Премія імені Пантелеймона Куліша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Почесний знак літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша

Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша — заснована в 2011 з метою розвитку українського книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів.

Історія, умови отримання[ред.ред. код]

Премію заснували ГО «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь» 1 березня 2011 за сприяння Національної Спілки письменників України. З 1 листопада 2014 співзасновником премії є Міжнародна літературно-мистецька академія України.[1]

Засновником створений Комітет з Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, до складу якого входять відомі письменники, перекладачі та науковці (п'ять-сім осіб). Голова Комітету — письменник, доктор наук із соціальних комунікацій Ігор Павлюк. Щороку Комітет визначає і нагороджує лауреатів премії: письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

Кандидатура кожного претендента на здобуття премії обговорюється всіма членами Комітету і затверджується відкритим голосуванням (також члени Комітету можуть підтвердити свій вибір в будь-який інший спосіб — по телефону, факсом або листом). Кількість лауреатів та розмір премії щороку визначають її співзасновники. Громадські діячі та меценати, а також родини лауреатів Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, відзначених посмертно, отримують дипломи (без фінансової частини).

Нагорода вручається раз у житті (за винятком колективних номінацій, а також, якщо творчу людину відзначено в іншій номінації — наприклад, як громадського діяча та мецената). Повідомлення про лауреатів щороку оприлюднюється в засобах масової інформації.

Комітет із нагородження[ред.ред. код]

З 2015 року в Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша входять:[2]

  1. Ігор Павлюк — голова комітету, письменник, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. Івана Франка;
  2. Василь Слапчук — письменник, критик, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині;
  3. Анна Багряна — українська письменниця та перекладач, лауреат міжнародних і національних літературних премій;
  4. Рита Кіндлерова (Чехія) — перекладач української класики, зокрема романів Оксани Забужко, чеською мовою;
  5. Сергій Дзюба — письменник, журналіст, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, лауреат міжнародних і національних літературних премій в Україні та за кордоном.

Лауреати премії[ред.ред. код]

2011 рік[3][ред.ред. код]

  • Василь Слапчук (м. Луцьк), письменник — за збірку поезії «Золоті куполи»;
  • Петро Сорока (м. Тернопіль), письменник, науковець — за книгу «На захід від спадаючого сонця» і серію денників останніх років;
  • Сергій Дзюба (м. Чернігів), письменник, завідувач редакції радіо ТРА «Новий Чернігів», почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» — за збірку поезії «У липні наших літ» та книги спецрепортажів із радіоверсіями «Тато у декретній відпустці», «Як я був агентом ЦРУ» та «Ловець снів»;
  • Віктор Вербич (м. Луцьк), письменник — за книгу «Карб єдиної дороги. Есеї та діалоги» і збірку поезії «За ширмою дощу»;
  • Олександр Шкурат (м. Чернігів), заступник голови Благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого — за значну меценатську діяльність.

2012 рік[4][ред.ред. код]

  • Іван Плющ (м. Київ), народний депутат України, Герой України — за подвижництво у створенні історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша на Чернігівщині;
  • Володимир Базилевський (м. Київ), письменник, літературний критик, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за книгу «Холодний душ історії»;
  • Євген Нахлік (м. Львів), доктор філологічних наук, керівник Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України — за наукові дослідження творчості Пантелеймона Куліша;
  • Євген Баран (м. Івано-Франківськ), літературознавець, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України — за книгу літературно-критичних статей, рецензій, есеїв та інтерв'ю «Тиша запитань: Люди. Книги. Життя»;
  • Тетяна Дзюба (м. Чернігів), письменниця, науковець — за численні публікації у наукових виданнях (теми досліджень: «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX — першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності» та «Літературно-естетична концепція Пантелеймона Куліша»);
  • Йосип Струцюк (м. Луцьк), письменник — за історичні романи «Гучва» і «Стохід»;
  • Михась Ткач (м. Чернігів), письменник, голова Літературної спілки «Чернігів» — за створення та редагування журналу «Літературний Чернігів»;
  • Юрій Лазірко (США), письменник — за вагомі заслуги у розширенні теренів української поезії за межами України та ознайомлення з нею англомовного читача;
  • Віктор Мозоль (м. Луцьк), директор АТ «Нова Лінія» м. Луцька — за активну і послідовну меценатську діяльність;
  • Сергій Поляк (посмертно), художник — за участь у літературно-мистецьких проектах радіо «Новий Чернігів».

2013 рік[5][ред.ред. код]

  • Виконуючий обов'язки Генерального Консула Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі — за організацію та проведення мистецьких проектів, які сприяють зближенню народів України і Польщі;
  • Письменниця Анна Багряна (м. Скоп'є, Македонія) — за поетичну книгу «Замовляння із любові» та роман «Дошкуляка»;
  • Письменник, науковець Віктор Терлецький (м. Шостка, Сумська обл.) — за книги «„Розіллюсь по рідному краю“. П. Куліш у взаєминах із земляками» і «Пантелеймон Куліш — біограф Гоголя», а також численні публікації в наукових журналах про життя і творчість Пантелеймона Куліша;
  • Письменник, публіцист Іван Корсак (м. Луцьк) — за історичні книги «Немиричів ключ», «Завойовник Європи», «Корона Юрія II» та «Діти Яфета»;
  • Письменник Володимир Погорецький (м. Чортків, Тернопільська обл.) — за створення та редагування літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль»;
  • Перекладач, публіцист Андрій Павлишин (м. Львів) — за численні художні переклади із польської мови;
  • Науковець, педагог Галина Миронова (м. Брно, Чехія) — за подвижницьку пропаганду україністики в Чехії;
  • Письменники Ірина Кулаковська, Сергій Дзюба (м. Чернігів) — за роман для дітей із радіоверсією «Потягуськи»;
  • Письменниця, перекладач Люба Ґавур (м. Кент, США) — за поширення знань про українську літературу в англомовному світі, майстерні переклади та власну поетичну творчість;
  • Білоруська і українська письменниця, головний редактор літературного часопису «Горизонт» Лілія Бондаревич (Черненко) (м. Прилуки, Чернігівська обл.), письменник, журналіст Віталій Леус (м. Чернігів), журналіст Василь Ворон (м. Луцьк) — за значний внесок у пропаганду української культури.

2014 рік[6][ред.ред. код]

  • Письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Голобородько (м. Луганськ) — за визначний внесок в українську літературу;
  • Письменниця, перекладач, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Віра Вовк (Селянська) (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — за переклад португальською, упорядкування і видання в Бразилії антології сучасної української літератури «Videira / Лоза» (українською та португальською мовами), а також книги «Казки і містерії», «Диптих», «Зеніт», «Сатирикон»;
  • Письменник, перекладач, член-кореспондент Європейської Академії наук, мистецтв і літератури (Париж) Дмитро Чистяк (м. Київ) — за коментований переклад із французької «Вибраних творів» класика бельгійської літератури Шарля Ван Лерберга;
  • Фінський перекладач Ееро Балк (м. Гельсінкі) — за подвижницьку пропаганду української класики та сучасної літератури в Фінляндії;
  • Письменник Роман Кудлик (м. Львів) — за багатолітнє високоякісне редагування журналу «Дзвін» та поетичну творчість;
  • Письменник, професор Київського національного університету культури і мистецтв Микола Ткач (м. Київ) — за збірку поезій «У володіннях волоса»;
  • Літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки Ірина Констанкевич (м. Луцьк) — за активну діяльність у створенні культурної аури в стінах університету та послідовну підтримку творчо обдарованої молоді;
  • Письменник, журналіст, перекладач Іван Рябчій (м. Київ) — за збірку прози «Макабр»;
  • Письменник, есеїст, публіцист Віктор Палинський (м. Львів) — за здобутки в царині української актуальної літературної критики та оригінальні естетичні осягнення в сучасній мистецькій аналітиці;
  • Генеральний директор ПрАТ «Нова Лінія» Борис Артарі-Колумб (м. Київ) — за доброчинність на користь української літератури через підтримку окремого автора;
  • Журналіст, письменник, головний редактор видавничого дому «Букрек» Микола Максимець (м. Чернівці) — за оповідання, есеї, резонансні публіцистичні твори «Пастух білого птаха», «Приїжджайте додому, синочки», «Троянда з Поліського краю», «Тривожна тиша в Лісограді», «Якщо завтра війна…», «Чернігів зустрічає земляків»;
  • Письменник, літературний критик, музикант Олександр Клименко (м. Луцьк) — за книгу літературно-критичних есеїв та інтерв'ю «Від не-початку і до не-кінця».

2015 рік[ред.ред. код]

2014 року надійшло понад 300 подань. Лауреатами стали:[7]

  1. Літературознавці: лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Михайлина Коцюбинська (посмертно) та колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, онук класика Юлій Коцюбинський (посмертно) — за визначну наукову і громадську діяльність;
  2. Голова Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети» Михайло Сидоржевський (м. Київ) — за подвижницьке і високопрофесійне редагування «Української літературної газети»;
  3. Доктор філологічних наук, професор Київського університету імені Бориса Грінченка, професор україністики Яґеллонського університету (Польща, м. Краків) Ярослав Поліщук — за визначні заслуги в пропагуванні української літератури і культури; вагомі наукові праці, зокрема монографію «Пейзажі людини» (Харків, 2013, вид. 2-е, доп.) та монографію польською мовою «Rozstaje ukraińskie» («Українські роздоріжжя», Białystok, 2014);
  4. Директор видавництва «Високий Замок» Яцек Токарський (Польща, м. Краків) — за багатолітню видавничу діяльність, скеровану на укріплення добросусідських українсько-польських стосунків, та популяризацію історії, культури і мистецтва обох країн;
  5. Письменник Іван Корсак (м. Луцьк) — за подвижницьку культурну, громадську та видавничу діяльність;
  6. Мовознавець, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Мосенкіс (м. Київ) — за серію досліджень українського фольклору, зокрема за монографії «Невідома астрономія у давній літературі» та «Небесна символіка в індо-європейській міфології (слов'янська та кельтська традиції)»;
  7. Зарубіжні письменники та перекладачі: поет Христо Черняев (Болгарія) — за визначну літературну діяльність; перекладач Томаш Вашут (Угорщина) — за високоталановиті переклади української і світової класики; письменник Георгій Дзюба (Росія) — за філософське осмислення творчості Миколи Гоголя в прозі, публікації й рукописи нового прочитання роману «Мертві душі»;
  8. Письменник, доктор філологічних наук Тимофій Гаврилів (м. Львів) — за роман «Вийди і візьми»;
  9. Директор Луцької гімназії № 21 ім. Михайла Кравчука, заслужений вчитель України Олег Ковальчук (м. Луцьк) — за значний внесок у національно-патріотичне виховання та сприяння творчому розвитку учнівської молоді;
  10. Гагаузька письменниця, науковець, перекладач, громадський діяч Федора Арнаут (м. Київ) — за переклади поезій Тараса Шевченка гагаузькою і турецькою мовами;
  11. Письменник, тележурналіст, засновник і незмінний редактор художнього й публіцистичного щомісячника «Бористен» та його релігійного додатку «Наша Церква — Київський Патріархат» Фідель Сухоніс (м. Дніпропетровськ) — за 23 роки безперервного й системного видання журналу «Бористен» і додатку «Наша Церква — Київський Патріархат», багаторічне творення серії "Бібліотека журналу «Бористен», на теренах якої побачило світ більше 50-ти найменувань книг з української тематики;
  12. Письменник, голова Ічнянського районного об'єднання літераторів «Криниця» Станіслав Маринчик (м. Ічня Чернігівської обл.) — за книгу прози «У нас в Озерах» та збірку пісень і романсів «Із денця мого серця»; заступник голови "Чернігівського земляцтва в м. Києві, керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський (м. Київ) — за значну благодійну діяльність для розвитку книговидання та духовного життя Чернігівщини;
  13. Письменник, директор Інституту Українського Вільного Козацтва імені Антона Кущинського, доктор права Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.) — за вагомий внесок у справу зміцнення національної духовності, поширення історичної правди про українську минувшину; дослідження в царині військової історії, краєзнавства; за десятки творів та дописів, що спрямовані на збагачення історичної спадщини й засад окремішності українців; висвітлення і популяризацію процесу державотворення та духовного становлення нашого народу;
  14. Письменники, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду української літератури: Володимир Сапон (м. Чернігів) — за книжку щоденникової прози та есеїв «Страсбурзький пиріг»; Василь Старун (с. Данилівка Біловодського р-ну Луганської обл.) — за збірку віршів «Вікно край світу»; Еліна Заржицька (м. Дніпропетровськ) — за книжку казок та легенд «Великий луг над Дніпром»; Роман Вархол (м. Львів) — за оригінальну поетичну творчість, книжку віршів «Пергаменту ойкуменами»; Віктор Гребенюк (Брат Віктор) (м. Луцьк) — за пропагування християнської духовності в поетичному епосі «Діяння небожителів».

2016 рік[ред.ред. код]

2015 року надійшло понад 400 подань. Лауреатами стали:[2]

  1. Грузинський і український письменник Рауль Чілачава (м. Київ) — за вибрані поезії та переклади у двох книгах «Світло самотньої зірки»;
  2. Український письменник Олександр Деко (Ізраїль) — за роман «Солов'ї співають на світанні» з художнім образом Пантелеймона Куліша та виявлену мужність відстояти роман, незважаючи на заборону імені Куліша до друку в Україні компартійною диктатурою;
  3. Письменник Микола Холодний (посмертно) (Остер Козелецького району Чернігівської обл.) — за визначний внесок в українську літературу;
  4. Український письменник Михайло Блехман (Канада) — за книжку оповідань «Час збирати метафори»;
  5. Перекладач, доктор філософських наук Фотіні Папаріга (Греція) — за переклади творів світової класики;
  6. Громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради, голова правління Ічнянського заводу сухого молока та масла, меценат Віктор Кияновський (місто Ічня Чернігівської обл.) — за визначну громадську, патріотичну та благодійну діяльність;
  7. Письменники, науковці, журналісти, громадські діячі зі Львова:
    • письменник Анатолій Городницький — за змістовний внесок у розвиток національного літературного процесу та активну участь у відродженні духовної культури і новаторський підхід у впровадженні жанрової стилістики сучасного європейського зразка та за книжку «Українська готика»;
    • творче подружжя Роман Гринько та Ірина Вовк — за особистий внесок у популяризацію українського художнього слова, української культури у циклах авторських програм на львівському радіо (поет, науковець Ірина Вовк — за авторські цикли програм на радіо «Воскресіння» 2006—2014 років, авторське видання «Міфологія Стародавнього Сходу», присвячене творчому осмисленню зниклих цивілізацій у контексті їх взаємопроникнення у культуру Праукраїни;
    • артист Роман Гринько — за 43 програми «Артбесіда» за участю творчих людей України);
    • журналіст, редактор НАУД театру імені Марії Заньковецької, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка Леся Кічура — за популяризацію сучасної української літератури і культури, значний внесок у розвиток газет та журналів для дітей і молоді;
  8. Директор ПАТ «Кремінь», меценат Олександр Сенчик (Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за постійну благодійну турботу про рідне селище, розвиток високої культури та духовності, активну військово-патріотичну діяльність;
  9. Письменники, науковці, журналісти, громадські діячі, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду української літератури:
    • громадський діяч Юрій Пероганич, письменниця Тетяна Череп-Пероганич (м. Київ) — за створення популярного порталу «Жінка-УКРАЇНКА» та велику громадську діяльність;
    • письменник Петро Пиниця (посмертно) (м. Городня Чернігівської обл.) — за книжку віршів «Ухожу в кленовые метели», а також подвижницьку літературну діяльність;
    • письменниця Лариса Ткач (Чернігів) — за книжку віршів «Кришталева роса»;
    • публіцист, журналіст, краєзнавець Микола Гринь (м. Прилуки Чернігівської обл.) — за значний публіцистичний доробок та краєзнавчу книжку «Козацьке. Матеріали до історії рідного села над Супій-рікою і його найближчої округи»;
    • письменник Йосип Свіжак (місто Чортків Тернопільської обл.) — за вагомі літературні здобутки, активне сприяння сучасному літературному процесу в Україні;
    • поет, перекладач Олег Гончаренко (Мелітополь Запорізької обл.) — за книги «Катрени оголошених картин», «За Емінеску до себе», «Молитва за любов», «Український порідник», «Буремні буриме свободи», «Віщий зблиск табуна»;
    • письменниця Арсенія Велика (Людмила Данилюк) (м. Одеса) — за книжку есеїв і новел «Срібний перетин»;
    • письменниця Елла Леус (Одеса) — за роман-антиутопію «Кат».

2017 рік[ред.ред. код]

2016 року надійшло понад 400 подань. Лауреатами стали:[8]

  1. Письменник, Шевченківський лауреат Валерій Шевчук (м. Київ) — за двокнижжя прози «Порослий кульбабами дворик»;
  2. Український письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США), славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції, Шевченківський лауреат Юрій Шевельов (Шерех) (посмертно) (США) — за визначний внесок в українську літературу;
  3. Письменник, Шевченківський лауреат Леонід Горлач (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;
  4. Український канадський літературознавець та письменник, директор Видавництва КІУС, менеджер проекту «Інтернетової Енциклопедії України» при Канадському інституті українських студій, викладач курсу української культурної історії в Йоркському університеті в Торонто, доктор славістики Марко-Роберт Стех (Канада) — за літературознавчу есеїстику (представлену, серед іншого, у збірці есеїв «Есеїстика у пошуках джерел») та за серію понад 80-ти просвітницьких культурологічних телепередач «Очима культури»;
  5. Письменник, публіцист, видавець, державний та громадський діяч Володимир Шовкошитний (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;
  6. Верхньолужицькі та німецькі діячі: поет, прозаїк, громадський діяч Бенедикт Дирліх і публіцист, журналіст, громадський діяч Альфонс Вічас (Німеччина) — за подвижницьку творчу та громадську діяльність;
  7. Письменниця, сценарист, головний редактор журналу «Новий Світ» Олена Жукова (Канада) і письменник, публіцист, головний редактор газети «Перекрёсток Виннипег», заступник головного редактора журналу «Новий Світ» Михайло Співак (Канада) — за творчість, що єднає народи;
  8. Польські перекладачі Роксана Кжемінська (Велика Британія), Анна Кочень, Маріанна Хлопек-Лабо та Катажина Таргош (Польща) — за подвижницьку перекладацьку діяльність, зокрема переклади творів відомої української письменниці Анни Багряної;
  9. Поетеса, літературознавець, доктор філологічних наук Марія Моклиця та художниця Вікторія Федина (м. Луцьк) — за книгу віршів і графіки «Сезонна графіка»;
  10. Поет, прозаїк Марек Вавжинський (Польща) — за книгу «Улісс»;
  11. Письменниця Людмила Шутько (Італія) — за книжку для дітей «Чи є душа у дерева?» (українською мовою);
  12. Письменники, науковці, журналісти, громадські діячі, перекладачі, митці, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду рідної культури:
    • гурт «Смоляни» (Ольга Євченко, Микола Перець, Роман Кизюн) (Чернігівщина) — за значну творчу, патріотичну та благодійну діяльність і пропаганду української пісні;
    • директор музею імені Пантелеймона Куліша Юрій Блоха (хутір Мотронівка Борзнянського району Чернігівської обл.) — за подвижницьку пропаганду творчості Пантелеймона Куліша та Ганни Барвінок;
    • письменник Микола Петренко (Львів) — за послідовний багатолітній розвиток ґрунтівських традицій Пантелеймона Куліша в сучасній українській літературі;
    • фотохудожник Василь Пилип'юк (м. Львів) — за органічну поезію у фотомистецтві та достойні фотомистецькі ілюстрації поетичних проектів світового рівня;
    • письменник Василь Кузан (Закарпаття) — за поетично-філософське осмислення сучасності у книзі «Втомоповінь» та тексти понад 150-ти пісень, які виконують відомі артисти України;
    • письменник, журналіст Ярослав Савчин (Прикарпаття) — за поетичні книжки «Живиця», «Знаки сонця», «Індульгенція присутністю», «Вересневі ікони», «Світанок мальв»;
    • письменник Михайло Лукінюк (м. Київ) — за книгу «Руйнуймо міфи»;
    • поетеса Ольга Сотник (Ольга Чепка) (м. Умань Черкаської обл.) — за книгу віршів «Моїх надій озимина пророща»;
    • тележурналісти Марія Андрушко і Віталій Фетисов (м. Луцьк) — за цикл телевізійних фільмів про українську літературу;
    • священик Василь Погорецький (Тернопільщина) — за книжки «На роздоріжжі», «Синдром милосердя» та духовно-просвітницьку діяльність;
    • письменниця Адель Станіславська (Олександра Федорів) (м. Івано-Франківськ) — за книжку прози «Правда і кривда»;
    • письменник Наіль Муратов (м. Одеса) — за книгу прози «Психопат»;
    • письменниця Ольга Пилипчук (хутір Мотронівка Борзнянського району Чернігівської обл. — м. Кременчук Полтавської області) — за книгу віршів «На гостину до Куліша»;
    • письменник, перекладач, науковець Володимир Ільїн (посмертно) (м. Київ) та письменник Василь Струтинський (посмертно) (м. Чернігів) — за подвижницьку літературну діяльність.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Анатолій Кульченко (2015-01-02). Вікно в світ. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 2015-03-15. 
  2. а б Ігор Павлюк (31 грудня 2015). Лауреати міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 31 грудня 2015. 
  3. ЛітАкцент: Названо лауреатів премії імені Куліша за 2011 рік
  4. Українська літературна газета: Названо лауреатів премії імені Куліша за 2012 рік
  5. Буквоїд: Названо лауреатів Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2013 рік
  6. Європейська Україна: Названо лауреатів Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2014 рік
  7. Ігор Павлюк (2015-01-02}). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». 
  8. Ігор Павлюк (28 грудня 2016). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2017 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».