Мідна річка (Аляска)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мідна річка
Chitina dipnet.jpg
Рибалка закидає невід на лосося на Мідній річці поблизу Читіна у південно-центральній Алясці
60°23′18″ пн. ш. 144°57′38″ зх. д. / 60.38861100002777249° пн. ш. 144.96083300002777605° зх. д. / 60.38861100002777249; -144.96083300002777605
Витік Мідний льодовик на горі Врангеля
• координати 62°10′39″ пн. ш. 143°49′05″ зх. д. / 62.17750° пн. ш. 143.81806° зх. д. / 62.17750; -143.81806
висота, м 1 340 м.н.м.
Гирло Мідна затока Тихого океану
• координати 60°23′19″ пн. ш. 144°57′39″ зх. д. / 60.38861° пн. ш. 144.96083° зх. д. / 60.38861; -144.96083
висота, м 0 м.н.м.
Похил, м/км 2,3 метри на км
Країни: США
Регіон Аляска
Довжина 470 км
Площа басейну: 62 000 км²
Середньорічний стік 1 630 м³/с у гирлі
Притоки: Читіна
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 5859870
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі


Південна частина Мідної річки

Мідна річка (англ. Copper River) або річка Атна (англ. Ahtna River, [ɑːtˈnə]), атабаскською мовою атна мовної групи на-дене Атна'tuu ([ʔät.näʔ.tu], «річка атнів або мідна річка»[1]), мовою Тлінгітів Eeḵhéeni ([iː.qʰhiː'.nɪ], «мідна річка»[2][3]) — це річка на півдні центральної частини Аляски у США завдовжки 470 км. Її басейном є великий регіон гір Врангеля і Чугацьких гір, а впадає вона у затоку Аляска.[4] Річка відома своєю великою екосистемою дельти, а також її великими гонами дикого лосося, які є одними з найбільш високо цінованих в світі.[5] Річка є десятою за величиною в США за середнім об'ємом стоку в гирлі.[6]

Опис[ред. | ред. код]

Мідна річка має витоки у Мідному льодовику, який знаходиться на північно-східній стороні гори Врангеля, в горах Врангеля, в межах національного парку Врангель-Сент-Еліас.[7] Спочатку вона тече майже строго на північ по долині, що лежить на східній стороні гори Санфорд, а потім повертає на захід, утворюючи північно-західний край гір Врангеля і відокремлюючи їх від гір Ментаста на північному сході[8]. Далі вона повертає на південний схід і тече по широкій болотистій рівнині до переписної місцевості Читіна, де в неї з південного сходу впадає річка Читіна (мовою атна: Tsedi Na' [tʃɛ.diː.näʔ] <tsedi «мідь» + na’ «річка»)[8][9]

Довжина Мідної річки становить приблизно 470 км[10]. Рівень її падіння — в середньому 2,3 метри на км, середня швидкість течії — 11 км/год[11]. Площа басейну річки становить 62 000 км²[10][11]. Нижче за течією від її злиття з Читіна вона тече на південний захід, проходячи через вузький прохід у Чугацьких горах, оточений льодовиками, в межах Чугацького національного лісу на схід від піку Кордови[12].

Велика зона лінійно розташованих піщаних дюн заввишки 76 метрів тягнеться від гирла Мідної річки[13][14]. Льодовики Майлза та Чайлдса опадають прямо в річку.[15] 

Мідна річка впадає у затоку Аляски на південний схід від Кордови, де вона утворює дельту завширшки близько 80 км[13].

Історія[ред. | ред. код]

Назва річки походить від багатих мідних родовищ уздовж верхів'я річки, які використовувалися корінним населенням Аляски, а потім і переселенцями з Російської Імперії і США[16]. На берегах річки відбулись зіткнення між росіянами та індіанцями під час російсько-індіанської війни 1802—1805 років.

Промисловий видобуток міді був проблематичний через труднощі навігації в гирлі річки[8][16]. Будівництво «залізниці Мідної річки і Північного Заходу» з Кордови до верхньої частини долини річки з 1908 по 1911 роки дозволило широкий видобуток мінеральних ресурсів, зокрема у шахті Кеннекотт, відкритій 1898 року[16][17]. Шахта була залишена 1938 року і зараз є туристичною принадою — містом-привидом, та історичним районом у віданні Служби національних парків США[16][17]. Шосе Мідної річки (Аляскинський маршрут 10) прокладене від Кордови до нижньої частини Мідної річки поруч з льодовиком Чайлдс, паралельно до старої залізниці, і закінчується на реконструйованому мосту Мільйона доларів через річку[18][19]. Шосе Ток Кат-Офф (Аляскинський маршрут 1) прокладено вздовж долини Мідної річки по північній стороні Чугацьких гір[20].

Рибальство[ред. | ред. код]

Нерка Мідної річки (2007 р.)

Знамениті лососеві гони річкою є результатом використання басейну річки для нересту більш ніж 2 млн особин лосося щорічно.[15] Наслідком цих гонів є виникнення безлічі унікальних варіацій цієї риби, які цінуються за їх жирність[21]. Комерційний сезон вилову на річці дуже короткий, починаючись у травні для чавичі і нерки і триваючи дні або години.[22] Спортивна риболовля, навпаки, дозволена цілий рік, однак пік сезону на Мідній річці триває з серпня по вересень, коли йде гін кижуча.[23][24] Рибний промисел спільно управляється Департаментом рибальства та полювання Аляски (ADF&G) і Федеральною радою забезпечення Міністерства внутрішніх справ США[23][25]. Дані управління отримуються головним чином ADF&G на гідролокаційній станції озера Майлза та селищі корінного населення Ейяк на науково-дослідних станціях каньйону Бейрда та Каньйон-крік[26][27].

Птахи[ред. | ред. код]

Дельта Мідної річки, яка простягається на 2 800 км², є найбільшими безперервними водно-болотними угіддями вздовж Тихоокеанського узбережжя в Північній Америці[13][15]. Її щорічно використовують до 16 млн.прибережних птахів, в тому числі вся світова популяція побережника аляскинського і побережника чорногрудого[28]. Вона також є домівкою і місцем гніздування для найбільшої в світі популяції лебедя-трубача і є єдиним відомим місцем гніздування темного підвиду казарки канадської (Branta canadensis occidentalis)[29][30].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Smelcer, John (2011). AHTNA NOUN DICTIONARY and Pronunciation Guide (2nd Edition). Copper Center, Alaska: The Ahtna Heritage Foundation. с. 28, 34. ISBN 0-9656310-2-8. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014. 
  2. Tlingit (Lingít, Łingít). Omniglot. Процитовано 14 грудня 2014. 
  3. Thornton, Thomas F (January 2012). У University of Washington. Being and Place Among the Tlingit, p. 64. Процитовано 2 березня 2013. 
  4. Geological Survey Circular, Issues 491-500. USGS. Процитовано 14 грудня 2014. 
  5. Special Ecological Sites IN ALASKA’S EASTERN PRINCE WILLIAM SOUND & COPPER RIVER DELTA. Anchorage, Alaska: National Wildlife Federation. 2005. с. 6. Процитовано 14 грудня 2014. 
  6. Largest Rivers in the United States (PDF). USGS. 
  7. Frequently Asked Questions. NPS. Процитовано 14 грудня 2014. 
  8. а б в Keltie, John Scott (1902). Recent Explorations in Alaska. The Geographical Journal (Volume 19). с. 609. Процитовано 14 грудня 2014. 
  9. Smelcer, John (2011). AHTNA NOUN DICTIONARY and Pronunciation Guide (2nd Edition). Copper Center, Alaska: The Ahtna Heritage Foundation. с. 28, 53 108. ISBN 0-9656310-2-8. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014. 
  10. а б Brabets, Timothy P. (1997). Geomorphology of the Lower Copper River, Alaska. USGS. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014. 
  11. а б Mendenhall, Walter Curran (1905). Geology of the Central Copper River Region, Alaska Issue 41 of Geological Survey professional paper Geology of the Central Copper River Region, Alaska. Washington DC: US Government Printing Office. с. 20. Процитовано 14 грудня 2014. 
  12. Copper River Float. NPS. Процитовано 14 грудня 2014. 
  13. а б в Mohlenbrock, Robert H. (2006). This Land: A Guide to Western National Forests. University of California Press. ISBN 0520930517. Процитовано 14 грудня 2014. 
  14. Cordova Peak, Alaska. Peakbagger.com. Процитовано 14 грудня 2014. 
  15. а б в Chugach Visitors Guide Summer 2014. Alaska Geographic. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014. 
  16. а б в г Human History. NPS. Процитовано 14 грудня 2014. 
  17. а б An Alaskan Regional Railroad - 1930's Copper River & Northwestern Railway. Процитовано 14 грудня 2014. 
  18. Staff. The Copper River Highway. The Milepost. Архів оригіналу за квітень 4, 2012. Процитовано 23 квітня 2012. 
  19. Google (May 31, 2012).
  20. Glenn Highway-Tok Cutoff. The Milepost. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 14 грудня 2014. 
  21. Lange, Lori. corodva, alaska: copper river salmon fishing. recipe girl. Процитовано 14 грудня 2014. 
  22. Copper River salmon opening today with first 12 hour fishing period. seafoodnews.com. Процитовано 15 грудня 2014. 
  23. а б PRINCE WILLIAM SOUND FRESH WATERS. Процитовано 15 грудня 2014. [недоступне посилання з квітня 2019]
  24. Van Vanasse, Deb (2009). Insiders' Guide® to Anchorage and Southcentral Alaska: Including the Kenai Peninsula, Prince William Sound, and Denali National Park. Rowman & Littlefield. с. 160. ISBN 0762756063. Процитовано 15 грудня 2014. 
  25. Federal Subsistence Board News Release. Процитовано 15 грудня 2014. 
  26. U.S. Fish and Wildlife Service Office of Subsistence Management Fisheries Resource Monitoring Program Estimating Chinook salmon escapement on the Copper River, 2004 annual report Annual Report No. FIS 04-503. http://www.arlis.org/. LGL Alaska Research Associates, Inc. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014. 
  27. Copper River Sonar Tools. ADF&G. Процитовано 14 грудня 2014. 
  28. Hagner, Chuck. Birdwatching at the Copper River Delta in Alaska. Birdwatchingdaily.com. Процитовано 14 грудня 2014. 
  29. Species at Alaganik Slough. US Forest Service. 
  30. Birds Field Trip: Dusky Canada Geese. Ridgefield National Wildlife Refuge Friends Association. Процитовано 14 грудня 2014. 

Подальше читання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]