Мідделгарніс
| Місто | |
|---|---|
Мідделгарніс | |
 | |
Прапор
  | |
| Координати 51°45′ пн. ш. 4°09′ сх. д. / 51.75° пн. ш. 4.15° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Гуре-Оверфлакке[1] Мідделгарніс[d]  |
| Площа | 17,98 км² |
| Населення | 7645 осіб (2021) |
| Катойконім | нід. Middelharnisser |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| Поштовий індекс | 3241–3245 |
| GeoNames | 2750884 |
| OSM | r2712480 ·R |
| Офіційний сайт | middelharnis.nl |
  Мідделгарніс Мідделгарніс (Нідерланди) | |
 | |
 Мідделгарніс у Вікісховищі | |
Мідделгарніс (нід. Middelharnis, нід. вимова: [ˌmɪdəlˈɦɑrnɪs] (
прослухати)) — місто в нідерландській провінції Південна Голландія. Входить до муніципалітету Гуре-Оверфлакке.
Його площа — 17,98 км², а населення станом на 2021 рік становило 7645 осіб.
Село вперше згадується у 1466 році як «die Middelharnisse». Етимологія спірна[2]. Мідделгарніс розвинувся після того, як у 1465 році навколо польдера Ауделанд було споруджено дамбу. У 1598 році в Мідделгарнісі був побудований рибний аукціон, який перетворився на регіональний центр[3].
Голландська реформатська церква — це двонефна хрестоподібна церква 15 століття. Вежу будували поетапно з прибл. 1475 до прибл. 1520. Церква була зруйнована пожежею в 1904 році та пізніше відновлена[3].
Колишня ратуша — це неокласична будівля, побудована між 1639 і 1640 роками, на помітному місці. Його спроєктував Арент ван 'с-Гравесанде[nl]. Він був продовжений між 1834 і 1839 роками. Ратуша використовується як музей Рієна Пуртвліта[nl] з 1992 року[3].
У 1840 році в Мідделгарнісі проживало 3104 людини, а у 2022 році — 7755 осіб. Він об'єднався з Соммельсдейком в єдиний міський район. Це був незалежний муніципалітет до 2013 року, коли він об'єднався з Гуре-Оверфлакке. Ратуша нового муніципалітету розташована в Мідделгарнісі[4].
Реформістська церква
Міський будинок
Вулиця Мідделгарніса
Будівля колишньої мерії
- ↑ Woonplaatsen in Nederland 2021
- ↑ Middelharnis - (geografische naam). Etymologiebank (нід.). Процитовано 3 травня 2022.
- 1 2 3 Ronald Stenvert & Sabine Broekhoven (2004). Middelharnis (нід.). Zwolle: Waanders. ISBN 90 400 9034 3. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Middelharnis. Plaatsengids (нід.). Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 3 травня 2022.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |