Самородна мідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мідь самородна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мідь
NatCopper.jpg
самородок міді
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d]
Хімічна формула Cu
Клас мінералу самородні елементи
Nickel-Strunz 10 1.AA.05[1]
Група міді
Генезис гідротермальний, екзогенний
Ідентифікація
Колір світло-рудий до рудого
Сингонія кубічна
Твердість 2,5—3
Питома вага 8,4—8,9
Інші характеристики
Названо на честь Кіпр[1]
CMNS: Самородна мідь на Вікісховищі

Мідь саморо́дна (англ. native copper; нім. gediegenes Kupfer n) — мінерал класу самородних елементів, Cu. Самородна мідь містить 97—99 % Cu. Крім того, вона може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge.

Сингонія кубічна, структура координаційна.

Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Прості кристали рідкісні. Звичайні двійникові зростки. Характерні плоскі і обʼємні дендрити, пластини, щільна суцільна маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкрапленики, порошкуваті і сферолітові виділення.

Колір у свіжому зламі мінералу — ясно-рожевий, перехідний в мідно-червоний, потім в коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5—3. Густина 8,4—8,9. Ковка. Має високу електропровідність.

Самородна мідь утворюється в ендогенних і екзогенних процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом і іншими мінералами. Збагачується в основному флотацією. Найбільше родовище — в районі оз. Верхнє (США). В Україні є прояви в Карпатах. Відомо також декілька родовищ самородної міді на Волині, в неопротерозойських базальтах, що належать до траппової формації.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б MinDat

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]