Мігель Гідальго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мігель Ідальго-і-Костілья)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мігель Грегоріо Антоніо Ігнасіо Гідальго-і-Костілья-і-Гальяга Мондарте Вільясеньор
Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villaseñor
Miguel Hidalgo y Costilla1.jpeg
Ім'я при народженні ісп. Miguel Gregorio Antonio Ignacio Idalgo y Costilla Gallaga Mandarte Villaseñor
Народився 8 травня 1753(1753-05-08)
Пенхамо
Помер 30 червня 1811(1811-06-30) (58 років)
Чіуауа
·страта
Поховання Ангел Незалежності
Громадянство Іспанська імперія
Національність мексиканець
Діяльність керівник народного повстання 1810-11 років за незалежність Мексики від Іспанії.
Відомий завдяки національний герой Мексики,
Alma mater Universidad Michoacana de San Nicolás de Hidalgod
Знання мов іспанська[1]
Учасник Мексиканська війна за незалежність
Роки активності з 1810
Титул "Генерал-капітан Америки"
Військове звання Генералісимус
Конфесія католик
Батько Q17628146?
Автограф Firma de Miguel Hidalgo.svg

Гідальго, Гідальго-і-Костілья Мігель[2] (ісп. Hidalgo у Costilla; 8 травня 1753, Пенхамо, штат Гуанахуато — 30 липня 1811, Чіуауа, штат Чіуауа), національний герой Мексики, керівник народного повстання 1810-11 років, що переросло у війну за незалежність Мексики від Іспанії.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив духовну семінарію у Вальядоліді (нині Морелія), де пізніше був викладачем, а потім ректором. Розжалуваний в парафіяльні священики за поширення ідей французьких енциклопедистів, Гідальго продовжував виступати за незалежність країни і поліпшення економічного і правового положення індіанського населення. 16 вересня 1810 року в місті Долорес Гідальго звернувся до народу із закликом піднятися на визвольну війну («Клич Долорес») і на чолі революційної армії, що складалася головним чином з селян-індіанців, робітників копалень, пеонів, виступив проти іспанців. Проголошений «генерал-капітаном Америки», а потім генералісимусом, Гідальго 30 жовтня 1810 року здобув перемогу над іспанськими військами при Монте-де-лас-Крусес і на чолі 80-тисячного армії підійшов до Мехіко. Не зважившись на штурм столиці, він попрямував до Гвадалахари.

У листопаді 1810 року в місті Гвадалахара було створено уряд на чолі з Гідальго; уряд проголосив скасування рабства, опублікував закон про повернення індіанцям общинних земель і про зниження податків. Гідальго опублікував маніфест до населення, відозву «до всіх жителів Америки» і звернення «до американської нації». Налякана розмахом і радикальним характером руху, більша частина креольської верхівки перейшла на бік іспанців, що дозволило останнім активізувати боротьбу проти патріотів. 17 січня 1811 року поблизу мосту Кальдерон іспанські війська розгромили головні сили Гідальго, а 21 березня захопили його в полон разом із залишками повстанської армії. Гідальго був розстріляний 31 липня 1811 року в Чіуауа.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Гідальго // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.