Міграційна криза внаслідок російсько-української війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міграційна криза внаслідок російсько-української війни
Ukrainian children are fleeing Russian aggression. Przemyśl, Poland 27 02 2022 (51913859740).jpg

Дата:
Місце: Україна Україна
Польща Польща
Румунія Румунія
Молдова Молдова
Словаччина Словаччина
Угорщина Угорщина
Європейський Союз Європейський Союз
Росія Росія
Привід: Російське вторгнення в Україну (2022):
Результат: Криза триває

Міграційна криза внаслідок російсько-української війни — триваючий рух людей з України через повномасштабне російське вторгнення в Україну 2022 року з метою переміщення у безпечні для перебування місця в Україні та закордоном, найбільша в Європі криза біженців з часів Другої світової війни.

З початку повномасштабної війни в Україні багатьом людям довелося покинути рідні міста, домівки і поїхати у іншу країну, аби зберегти життя собі і своїм рідним.[1]

Сотні тисяч втекли протягом перших кількох днів після нападу. Більшість знайшли притулок у сусідніх країнах на захід від України: Польщі, Угорщині, Молдові, Румунії та Словаччині.[2] Багато з постраждалих шукають притулку в будинках родичів, які живуть за кордоном. Європейський Союз та окремі країни оголосили, що будуть відкриті для українців, щоб біженці не проходили процедуру надання притулку. Залізничні компанії в кількох державах, таких як Польща та Німеччина, дозволяють українським біженцям пересуватися потягами безкоштовно.

Передумови[ред. | ред. код]

18 лютого 2022 року представники квазідержавних утворень "ДНР" та "ЛНР" заявили про евакуацію мешканців «через зростання напруженості в регіоні». Звернення до громадян окупованих територій було записано ще до ескалації на лінії фронту. Це посилювало побоювання міжнародного співтовариства про організацію провокації з боку Росії для початку військових дій під приводом загострення ситуації. Виїхати на територію України місцеві не мали можливості.

21 лютого 2022 президент Росії Володимир Путін визнав незалежними так звані "ДНР" та "ЛНР".

24 лютого 2022 почалось повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Юридичний аспект[ред. | ред. код]

Офіційні особи Європейського Союзу та окремих держав обговорювали можливість застосування Директиви про тимчасовий захист вперше в своїй історії, щоб біженці не проходили стандартну процедуру надання притулку Європейському Союзу.[3][4][5] Залізничні компанії кількох країн, зокрема Німеччини та Австрії, дозволяють українським біженцям безкоштовно подорожувати потягом.[6]

Числа[ред. | ред. код]

Управління ООН з координації гуманітарних питань підрахувало 27 лютого, що за два місяці в Україні буде 7,5 мільйона домашніх біженців. 18 мільйонів людей постраждали від конфлікту, а 12 мільйонів людей потребуватимуть медичної допомоги. Перед війною тікає до чотирьох мільйонів людей.[7]

На Конференції ООН у справах біженців у неділю, 27 лютого 2022 року, було оголошено, що після війни з України втекли понад 368 тисяч людей.[8] Оскільки станом на 1 березня 2022 року понад 600 000 біженців втекли з України до сусідніх країн, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) побоювалося, що ситуація може перерости у «найбільшу кризу біженців у Європі в цьому столітті».[9]

За даними ООН на 30 березня 2022, 4 мільйони українських біженців покинули Україну; на 10 квітня 2022 - більш за 4,5 мільйона; на 2 травня 2022 загальна кількість біженців перевищила 5,5 мільйона.

Кількість біженців за даними ООН на 17 січня 2023 року-7 977 980.

Кількість біженців по країнах Світу
Країни Кількість біженців
Польща
  
3,167,805
Румунія
  
857,846
Угорщина
  
557,001
Німеччина
  
402,651
Словаччина
  
391,592
Чехія
  
330,226
Болгарія
  
231,188
Італія
  
110,771
Турчеччина
  
85,000
Іспанія
  
74,965
Росія
  
739,418

Житло та допомога[ред. | ред. код]

Співзасновник Airbnb та ще двоє чиновників надіслали листи європейським лідерам країн, які мають спільний кордон з Україною, пропонуючи компаніям тимчасову підтримку у житлі біженців. Схема буде фінансуватися за рахунок пожертв, зроблених через сайти Refugee Fund і за підтримки хостів на платформі.[10] Такі організації, як ЮНІСЕФ, Агентство ООН у справах біженців, Міжнародний комітет порятунку, Об'єднаний комітет допомоги українсько-американським та інші почали приймати грошові пожертви на допомогу біженцям та постраждалим від кризи. Інші, наприклад Kyiv Independent, розпочали кампанії GoFundMe, щоб зібрати гроші на конкретні цілі або закликати фізичних осіб передати фізичні речі.[11][12]

Держави[ред. | ред. код]

Країни, що межують з Україною[ред. | ред. код]

Польща[ред. | ред. код]

Волонтерська допомога на вокзалі в Перемишлі, Польща
Волонтери допомагають біженцям на вокзалі в Перемишлі

Вже 15 лютого Польща очікувала можливого нападу Росії. Уряд попросив громади підготуватися до мільйона біженців.[13]

Станом на 27 лютого повідомлялося, що понад 280 тис. біженців перетнули кордон з Польщею.[14] На прикордонному переході неєвропейські студенти українських вишів скаржилися на «расистське» нерівне ставлення.[15] Станом на 18 березня найбільше біженців з України прийняла Польща, більш за 2 мільйона людей; на 5 квітня - 2,5 мільйони; на 30 квітня - 3 мільйони.

Румунія[ред. | ред. код]

22 лютого 2022 року міністр оборони Румунії Василе Дінку заявив, що у разі надзвичайної ситуації країна зможе прийняти понад 500 тисяч біженців. Хоча відповідальні організації зазначали, що інфраструктури країни замало такого потоку мігрантів. За їхніми оцінками, тимчасові табори країни були розраховані на 2500 місць, хоча в ряді регіонів вони могли бути створені протягом декількох годин.

Перші біженці прибули до Румунії через 2 дні. У середині березня повідомлялося, що румунський кордон перетнули близько 460 тис. біженців. На 13 квітня країна прийняла понад 686 тисяч переселенців, які рятувалися від російського вторгнення. Влада Румунії також підтримувала сусідню Молдову, переселяючи біженців на свою територію.

Молдова[ред. | ред. код]

Центр для біженців, обладнаний на спортивному стадіоні в Кишиневі

Як і інші країни, що межують з Україною, Молдова прийняла перших біженців уже в перші дні війни. У країні було створено Центр управління кризовими ситуаціями для координації потоків мігрантів, організації розміщення та соціальної допомоги.

На 9 березня 2022 року до Молдови в'їхало близько 250 тисяч українських переселенців. Молдова прийняла найбільше українців у перерахунку на душу населення (4% від загального населення країни), і затримка допомоги європейської спільноти викликала зростання соціальної напруги. Влада Болгарії та Румунії була змушена допомагати з вивозом потоку біженців на свою територію. Частину мігрантів, що перебувають у Молдові, погодилася прийняти влада Німеччини.

ЗМІ невизнаної Придністровської Молдавської Республіки повідомляли, що на її територію прибуло близько 27,3 тисячі громадян України, 21 тисяча подали заяви на тимчасовий дозвіл на проживання.

За даними ООН на 13 квітня, кількість українських біженців, які перетнули молдовський кордон, з початку вторгнення перевищила 410 тисяч.

Угорщина[ред. | ред. код]

Угорські волонтери допомагають біженцям

Уряд Угорщини заявив про намір прийняти українських біженців невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення . На початку березня угорський кордон перетнули 105 тис. українських біженців, тоді як заяву на отримання притулку в країні подали лише 313 осіб. До кінця місяця представник уряду заявив, що Угорщина прийняла понад 540 тисяч тих, хто рятується від конфлікту, або по 5 українців на кожні 100 громадян країни. Але неурядові організації наполягали, що реальна кількість біженців набагато менша, оскільки більша частина залишає Угорщину невдовзі після перетину кордону. У результаті, за тимчасовим притулком офіційно звернулося лише понад 7 тис. человек.

За даними ООН на 13 квітня, кількість українських біженців, що перетнули угорський кордон, з початку вторгнення перевищила 419 тисяч осіб.

Біженці на Українсько-Словацькому кордоні

Словаччина[ред. | ред. код]

Про підготовку влади Словаччини до напливу українських біженців стало відомо ще до початку російського наступу. Одразу після словацька влада посилила охорону кордонів та відкрила додаткові прикордонні переходи для біженців з боку України. Було дозволено в'їзд біженцям без чинних документів. На території Словаччини для них була доступна онлайн-платформа для реєстрації, проживання, доступ до базового медичного обслуговування та юридична допомога. Мешканці країни, які приймають переселенців, могли розраховувати на фінансову підтримку держави. Роботодавці заявляли, що легально здатні влаштувати від 100 тисяч людей.

Через п'ять тижнів з початку російського вторгнення словацько-український кордон перетнули понад 280 тисяч осіб, що дорівнювало приблизно 5 % населення країни; на 6 травня 2022, вже понад 391 тисяч.

Білорусь[ред. | ред. код]

Незабаром після початку російського вторгнення Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь почав повідомляти про прибуття в країну українських біженців. З боку влади та Червоного хреста їм почала надаватися допомога. За період з 24 лютого до 11 березня всього з України на кордон Білорусії прибуло 1760 осіб. На 25 березня Державний прикордонний комітет заявив про 6097 біженців з України. Понад 2000 їх незабаром поїхали на територію Польщі, Латвії та Литви.

23 березня 2022 року Білорусь дозволила до 15 квітня безвізовий в'їзд з боку України всім, хто рятується від бойових дій.

30 березня 2022 року міністр освіти Республіки Білорусь О. Іванець заявив, що українські діти можуть навчатися у білоруських закладах освіти.

На 6 травня 2022 року кордон перетнули 26 278 осіб.

Росія[ред. | ред. код]

18 лютого 2022 року представники квазідержавних утворень «ДНР» та «ЛНР» заявили про евакуацію мешканців на територію Росії. Російські військові повідомляли, що з 18-го по 23 лютого 2022 року територію ДНР і ЛНР залишили понад 106 тис. человек. За перший місяць вторгнення в Україну — ще 420 тис. осіб (з них понад 88 тис. — Діти). Хоча за даними ООН, на 10 квітня кількість українських біженців у Росії становила лише близько 404 тисячі осіб; на 6 травня 2022 — понад 739 тисяч.

Тисячі українців були депортовані до Росії. Їх відправляють у табори, які базуються у колишніх санаторіях та інших подібних місцях, що розташовані по всій Росії. Російська влада стверджує, що «евакуює» людей із зони бойових дії, однак окрім як «насильницької депортації» це назвати не можна. Видання Inews виявило 6250 українців, які зараз перебувають у 38 таборах, у тому числі 621 дитину. Близько третини з них — жителі Маріуполя.

Інші країни Європи[ред. | ред. код]

Позиція ЄС[ред. | ред. код]

Європейський союз надав 17 мільярдів євро країнам, приймаючим біженців з України.

Волонтер із вказівником на залізничній станції Берліна

Німеччина[ред. | ред. код]

Перші українські біженці прибули до прикордонного німецького міста Бранденбург наступного дня після вторгнення російських військ. Уряд країни заявив про намір надати захист як українцям, так і громадянам третіх країн, які раніше проживали на території військового конфлікту. Для реєстрації біженців було запущено онлайн-платформу, організовано безкоштовний проїзд з Польщі на поїздах Deutsche Bahn для пред'явників українських паспортів, безкоштовний проїзд на місцевих поїздах та автобусах, а також роздача квитків, що виїжджають з Німеччини до інших країн. Міністерство внутрішніх справ повідомляло про 300 тисяч приватних будинків, готових прийняти мігрантів, організовувалися збори для постраждалих, тимчасові притулки були влаштовані на залізничному вокзалі та в аеропорту Берліна. Влада країни також надавала фінансову допомогу іншим європейським країнам, які приймають на своїй території мігрантів.

За три тижні у Німеччині офіційно зареєструвалися близько 160 тисяч українських біженців. На початку квітня загальна кількість біженців, що зареєструвалися, перевищила 300 тисяч; на 6 травня 2022 - 400 тисяч.

Чехія[ред. | ред. код]

Українські біженці в Брно, Чехія

У перший тиждень березня Уряд Чехії повідомляв, що до країни прибули близько 100 тисяч біженців. До 10 березня їх кількість зросла майже до 200 тисяч, або близько 2% всього населення Чехії. Здебільшого вони прибували з боку Словаччини чи Польщі. В'їжджаючі могли скористатися полегшеною процедурою отримання посвідки на проживання та доступом до національної медицини. Для координації потоків мігрантів було створено Регіональні центри допомоги, які займалися як розселенням біженців, так й їх вивезенням із сусідніх країн та відправленням гуманітарної допомоги.

Основним пунктом призначення тих, хто в'їжджає до Чехії, була Прага, куди щодня прибувало більше тисячі людей. Оскільки місць розміщення бракувало, держава подала заявку створення 25 модульних гуманітарних баз, місткістю до 50 тисяч осіб. Як і Польщі, жителям країни, приймаючим біженців, були призначені грошові компенсації.

У середині березня число біженців, що прибули до Чехії, досягло 270 тисяч, і влада була змушена заявити, що існуючих ресурсів не вистачає для розміщення та допомоги новим біженцям, незабаром у країні було оголошено надзвичайний стан. На 7 квітня влада країни видала 272 тисяч спеціальних віз українським мігрантам і планувала витратити на допомогу новоприбулим приблизно $2,17 млрд у 2022 році; на 6 травня 2022 число біженців перевищило 330 тисяч.

Болгарія[ред. | ред. код]

Уже за десять днів після початку повномасштабного вторгнення в Болгарію через Румунію в'їхало близько 25 тисяч українців. Ще через тиждень їх кількість зросла майже до 70 тисяч. Станом на 4 квітня за тимчасовим захистом країни звернулося близько 40 тисяч осіб, тоді як більша частина з 144 тисяч, що в'їхали, вирушила в інші країни.

Італія[ред. | ред. код]

Приблизно за два тижні з початку російського вторгнення в Україну в Італію втекли понад 23 тис. осіб, 90% з яких становили жінки та діти. До середини березня кількість біженців з України досягла 53 тисяч. Хоча влада заявляла про намір прийняти більш ніж утричі більшу кількість людей, вони запровадили надзвичайний стан через наплив біженців.

На 6 травня 2022, загальна кількість біженців перевищила 111 тисяч.

Іспанія[ред. | ред. код]

Наприкінці лютого уряд Іспанії прийняв рішення про легалізацію всіх українців, які перебували в країні. На той момент їх кількість становила близько 100 тисяч осіб, і влада прагнула врегулювати їхнє становище, забезпечивши доступ до соціальної допомоги, охорони здоров'я та ринку праці. Регіональна влада висловила готовність прийняти більше українських переселенців, і майже за місяць від початку ескалації українського конфлікту до країни в'їхало близько 25 тисяч біженців. З них лише 9 тисяч реєструвалися в органах влади. 22 березня уряд анонсував нову програму підселення мігрантів на 6—12 місяців у будинки, чиї власники виявили бажання допомогти. На початку квітня оцінки уряду зросли: він заявляв про готовність надати «увесь можливий захист» приблизно 110 тисяч біженців, які прибули до Іспанії з початку російського наступу. Але офіційно за захистом країни звернулося близько 50 тисяч; на 6 травня - майже 75 тисяч.

Австрія[ред. | ред. код]

Наприкінці лютого міністр внутрішніх справ Герхард Карнер підтвердив готовність Австрії прийняти біженців із України. Приїжджим було дозволено вільно перебувати в Австрії до 90 днів. Для них було організовано близько 27 тисяч приватних ночівлів, гарячу лінію та пункти медичної допомоги, допомогу у пошуку роботи та можливостей у сфері освіти, а також центри для новоприбулих у столиці та регіонах Штирія, Каринтія, Верхня Австрія. Австрія також стала однією з держав ЄС, які надали фінансову допомогу (7 млн ​​евро) та організували вивіз українських біженців з території Молдови.

На 6 травня 2022, загальна кількість біженців перевищила 64 тисячі.

Франція[ред. | ред. код]

Наприкінці лютого влада країни направила гуманітарну допомогу Польщі та Молдові, на які припав основний наплив біженців. Незабаром потік мігрантів досяг Франції, і, за даними на 10 березня, в країну прибуло близько 7 тисяч осіб, що рятуються від військових дій. На той момент влада заявляла про готовність прийняти до 25 тисяч осіб. Але кількість тих, хто прибуває швидко зростала: до середини березня вона склала вже 17 тисяч, а через місяць з початку військових дій — 30 тисяч.

До кінця березня кількість українських мігрантів, що в'їхали до Франції, досягла 45 тисяч. Для їх розміщення діяв спеціальний портал, де вже на початок місяця було додано понад 10 тисяч варіантів житла від приватних осіб та благодійних організацій.

На 6 травня, загальна кількість біженців перевищила 53 тисячі.

Литва[ред. | ред. код]

Відразу після початку російського наступу на Україну Міністерство внутрішніх справ Литви підтвердило, що муніципалітети здатні розмістити до 10 тисяч біженців. З 4 березня всім українцям у Литві надавали річний дозвіл на проживання з можливістю продовження проживання, доступу до ринку праці та освіти. Уряд мав намір виділити 3,3 мільйона євро на психологічну допомогу, переклади, юридичні послуги, харчування, проживання та охорону здоров'я. Позиція влади викликала невдоволення арабських мігрантів, які прибули в країну роком раніше через білоруський кордон. Із 2 тис. іракських мігрантів, які становили більшість у міграційних таборах країни, дозвіл на проживання отримали лише 5 осіб.

Майже за місяць із ескалації конфлікту в країні було зареєстровано близько 26,9 тисяч біженців, з яких 11,7 тисяч – неповнолітніх. Станом на 9 квітня загальна кількість новоприбулих біженців у країні зросла майже до 41,9 тисяч, з яких 17,5 тисяч неповнолітні; на 6 травня загальна кількість біженців становила 51 тисячу осіб.

Естонія[ред. | ред. код]

Таллінн, площа Свободи

Спочатку влада країни заявляла, що готова прийняти лише до 2 тисяч мігрантів. Але вже на початку березня уряд виділив 1,3 млн евро на допомогу українським біженцям і полегшив коронавірусні обмеження щодо новоприбулих. Іноземцям, які рятуються від військового конфлікту в Україні, надавали житло, доступ до освіти та ринку праці, медичну допомогу.

Усього на 31 березня до країни прибуло понад 25,3 тисячі тих, хто рятується від війни, до 14 квітня — понад 30,4 тисячі, з них 20,1 тисячі подали заявки на тимчасовий захист.

Центри прийому біженців працюють у Таллінні, Тарту та Пярну. Тим українцям, які приїхали до Естонії до 24 лютого 2022 року і не можуть повернутися додому через війну, надається можливість запросити міжнародний захист. Розгляд клопотань про міжнародний захист громадян України проводиться за спрощеною процедурою та триває один місяць. Право на тимчасовий захист не поширюється на громадян України та членів їхніх сімей, які проживали чи перебували в Естонії до 24 лютого 2022 року. Ця категорія осіб може й надалі тимчасово залишатися в Естонії, навіть якщо термін їхнього безвізового перебування або дії візи закінчився.

За даними Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії, з 27 лютого по 23 квітня до країни прибули 33 115 українських біженців, з них 21 992 особи подали клопотання на тимчасовий захист, у тимчасових місцях проживання розміщено 4465 осіб, з них 1706 дітей.

Станом на 18 квітня в Естонській інформаційній системі освіти (EHIS) було зареєстровано 3206 дітей та підлітків, які прибули з України. У дитячих садках зареєстровано 718 дітей, в основній школі – 2254 особи, у гімназіях – 145, у професійно-технічних училищах – 89.

Португалія[ред. | ред. код]

Уже в перші дні після початку російського наступу влада португальської столиці заявила про намір прийняти українських біженців. Протягом двох наступних тижнів влада задовольнила понад 6 тисяч запитів про тимчасовий захист людей, які прибули з України.

До 18 березня 2022 року загальна кількість українських мігрантів, що в'їхали до Португалії, перевищила 10 тисяч, що майже дорівнювало загальній кількості біженців, яких країна прийняла за попередні сім років. Через чотири дні кількість мігрантів, що в'їхали в Португалію, зросла до 20 тисяч, з них більше третини — діти, деякі з яких подорожували без батьків. На платформі, спеціально створеній урядом, зареєструвалося близько 1,8 тисяч сімей, які готові прийняти українських дітей. Оскільки українська діаспора ще до початку військового конфлікту була однією з найбільших у країні, кількість тих, хто звернувся за захистом держави, швидко зростала і до 7 квітня становила 28,5 тисяч; на 6 травня - 33,1 тисячі.

Швеція[ред. | ред. код]

Під час европейської міграційної кризи 2015 року Швеція прийняла найбільшу кількість прохачів притулку на душу населення (близько 163 тис. приїжджих на 10 млн. жителів). І пізніше влада була змушена посилити міграційну політику через навантаження на адміністративні органи. Але вже невдовзі після ескалації російсько-української війни вони висловили намір прийняти переселенців та направили гуманітарну допомогу на підтримку роботи Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні. Проте, наприкінці лютого лише 127 людина звернулися по захист держави. З розвитком конфлікту кількість мігрантів зростала: за два тижні з початку російського наступу до Швеції щодня в'їжджало до 4 тисяч переселенців з України.

На 6 травня загальна кількість біженців досягла 32 тисяч.

Бельгія[ред. | ред. код]

Про готовність прийняти українських біженців влада Бельгії повідомила 25 лютого 2022 року, але закликала европейські країни координувати міграційні потоки. Наплив українських біженців у країну призвів до перевантаженості державних органів та черг до реєстраційних центрів. Прибульцям надавалися медикаменти, доступ до освіти та тимчасове житло, зокрема, королівська родина Бельгії передала під розселення частину своєї нерухомості (у Валлонії, Тервюрене та Брюсселі). Також влада країни повідомляла про намір виділити 3 млн евро на гуманітарну допомогу.

На 6 травня загальна кількість біженців становила 30,8 тисяч.

Данія[ред. | ред. код]

Постер у Копенгаґені, який рекламує муніципальну сторінку допомоги українським біженцям

На 26 березня приблизно 24 тисячі українських біженців зареєструвалися для подання документів на тимчасовий дозвіл на проживання в Данії. При цьому оцінити точну кількість мігрантів було складно, оскільки частина тих, хто в'їхав, проживала в приватних будинках і не реєструвалася, а ще частина — прямувала до Швеції. У північно-західних регіонах країни спостерігалася найбільша концентрація переселенців, і такі муніципалітети, як Західна Ютландія, висловлювали побоювання можливу нестачу житла для новоприбулих.

На 6 травня загальна кількість біженців перевищила 30 тисяч.

Велика Британія[ред. | ред. код]

Латвія[ред. | ред. код]

Інформаційний щит у Ризі з подякою за постійну підтримку українців та України.

24 лютого уряд Латвії затвердив план дій у надзвичайних ситуаціях щодо прийому та розміщення приблизно 10 000 біженців з України[16], а через два дні почали прибувати перші біженці за сприяння Латвійської асоціації самаритян. Кілька неурядових організацій, муніципалітетів, шкіл та установ також пообіцяли надати житло.[17] 27 лютого близько 20 професійних водіїв-добровольців вирушили до Любліна з подарованими припасами, доставивши українських біженців до Латвії на зворотному шляху.[18]

Швейцарія[ред. | ред. код]

Громадянину України (з біометричним паспортом) вже можна в'їхати до Швейцарії без візи. Тривалість перебування — три місяці. Міністр юстиції Карін Келлер-Саттер заявила 28 лютого, що в майбутньому біженці без паспортів також будуть раді. Місце проживання більше не повинно обмежуватися в часі. Федеральний уряд і кантони швидко забезпечать житлом для біженців дев'ять тисяч людей. Як повідомляє SRF, усі політичні партії виступають за швидкий прийом українських біженців.[19]

Ірландія[ред. | ред. код]

Ірлалнія одна із перших країн Євросоюзу яка почала активно приймати біженців з України. Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого, Ірландія скавувала візовиз режим[20] з Україною. За даними ООН в Ірландії перебуває 56 тисяч українських біженців. Усі біженці одразу отримують статус Temporary Protection (Тимчасовий Захист) після направляються до розподільчих центрів. Одним з найвідоміших та найнавантаженіших є концертный зал Citywest що у західному передмісті Дубліна. Українці мають право отримувати щотижневу фінансову допомогу від держави у розмірі від €117 до €206. До певного періоду після, як правило, не тривалого перебування в розподільчих центрах українці розселялися до готелів по всій країні. Але в якийсь момент кількість біженців перевищила потужності Ірландії, через що уряд був вимушений розселяти людей у спортзали, раніше законсервовані готелі, тощо. Разом із цим через хвилю біженців до Ірландії, в країні загострилась житлова криза. Купити або орендувати кравтиру складно а подекуди майже неможливо.

Фінляндія[ред. | ред. код]

Греція[ред. | ред. код]

Нідерланди[ред. | ред. код]

Через попередні візові правила з Україною, українці в пошуках безпеки можуть легко дістатися літаком до Нідерландів і залишитися на три місяці. За цей час вони, в основному, повинні знайти собі житло. Центри притулку вже «переповнені». Більше того, Україна досі вважається безпечною країною походження, підсумувала 25 лютого правову ситуацію Петра Віссерс. Ще одним недоліком для постраждалих, за її словами, є те, що життя в центрі притулку тягне за собою обмеження: є обов'язок реєструватися, люди не можуть самостійно готувати, а дітям часто важко відвідувати школу.[21]

Державний секретар з питань міграції Ерік ван дер Бург сказав, що завжди підкреслювався принцип, що біженці повинні прийматися у своєму регіоні, якщо це можливо. «Тепер Європа — це регіон». На той час, 27 лютого, до Нідерландів з України прибуло менше 50 біженців.[22]

Словенія[ред. | ред. код]

Хорватія[ред. | ред. код]

Норвегія[ред. | ред. код]

Інші країни світу[ред. | ред. код]

Туреччина[ред. | ред. код]

3 березня Туреччина оголосила, що 20 тисяч українських біженців увійшли до Туреччини після російського вторгнення. Міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу сказав, що Туреччина рада їх вітати Станом на 8 березня, за офіційними даними, кількість українських біженців у країні становила 20 550, з яких 551 були кримськотатарського чи турецько-месхетинського походження. Українська переможниця Евробачення-2016 кримська татарка Джамала також шукала притулку в Туреччині. На 23 березня кількість українських біженців перевищила 58 тисяч; на 6 травня 2022 - 85 тисяч.

Ізраїль[ред. | ред. код]

Українська родина прибула в Ізраїль

Станом на 23 березня до Ізраїлю прибуло понад 15,2 тисяч українських біженців, з яких лише 4,2 тисячі мали б право на громадянство.

Крім того, ще 20 тисяч українців, які вже перебували в Ізраїлі на момент початку конфлікту (за туристичними візами чи нелегально в країні), також були визнані біженцями та отримали дозвіл на перебування.

Єврейське агентство ініціювало евакуацію українських євреїв та їхніх родичів до Ізраїлю через Варшаву, а ізраїльські дипломати евакуювали громадян Ізраїлю з хасидської святині в Умані та інших місцях.

На 6 травня 2022 загальна кількість українських біженців в країні перевищила 35 тисяч.

США[ред. | ред. код]

Президент США Джо Байден вітає українських біженців під час березневого візиту до Польщі

4 березня уряд Сполучених Штатів Америки оголосив, що українцям буде надано статус тимчасового захисту. 24 березня президент США Джо Байден оголосив, що в Сполучених Штатах буде прийнято до 100 000 українських біженців; особливо, зосередившись на тих, у кого родина вже в країні.

Канада[ред. | ред. код]

3 березня уряд Канади оголосив про план постійного возз'єднання громадян Канади з членами їхніх українських сімей. Управління імміграції, біженців та громадянства Канади заявило, що країна дозволить необмеженій кількості українців подавати заявки на тимчасове перебування в Канаді та надавати дозволи на роботу для українців, які були прийняті за цими міграційними схемами. 17 березня уряд запровадив Канадсько-український дозвіл на екстрені поїздки (CUAET), який надає українцям та їхнім родинам гостьову візу для тимчасового приїзду до Канади та дозволяє їм працювати та навчатися там до трьох років. Кількість людей, які можуть подати заявку не обмежена, і заявники, які перебувають за кордоном, повинні подати заявку онлайн та надати свої біометричні дані (відбитки пальців і фотографію).

У Канаді проживає майже 1,4 мільйона канадських українців, що робить Канаду другою за чисельністю населення української діаспори. Кількість громадян України та постійних мешканців Канади українського походження, зафіксованих Агентством прикордонної служби Канади, які прибули до Канади в період з 1 січня по 15 травня, становила 6369 наземним транспортом і 25 832 — повітряним.[23] У період з 17 березня по 11 травня через CUAET було отримано 223 664 заявки, з яких 104 553 було схвалено. Оскільки заявки продовжують надходити, уряд Канади оголосив, що інвестує додаткові 117 мільйонів канадських доларів для прискорення впровадження нових імміграційних програм для українських біженців.

Японія[ред. | ред. код]

15 березня Японія відкрила свої кордони для біженців з України. З початку російського вторгнення до 6 квітня 2022 року в Японію увійшли 437 українських біженців.

Філіппіни[ред. | ред. код]

11 березня 2022 року міністр юстиції Філіппін Менардо Геварра заявив, що приймуть українців, що тікають від війни. Президент Родріго Дутерте 28 лютого підписав Указ № 163, оприлюднений у середу, який інституціонізує зусилля із захисту біженців, осіб без громадянства та шукачів притулку для виконання зобов'язань Філіппін за міжнародними угодами.[24]

Державний секретар Бельгії з питань притулку та міграції Семмі Махді заявив 25 лютого 2022 року, що Бельгія солідарна з Польщею та Угорщиною. Однак він закликав Європу координувати прийом.[25] Через два дні міністр розвитку Мер'яме Кітір оголосила, що на додаткову гуманітарну допомогу Україні буде виділено три мільйони євро.[26]

Египет[ред. | ред. код]

На початок російського вторгнення в Єгипті перебувало від 16 000 до 20 000 українських туристів. Єгипетський уряд допоміг їм залишити Єгипет, здійснивши безкоштовні рейси до Польщі, Словаччини та Угорщини – станом на 4 березня країну залишили майже 4000 осіб.

Шрі-Ланка[ред. | ред. код]

Уряд Шрі-Ланки оголосив, що надає і подовжує безкоштовні візи терміном на два місяці для понад 15 000 українців та росіян, які опинилися у Шрі-Ланці через тривалий конфлікт.

Деякі власники житла, кілька релігійних організацій та окремі особи добровільно запропонували гуманітарну допомогу застрягшим українцям, надавши їм безкоштовне житло до завершення російського вторгнення в Україні.

Некорінне українське населення[ред. | ред. код]

Заяви про нерівне ставлення прикордонників та інших органів влади з боку некорінних українських біженців були висунуті через кілька днів після кризи. Багато іноземців стверджують, що їх змусили стояти на задньому плані, дехто стверджує, що охорона їх побила та роздерла одяг, але це не всі бачили.[27]

Польська прикордонна поліція заявила, що допомагає всім людям, які тікають з України: «Національність не має значення. Це неправда, що африканців повертають назад з расистських причин». Представники Гани та Сомалі заявили, що не мають інформації про проблеми своїх співвітчизників з України. Африканський союз, з іншого боку, поскаржився на відповідні повідомлення та назвав спроби перешкодити африканцям перетинати кордон расистськими та невідповідними міжнародному праву.[28]

Див. також[ред. | ред. код]

[1]Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Героїні з Кривого Рогу: як криворізькі жінки рятували дітей від війни - kryvorizhanka.com.ua (укр.). 17 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022. 
  2. UN-Angaben: 500.000 Menschen aus der Ukraine geflüchtet. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  3. Welle (www.dw.com), Deutsche. The European Union prepares for millions of refugees from Ukraine | DW | 28.02.2022. DW.COM. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  4. EU plans to grant Ukrainians right to stay for up to 3 years. Reuters (англ.). 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  5. Live: March on Kyiv 'stalled' by logistical challenges, attack near Holocaust memorial condemned. BreakingNews.ie (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  6. Times, The Brussels. Germany, Austria announce free train transport for Ukrainian refugees. www.brusselstimes.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  7. DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.be. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  8. Putin droht weiter: Auch Innenminister will ukrainische Flüchtlinge aufnehmen. MeinBezirk.at. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  9. UNHCR: Ukraine could become "Europe's largest refugee crisis this century" (англ.). CNN. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  10. Business, Jennifer Korn, CNN. Airbnb offering free temporary housing for up to 100,000 Ukrainian refugees. CNN. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  11. Ukraine invasion: Family 'overwhelmed' by donations for refugees. BBC News. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  12. Solis, Dianne; Choi, Hojun (28 лютого 2022). Where to donate to help Ukrainians. Dallas News (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  13. Jan Pallokat (15 лютого 2022). Polen bereitet sich auf Flüchtlinge vor (нім.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  14. 500.000 Menschen aus der Ukraine geflüchtet (нім.). 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  15. Carol Mang (1 березня 2022). Stranded non-Ukrainians fleeing Russian conflict complain of ‘racism’ at the border (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  16. Latvia ready to take in Ukrainian refugees, visas for Russians to be suspended. Public Broadcasting of Latvia. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  17. First Ukrainian refugees arrive in Latvia. Public Broadcasting of Latvia. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  18. Volunteer drivers depart Latvia to pick up Ukrainian refugees. Public Broadcasting of Latvia. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  19. Iwan Santoro: Schweiz will ukrainische Flüchtlinge unbürokratisch aufnehmen. [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] In: srf.ch. 1. März 2022, abgerufen am 2. März 2022.
  20. Прище, Ярослав (25 лютого 2022). Новинний сайт Суспільне (Українська). 
  21. Petra Vissers: De opvang is al overvol: Oekraïense vluchtelingen wacht in Nederland een weinig warm welkom. [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] In: trouw.nl. 25 February 2022, retrieved 1 March 2022 (Dutch).
  22. Petra Vissers: Vluchtelingen uit Oekraïne komen uit ‘de regio’ en zijn dus welkom in Nederland [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]. In: trouw.nl. 27 February 2022, retrieved 1 March 2022 (Dutch).
  23. Ukraine immigration measures: Key figures. Canada.ca (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  24. Philippines to welcome Ukrainian refugees — DOJ. Philstar.com. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
  25. Lisa De Bode: Ook België zal Oekraïense vluchtelingen opvangen. In: standaard.be. 25 February 2022, retrieved 1. Marc 2022 (Dutch).
  26. België maakt 3 miljoen euro vrij voor humanitaire hulp Oekraïne. In: hln.be. Het Laatste Nieuws, 27 February 2022, retrieved 1 March 2022 (Dutch).
  27. Pronczuk, Monika; Maclean, Ruth (1 березня 2022). Africans Say Ukrainian Authorities Hindered Them From Fleeing. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  28. Polnischer Grenzschutz weist Rassismus-Vorwürfe zurück [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]. In: zeit.de. 28 February 2022, retrieved 1 March 2022.