Мігай Мункачі
| Мігай Мункачі Munkácsy Mihály |
|
|---|---|
 Мігай Мункачі, автопортрет |
|
| Народився | 20 лютого 1844 Мункач, Угорське королівство, Австрійська імперія (Мукачеве,  Україна) |
| Помер | 1 травня 1900 (56 років) Німеччина, Енденліх (Endenlich) |
| Поховання |
Керепеші :
 |
| Громадянство |  Угорщина |
| Проживання | Угорщина, Франція, Німеччина |
| Ім'я при народженні | Michael von Lieb Міхаель фон Ліб |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | • Академія образотворчих мистецтв (Відень) • Мюнхенська академія мистецтв • Дюссельдорфська академія мистецтв |
| Автограф |  |
|
|
Мі́гай Му́нкачі (угор. Munkácsy Mihály, справжнє ім'я Міхаель фон Ліб, нім. Michael von Lieb; 20 лютого 1844, Мункач, тепер Мукачеве, Україна — 1 травня 1900, Енденліх, поблизу Бонна, Німеччина) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису.
Зміст
Біографія[ред. • ред. код]
Молоді роки[ред. • ред. код]
Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в Мукачеві в родині дрібного чиновника, німця фон Ліба. За симпатії до угорської революції його батько потрапив до в'язниці.
Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 1862—63 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті. В Будапешті молодий Мігай фон Ліб заручається підтримкою знаного угорського художника Антала Лігеті і вирушає на навчання у Віденську Академію мистецтв (1865), а потому — Мюнхенську Мистецьку академію (1866—68). У 1868—69 роках навчається в Дюссельдорфі в Людвіга Кнауса. В цей час митець творить такі відомі полотна, як присвячені революційним подіям в Угорщині 1848—49 років картини «Бій під Ішагесом» (1867) та «Жінки скубуть корпію» (1871).
Визнання, роки активної творчості[ред. • ред. код]
У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салону і принесла її автору європейську славу. З дозволу громади Мукачевого Мігай фон Ліб отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.
В 1872 році Мігай Мункачі переїхав до Парижа, де живе і плідно працює тривалий час. Тут створені його жанрові, соціально загострені картини з життя угорського народу («Нічні бродяги», «Дівчина з хмизом», обидві — 1873 рік), численні портрети («Ласло Паал», бл. 1876—77; «Ференц Ліст», 1886), пейзажі («Курний шлях», 1881) тощо.
4 листопада 1880 року Мігая Мункачі обрали Почесним громадянином міста Мукачеве.
Останні роки життя[ред. • ред. код]
Наприкінці 1880 — у 1890-х роках Мігай Мункачі тяжко хворів, страждаючи на душевні розлади та сифіліс, але продовжував малювати. У цей період написані картини «Вмираючий Моцарт» (1888), «Страйк» (1895).
1 травня 1900 року Мігай Мункачі помер у богадільні німецького містечка Енденліх.
Художня спадщина Мігая Мункачі[ред. • ред. код]
Пензлю Мігая Мункачі належать знакові твори, що ознаменували започаткування реалізму в угорському живописі: картини «Голгофа» (1884), «Христос перед Пілатом» (1881), пейзажі «Таємнича вулиця», «Прихід угорців на свою батьківщину». Він також є автором розпису купола Віденського історичного музею.
Полотна Мункачі пройняті суворою правдою, їм властиві глибокий драматизм, що особливо підкреслюється контрастністю темних і світлих фарб, та гострота психологічної характеристики образів.
Картини Мункачі зберігаються в Угорській Національній галереї, Закарпатському художньому музеї в Ужгороді, Старій Національній галереї в Берліні (нім. Alte Nationalgalerie) тощо.
Творчість Мункачі мала значний вплив на розвиток реалістичного живопису в Угорщині.
Галерея[ред. • ред. код]
Сюжетні історичні і побутові полотна
-
Циганський табір, 1873, Alte Nationalgalerie
-
Христос перед Пілатом, 1881
-
Голгофа, 1884
-
Страйк, 1895
Портрети
-
Ласло Паал, бл. 1876/7
-
Ференц Ліст, 1886
Увіковічнення пам'яті[ред. • ред. код]
У 1994 році іменем Мігая Мункачі була названа Мукачівська дитяча художня школа, яка розміщається в Палаці князів Ракоці.
Джерела і література[ред. • ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 7, К., 1982, стор. 173
- Стаття про М. Мункачі в Енциклопедії на сайті «Уґраїна» (укр.)
- Картини Мігая Мункачі
- Алешина Л. С. Михай Мункачи., М., 1960 (рос.)
- Végvári L. Munkácsy Mihály élete és művei (Життя і творчість Міхая Мункачі), Budapest, 1958 (угор.)
- Munkácsy a nagyvilágban / Munkácsy in the World. Каталог виставки, Угорська Національна галерея, Szemimpex Kiadó, Budapest 2005
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мігай Мункачі |
