Мігдал Аркадій Бейнусович
| Аркадій Бейнусович Мігдал | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Аркадий Бенедиктович Мигдал | ||||||
| Ім'я при народженні | рос. Аркадий Бейнусович Мигдал | |||||
| Народився |
26 лютого (11 березня) 1911 Ліда, Віленська губернія, Російська імперія (нині Гродненська область Білорусі) | |||||
| Помер |
9 лютого 1991 (79 років) Принстон, Нью-Джерсі, США | |||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||
| Країна |
 СРСР | |||||
| Діяльність | фізик-теоретик, письменник-документаліст, фізик-ядерник, популяризатор науки | |||||
| Alma mater | Ленінградський державний університет | |||||
| Галузь | ядерна фізика | |||||
| Заклад |
Інститут фізичних проблем АН СРСР (1943—1945) Курчатовський інститут (1945—1971) Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау (1971—1991) | |||||
| Вчене звання | професор | |||||
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук і академік АН СРСР[d] (1966) | |||||
| Науковий керівник | М. П. Бронштейн | |||||
| Вчителі | Ландау Лев Давидович | |||||
| Відомі учні |
А. І. Ларкін В. Г. Вакс Ю. В. Гапонов | |||||
| Аспіранти, докторанти |
Anatoly Larkind Yury Gaponovd | |||||
| Членство |
Російська академія наук Академія наук СРСР | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Мігдал Аркадій Бейнусович у Вікісховищі | ||||||
Арка́дій Бенеди́ктович (Бе́йнусович) Мігда́л (26 лютого (11 березня) 1911, Ліда, Віленська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1991, Принстон, США) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР з 1966 (член-кореспондент з 1953).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Ленінградський університет (1936). Потім навчається в аспірантурі ЛФТІ. Науковим керівником роботи був М. П. Бронштейн. У 1943–1991 працює в академічних НДІ. Одночасно з 1944 року професор МГУ.
Розвинув теорію дипольного і квадрупольного випромінювань ядер, теорію іонізації атомів при ядерних реакціях. Розробив теорію широких злив. Розглянув вплив багатократного розсіяння на гальмівного випромінювання і розвинув метод розв'язку квантової задачі багатьох тіл. Розвивав кількісну теорію ядра на основі квантової теорії поля, застосував теорію надпровідності до питань будови ядер, обчислив момент інерції для різних ядер. Досліджував поляризацію вакууму в сильних магнітних полях.
Активно займався науково-педагогічною та виховною діяльністю. Серед його учнів — академіки і члени-кореспонденти, доктори і кандидати наук. Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, тричі орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Як хобі захоплювався скульптурою, різьбленням по дереву та каменю. Займався спортом, зокрема альпінізмом, гірськими і водними лижами, підводним плаванням. Був популяризатором науки.
У 1955 році підписав «Лист трьохсот».
Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.
Син Олександр Мігдал[ru] — фізик-теоретик, спеціаліст з теорії струн, працював у Принстонському університеті[1].
Деякі твори[ред. | ред. код]
- Мигдал А. Б. Качественные методы в квантовой теории. — М.: «Наука». Главная редакция физико-математической литературы, 1975. 336 стр.
- Мигдал А. Б. Квантовая физика для больших и маленьких [Архівовано 29 грудня 2010 у Wayback Machine.]. — М.: «Наука», 1989. 144 с., ISBN 5-02-013880-0.
- Мигдал А. «Поиски истины». — М.: Молодая гвардия, 1983. — 239 с, ил. — (Эврика)
- Академик А. Мигдал Отличима ли истина от лжи? [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.] // Наука и жизнь, № 1, 1982
- А. Б. Мигдал. Нильс Бор и квантовая физика // УФН. — 1985. — Т. 147, № 10.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Багато років займався підводним плаванням з аквалангом, мав посвідчення аквалангіста під номером 0001.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Migdal A.A. QCD-Fermi string theory // Nucl. Phys. B. — 1981. — Vol. 189, N 2/3
- ↑ «Бульвар Гордона». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 листопада 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Владимир А. Успенский. Требуется секундант [Архівовано 1 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Неприкосновенный запас. — 1998. — № 1.
- Воспоминания об академике А. Б. Мигдале. — М.: Физматлит, 2003. — 256 с. — ISBN 5-9221-0343-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мигдал, Аркадий Бейнусович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Статьи Аркадия Бейнусовича Мигдала в журнале «Успехи физических наук» [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.]
|
