Міграція населення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сальдо міграції в 2008.

Умовні позначення:

   позитивна
   негативна
   нульова
   немає даних

Міграція населення (лат. migratio — переселення) — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

ТОП-10 країн за кількістю емігрантів, 2007–2008 р.р.[1]
Країна К-сть емігрантів (млн осіб)
1 Росія Росія 12,1
2 Мексика Мексика 10,1
3 Індія Індія 9,1
4 Бангладеш Бангладеш 6,8
5 Україна Україна 5,9
6 Flag of the People's Republic of China.svg Китайська Народна Республіка 5,8
7 Велика Британія Велика Британія 4,2
8 Казахстан Казахстан 3,6
9 Пакистан Пакистан 3,4
10 Філіппіни Філіппіни 3,4

Людей, які вчиняють міграцію, називають мігрантами. Розрізняються зовнішні міграції (міжконтинентальні, міждержавні) і внутрішні (всередині країни — між регіонами, містами, сільською і міською місцевістю тощо). Особи, які переселилися за межі країни, — емігранти, які переселилися в країну — іммігранти. Різниця між кількістю іммігрантів і емігрантів — міграційне сальдо — безпосередньо впливає на кількість населення країни.

Міграція в Україні[ред.ред. код]

Зовнішня[ред.ред. код]

Наразі в Україні переважає еміграція. Зовнішня міграція для України була тривалий час бурхливим явищем, що мало своїм витоком драматичну історію українського народу, гноблення різноманітними окупантами та відсутність власної державності.

Докладніше — у статті Хвилі української еміграції.

Внутрішня[ред.ред. код]

Класифікація[ред.ред. код]

Різні типи міграції включають:

За формами[ред.ред. код]

  • суспільно організована (керована міграція)
  • неорганізована
  • примусова

За причиною[ред.ред. код]

  • економічна
  • соціальна
  • культурна
  • політична
  • військова

Стадії міграції[ред.ред. код]

  • прийняття рішення про міграцію;
  • територіальне переміщення;
  • адаптація.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Голіков А. П. та ін. Вступ до економічної і соціальної географії. — К. : Либідь, 1996.
  • О. В. Задорожній, М. О. Медведєва. Міграція нелегальна // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • О. Малиновська. Міграція // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.450 ISBN 978-966-611-818-2.
  • Міграція та міграційна політика: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. А. Малиновська. — К. : Центр учб. л-ри, 2010. — 304 c.
  • Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К. : Знання, 1998.
  • Топчієв О. В. Основи суспільної географії / О. В. Топчієв. — Одеса: Астропринт, 2001.
  • (рос.) Ковалев С. О. География населения СССР / Ковалев С. О., Ковальская Н. Я. — М. : Издательство МГУ, 1990.
  • (рос.) Копылов В. А. География населения. — М., 2005.
  • (рос.) Население и трудовые ресурсы: справочн. — М. : Мысль, 1990.

Посилання[ред.ред. код]

  • Міграція населення // Політологічна енциклопедія : навч. посібник : у 9 т. / А. О. Карасевич, Л. С. Шачковська. — Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. — Т. 4 : М, Н. — С. 212-213. — 635 с.