Міжнародний день рідної мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний день рідної мови
Офіційна назва англ. International Mother Language Day
Ким святкується ООН
Засновано 16 травня 2007
Початок 2000
Дата 21 лютого
Пям'ятник жертвам боротьби за статус бенґальської мови, встановлений на території університету в Дацці.

Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані.

Походження дати[ред. | ред. код]

1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3 % населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже винятково розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 першим міжнародним днем рідної мови.

Відзначення в Україні[ред. | ред. код]

21 лютого 2017 з Міжнародним днем рідної мови привітав громадян Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Він зокрема відзначив:[1]

… кожного року українська мова активно розширює поле свого функціонування. Все більше представників молодших поколінь відчувають причетність до рідної мови та культури, все більше яскравих культурних проектів, зокрема фільмів і книжок, завойовують серця шанувальників. І сьогодні українська мова і культура – це креативна, динамічна субстанція, яка активно розвивається та доносить цікаві і непересічні смисли до всього світу.

… У справі формування і захисту нашого інформаційного простору важливим є створення умов і преференцій для продукування і поширення власного культурного продукту, зокрема українською мовою. Це складне завдання, у виконанні якого беруть участь Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Держкомтелерадіо, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, громадські організації, інтелектуальні центри, митці, активісти.

… в Державному бюджеті України на 2017 рік на розвиток української культури передбачено понад 3 млрд. гривень, зокрема на кінематограф, іміджеві українські проекти у світі за різними напрямами, запуск українського інституту книги. Переконаний, що сьогодні вперше за роки незалежності реалізується повноцінна протекціоністська політика щодо захисту та розвитку української мови та культури.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]