддя Мункачі з центральної площі міста перенесли у двір Художньої школи імені митця, розташованої на площі Миру, 16. Пам'ятник Мункачі замінять скульптурою Святого Мартина, на його місці вже освятили камінь, де буде встановлено пам'ятник покровителю міста.
• На стіні Художньої школи у 2000 році встановлена меморіальна дошка М. Мункачі.
• У центрі Мукачева в пішохідній зоні розташований ресторан «Мункачі». Це модний заклад із арт-салоном, де представлені картини угорського художника. Атмосферу галантних часів відображають меблі кінця XIX століття, старовинні бра, печі, бронза. Фірмові страви названи його іменем.
• Одна з центральних вулиць міста, вулиця Взуттєва у м. Мукачево перейменована на честь славнозвісного земляка — Міхая Мункачі.  
• В Ужгороді існує творче об'єднання митців імені Мігая Мункачі.
• У квітні 2012 року було видано працю «Повернення додому Міхая Мункачі» за авторством Івана Лендьєла та Олександра Галая, у серпні 2016 року вийшла книжка Віктора Дворніченка «Голгофа и воскресение Михая Мунчкачи. Литературный этюд к портрету выдающегося венгерского художника».
• У вересні 2013 року у Мукачівській картинній галереї відбулося урочисте відкриття виставки творів Міхая Мункачі.

Джерела і література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 7, К., 1982, стор. 173
• Стаття про М. Мункачі в Енциклопедії на сайті «Уґраїна» (укр.)
• Картини Мігая Мункачі
• Алешина Л. С. Михай Мункачи., М., 1960 (рос.)
• Végvári L. Munkácsy Mihály élete és művei (Життя і творчість Міхая Мункачі), Budapest, 1958 (угор.)
• Munkácsy a nagyvilágban / Munkácsy in the World. Каталог виставки, Угорська Національна галерея, Szemimpex Kiadó, Budapest 2005

Посилання

• Мункачі Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4 : Книжка VIII. Літери Ме—На. — С. 1054. — 951—1076 с. — 1000 екз.