Мідан Тахрір
.jpg)
Міда́н Тахрі́р (араб. ميدان التحرير, Midan Tahrir, дослівно: «Майдан (площа) звільнення») — великий майдан у центрі столиці Єгипту місті Каїрі, центральна міська площа; осереддя значних масових подій у історії країни XX століття.
Опис: комунцікації та будівлі[ред. • ред. код]
Мідан Тахрір є найбільшою і центральною каїрською площею. Вона розташована неподалік від Набережної Нілу. Майдан утворений різноманітними за розмірами, об'ємами та архітектурними стилями будівлями[1] (від 2-ї пол. XX ст. пануючим архітектурним стилем простору став конструктивізм).
Від Майдану Тахрір усібіч розходяться головні міські магістралі. На площі розташовані чотири виходи станції Каїрського метрополітену «Садат», що відповідно сполучає майдан і центр міста зі Старим Каїром, Мааді, Гізою та іншими районами мегаполіса.
На само́му майдані розташовані такі важливі будівлі:
- Споруда Могамми — штаб-квартира багатьох державних органів та установ;
- центральний офіс Арабської Ліги;
- Єгипетський музей — головний і найвідоміший каїрський (та єгипетський) музей зі скарбами Стародавнього Єгипту, біля будівлі якого в години роботи закладу завжди скупчені автобуси, що привозять туристів для відвідання музею. Будівля була зведена 1900 року в неокласичному стилі за проектом французького архітектора Марселя Дюнона, а музей розмістився в ній за 2 роки (1902);
- центральний кампус Каїрського Американського університету;
- декілька престижних готелів, в тому числі «Готель Найл» (the Nile Hotel, належить до всесвітньої готельної мережі «Хілтон»), «Національ» тощо;
- численні громадські заклади — магазини, кав'ярні, фастфуди; розташовані переважно на перших поверхах будівель на розі Майдану та бічних вулиць.
У скверику поруч з Могаммою підноситься пам'ятник діячеві єгипетського національно-визвольного руху Умарові Макраму.
З історії майдану[ред. • ред. код]
Мідан Тахрір спершу мав назву Мідан Ісмаїлія (Midan Ismailia) на честь хедива Ісмаїла-паші.
Після Липневої революції (1952) центральну столичну площу було перейменовано на «Майдан Звільнення» (Мідан ат-Тахрір / Midan at-Tahrir)[2].
З огляду на величезні розміри майдану Тахрір він не раз ставав місцем проведення різноманітних демонстрацій, а також несанкціонованих народних протестів — так, у березні 2003 року чимало каїрців вийшло сюди висловити свій протест з Війною в Іраку[3].
Наприкінці січня 2011 року цей майдан став ареною запеклих громадянських заворушень, наряду з каїрськими мостами через Ніл та вулицями Суецу і Александрії. Народні виступи, що почались 25 січня і спрямовані проти президента Хосні Мубарака, зустріли жорсткий опір уряду. На Мідані Тахрір відбувалися зіткнення з поліцією, яка застосовувала водомети, сльозогінний газ та гумові кулі.
Попри численні реконструкції Мідану Тахрір, зокрема в 2-й половині ХХ століття, він і донині нерідко страждає на дорожні затори.
Галерея[ред. • ред. код]
-
Будівля штаб-квартири Арабської ліги на площі
-
Центральний вхід до Єгипетського музею
-
Фасад Каїрського Американського університету
-
Готель «Ніл»
Виноски[ред. • ред. код]
- ↑ Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
- ↑ Vatikiotis, Panayiotis J. (1997). The Middle East: From the End of Empire to the End of the Cold War. Routledge. с. p. 194.
- ↑ Hiel, Betsy (June 19, 2005). Egyptian reformers taking it to streets. Pittsburgh Tribune-Review.
Джерело[ред. • ред. код]
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
|
||||||||||||||
