Міжнародний аеропорт Загреб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний аеропорт Загреб
хорв. Međunarodna zračna luka Zagreb

Međunarodna zračna luka Zagreb
назва на честь: Загреб
Zagrebinternationalairportlogo.png

Zagreb Airport New Terminal.jpg

IATA: ZAG • ICAO:

LDZA

ZAG. Карта розташування: Хорватія
ZAG
ZAG
Розташування аеропорту на мапі Хорватії
Загальні дані
45°44′35″ пн. ш. 16°04′08″ сх. д. / 45.74305555558377279° пн. ш. 16.068888888916777802° сх. д. / 45.74305555558377279; 16.068888888916777802Координати: 45°44′35″ пн. ш. 16°04′08″ сх. д. / 45.74305555558377279° пн. ш. 16.068888888916777802° сх. д. / 45.74305555558377279; 16.068888888916777802
Тип цивільний/військовий
Власник 55 % державні, 35 % міста Загреб, 5 % Загребська жупанія та 5 % міста Велика Гориця.
Оператор MZLZ
 
Обслуговує Загреб, Хорватія
Розташування Велика Гориця
Висота над р.м. 108 м / 353 фт
Веб-сайт zagreb-airport.hr
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
05/23 3 251 10 669 асфальт
Статистика (2017)
Пасажирообіг 3,092,047 11,8%
Авіаційний трафік 41,585 1,9%
Croatian Aeronautical Information Publication[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3193190
ZAG. Карта розташування: Хорватія
ZAG
ZAG
Міжнародний аеропорт Загреб у Вікісховищі?

Міжнаро́дний аеропо́рт «За́греб», Аеропорт Плесо, Аеропорт Франьо Туджмана (хорв. Međunarodna zračna luka Zagreb, (IATA:ZAGICAO:LDZA)) — також відомий як  — головний аеропорт Хорватії, а також хорватських ВПС (База ВПС «Полковник Марко Цівкавик») . Розташований за 10 км від центральної залізничної станції - Загреб-Головний[2].

Названий на честь Франьо Туджмана (1922-1999), першого президента Хорватії (1990-1999).

Є хабом:

Історія[ред. | ред. код]

Перше льотне поле в Загребі було побудоване в 1909 році у західній околиці міста Črnomerec знаменитим винахідником, інженером Едуардом Славолюб Пенкалою. Воно було побудоване поруч з ангаром, де він побудував перший літак в Хорватії.

У 1927 році Чарльз Ліндберг здійснив посадку на аеродромі в Боронгай (на схід від Загреба), після його успішного перетину Атлантичного океану.

Аеродром був залучений до пасажирських перевезень з 15 лютого 1928 року, коли починаються перші польоти між Загребом і Белградом. У той же рік, транспортується 1322 пасажирів і 10 тонн вантажу. Вже наступного року запроваджуються внутрішні лінії, які з'єднують Загреб і Дубровник, Любляну, Спліт, Сараєво та інші міжнародні маршрути в Грац, Клагенфурт, Відень, Прагу, Будапешт, Трієст та Мілан.

Аеропорт Borongaj використовувався в цивільних повітряних і військових цілях. На початку Другої світової війни було припинено повітряний цивільний рух і аеропорт використовується виключно у військових цілях.

Після Другої світової війни поступово відновлюється повітряний рух. На 1 квітня 1947 року, комерційні послуги були перенесені на колишню авіабазу поблизу села Лучко, південний-захід від міста, яка має трав'яну злітно-посадочну смугу і бетонні платформи для стоянки повітряних суден. На своєму піку в 1959 році, Лучко перевіз 167000 пасажирів. Через злітно-посадкову смугу з трави і бідне навігаційне обладнання, аеропорт Лучко не міг йти в ногу з розвитком авіації. Через це на прохання «Управління цивільної авіації» знайшли нове місце — Плесо.

Літаки на пероні аеропорту в Загребі

20 квітня 1962 політ послуги були знову перенесено в передмістя Плесо. Він першим започаткував злітно-посадочні смуги в 2500 метрів і 1000 м² терміналу. 6 листопада 1961 аеропорт був занесений до реєстру підприємств під назвою «Аеропорт Загреб» (хорв. Zrakoplovna luka Zagreb). 20 квітня 1962, аеропорт починає регулярні повітряні перевезення. За перший рік роботи було перевезено 8041 пасажирів, 633 тонни вантажів і виконано 5206 посадок. На той момент посадкова смуга довжиною 2500 м могла вмістити лише 5 невеликих літаків.

У 1966 році було побудовано новий термінал площею 5000 м², а злітно-посадочну смугу було збільшено до 2860 м. У той же рік аеропорт отримав свою нову назву (хорв. Aerodrom Zagreb).

Аеропорт, вид зверху

У 1974 році злітно-посадкова смуга була розширена до нинішніх 3250 м, а термінал розширено до нинішніх 12 000 м².

Наступне оновлення було у 1974 році і «Аеродром Загреб» був закритий на реконструкцію протягом двох місяців. Було в черговий раз подовжена злітно-посадкова смуга (до 3259 м) і розширений пасажирський термінал, було оновлено і модернізовано радіо-навігаційне обладнання.

З метою збільшення частоти руху, в 1984 році в аеропорту Загреба проводиться чергова модернізація існуючих об'єктів, а також проводиться будівництво нових. Вводиться в експлуатацію вантажний термінал, нова пожежна станція, митна зона. Термінал аеропорту розширюється до 11 000 м².

У 2004 в аеропорту з'явилася курсо-глісадна система CAT-IIIb. Будівництво VIP-термінала було завершено в 2008 році і розташовано на північний захід від старого терміналу, який також було відремонтовано.

У 2009 році пасажиропотік аеропорту склав 2062242 пасажирів.

У 2012 році було підписано договір про передачу Загребського аеропорту в концесію на 30 років компанії Paris Aéroport. Договір включав в себе зобов'язання концесіонера побудувати протягом 2012-2015 років новий пасажирський термінал з пропускною спроможністю 5 млн пасажирів на рік. Загальний обсяг інвестицій капіталу на першому етапі склав 236 млн євро, а загальна вартість проекту оцінювалася в 324 млн євро[3].. Новий термінал, площею 65 тис. м². відкрився 28 березня 2017 року[4], будівництво обійшлося в 313 млн.євро. В аеропорту побудовано чотиризірковий готель[5]

Військова база ВПС[ред. | ред. код]

У східній частині аеропорту Загреба базується дев'яносто перша авіабаза хорватських ВПС, що має, за винятком транспортних літаків (Ан-32) і вертольотів (Мі-171Ш) в своєму розпорядженні є ескадрилья винищувачів МіГ-21.

Авіакомпанії і напрямки на січень 2018[ред. | ред. код]

Пасажирські[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Aegean Airlines
оператор Olympic Air
Афіни (з 14 травня 2018)[6]
Aeroflot Москва–Шереметьєво
Air Canada Rouge Сезонний: Торонто–Пірсон (з 3 червня 2018) [7]
Air France Париж–Шарль де Голль
Air Malta Сезонний чартер: Мальта
Air Serbia Белград
Air Transat Сезонний: Монреаль–Трюдо (з 30 травня 2018),[8] Торонто-Пірсон
Austrian Airlines Відень
British Airways Лондон–Хітроу
Brussels Airlines Брюссель
Croatia Airlines Амстердам, Барселона, Брюссель, Копенгаген, Дубровник, Франкфурт,Лісабон Лондон–Хітроу, Мюнхен, Париж–Шарль де Голль, Пула, Рим–Фіумічіно, Сараєво, Скоп'є, Спліт, Відень, Задар, Цюрих
Сезонний: Афіни, Бухарест, Брач, Дюссельдорф, Гельсінкі, Мілан–Мальпенса, Осло–Гардермуен, Прага, Приштина, Рієка Ст Петербург, Стокгольм–Арланда, Тель-Авів-Бен-Гуріон
Czech Airlines Прага
El Al Сезонний:Тель-Авів
Emirates Дубай
Eurowings Дюссельдорф
Сезонний: Гамбург
Eurowings Кельн/Бонн, Дюссельдорф, Штутгарт
Eurowings
оператор Germanwings
Берлін–Тегель, Кельн/Бонн, Штутгарт
Iberia Сезонний: Мадрид
KLM Амстердам
KLM
оператор KLM Cityhopper
Амстердам
Korean Air Сезонний чартер: Сеул-Інчхон
LOT Polish Airlines Варшава–Шопен
Lufthansa Франкфурт
Lufthansa Regional
оператор Lufthansa CityLine
Франкфурт, Мюнхен
Norwegian Air Shuttle Стокгольм–Арланда
Сезонний: Копенгаген
Onur Air Сезонний чартер: Анталія
Qatar Airways Доха
Qeshm Air Сезонний чартер: Тегеран–Імам Хомейні
Swiss International Air Lines
оператор Swiss Global Air Lines
Цюрих
Trade Air
оператор AIS Airlines
Осієк
Turkish Airlines Стамбул–Ататюрк
Vueling Сезонний: Барселона

Вантажні[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
DHL Aviation
оператор European Air Transport
Болонья, Кельн/Бонн, Лейпциг, Мілан-Бергамо, Венеція
Emirates SkyCargo Дубай
MNG Airlines Стамбул–Ататюрк, Париж–Шарль де Голль
Qatar Airways Cargo Доха

Статистика[ред. | ред. код]

Трафік Загребського аеропорту[9]
Year Пасажирообіг Зміни%
пасажирообігу
Авіаційний трафік Зміни%
авіаційного трафіку
Вантажообіг (тонн) Зміни %
вантажообігу
2000 1,149,830 n/a n/a n/a 7,388 n/a
2001 1,185,471 3.1 n/a n/a 7,791 5.5
2002 1,203,436 1.5 n/a n/a 7,347 5.7
2003 1,314,652 9.2 n/a n/a 8,608 17.2
2004 1,408,206 7.1 n/a n/a 8,899 3.4
2005 1,551,519 10.2 37,484 n/a 12,492 40.4
2006 1,728,414 11.4 40,884 9.1 10,393 16.8
2007 1,992,455 15.2 43,250 5.8 12,564 20.9
2008 2,192,453 10.0 44,542 3.0 12,697 1.1
2009 2,062,242 5.9 40,684 8.7 10,065 20.7
2010 2,071,561 0.5 39,812 2.1 8,156 19.0
2011 2,319,098 11.9 42,360 6.4 8,012 1.8
2012 2,342,309 1.0 39,084 7.8 8,133 1.5
2013 2,300,231 1.8 36,874 5.6 7,699 5.3
2014 2,430,971 5.6 38,348 4.0 8,855 15.0
2015 2,587,798 6.4 39,854 3.9 9,225 4.2
2016 2,766,087 6.9 40,796 2.4 10,074 9.2
2017 3,092,047 11.8 41,585 1.9 11,719 16.3

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]