Міжнародний комітет Червоного Хреста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжнародний комітет Червоного Хреста
Логотип
Абревіатура МКЧХ
Заснована 1863
Штаб-квартира Женева, Швейцарія
Веб-сайт http://www.icrc.org/
Nobel prize medal.svg

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ, англ. International Committee of the Red Cross ICRC) — приватна гуманітарна установа, яка була заснована Анрі Дюнаном в 1863 році в Женеві , Швейцарія.

Загальний опис[ред.ред. код]

Міжнародна спільнота надала комітету унікальні повноваження, які базуються на міжнародному гуманітарному праві Женевських конвенцій, для захисту жертв міжнародних і внутрішніх збройних конфліктів.

Міжнародний комітет Червоного Хреста — частина Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця разом з Міжнародною Федерацією і 186 національними товариствами. Це найстаріша і найшанованіша організація в межах Руху.

Комітет тричі ставав лауреатом Нобелівської премії миру — у 1917, 1944 і в 1963 році. У 1917 р. — «За діяльність із поліпшення становища військовополонених», у 1944 р. — за діяльність в роки війни, яка повернула значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши життєві інтереси народів і потребу в примиренні, та в соті роковини свого існування у 1963 році.[1]

Історія[ред.ред. код]

Прапор МКЧХ

Утворений уродженцем Швейцарії Анрі Дюнаном, який 24 червня 1859 став свідком битви під Сольферіно та був вражений видовищем людських страждань. Під час битви були випадки розстрілу полонених чи добивання поранених багнетами. Багато поранених солдатів померли в наступні дні після битви через брак води, медикаментів та медичної допомоги. Після повернення у Швейцарію він написав та видав книгу «Пам'ять Сольферіно» у якій виступав за створення добровільних організацій для медичної допомоги пораненим солдатам. Крім того, він закликав до розробки міжнародних договорів, що гарантують нейтралітет та захист поранених на полі бою, а також медиків та польових лікарень. У 1863 році у Женеві був сформований комітет з 5 осіб, який мав розглянути пропозиції Дюнана. Цей комітет пізніше отримав назву «Міжнародний комітет Червоного Хреста». МКЧХ став засновником Руху Червоного Хреста, основним завданням якого стало забезпечення дотримання воюючими сторонами положень Женевських конвенцій 1949 р. про захист жертв збройних конфліктів та Додаткових протоколів до них. Прапором організації став став червоний хрест на білому фоні — швейцарський прапор з інвертованими кольорами.

Організація[ред.ред. код]

Штаб-квартира МКЧХ знаходиться у м. Женева (Швейцарія). Представництва організації розташовані у майже 80 країнах світу. Загальна кількість персоналу понад 13 тисяч осіб. Органами управління МКЧХ є Асамблея (верховний орган управління), Рада Асамблеї (допоміжний орган, якому Асамблея делегує низку своїх повноважень) та Директорат (виконавчий орган). На чолі Асамблеї та Ради Асамблеї стоїть Президент МКЧХ[2]..

Принципи організації[ред.ред. код]

1. Гуманність. Міжнародний рух сприяє захисту життя та здоров'я людей і забезпечує повагу до людської особистості.

2. Неупередженість. Не вирізняє людей за расовою, релігійною, класовою ознакою або політичними переконаннями. МКЧХ намагається полегшувати страждання людей, і в першу чергу тих, хто найбільше цього потребує.

3.Нейтральність. Міжнародний Рух не може приймати будь-яку сторону у збройних конфліктах і вступати в суперечки політичного, расового, релігійного або ідеологічного характеру.

4. Незалежність. Національні товариства МКЧХ, надаючи своїм урядам допомогу в їхній гуманітарній діяльності та дотримуючись законів своєї країни, зберігають автономію, щоб мати можливість діяти відповідно до принципів Міжнародного Руху.

5. Добровільність.

6. Єдність. У будь-якій країні може бути тільки одне національне товариство Червоного Хреста або Червоного Півмісяця. Воно має здійснювати свою гуманітарну діяльність на всій території країни.

7. Універсальність. МКЧХ є всесвітнім. Всі національні товариства користуються рівними правами і зобов’язані надавати допомогу одне одному.

МКЧХ в Україні[ред.ред. код]

Автомобіль МКЧХ у Станиці Луганській. 2015 рік.

Станом на 2017 рік Україні діє сім офісів організації — в Києві, Слов’янську, Сєвєродонецьку, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Одесі. Кількість співробітників в українських представництвах — більше 300. По обидві сторони лінії розмежування на сході України МКЧХ надає волонтерську допомогу місцевим мешканцям. Зокрема переселенці, старі, хворі, інваліди та безробітні забезпечуються продуктами харчування, предметами гігієни, грошовою допомогою. Проводяться тренінги серед волонтерів, школярів, вчителів та місцевих жителів для захисту від мін та боєприпасів, що не розірвалися. Організація допомагає шукати зниклих безвісти людей. Надається підтримка судово-медичним установам та громадським організаціям, що беруть участь в розшуку, збиранні та ідентифікації людських залишків. МКЧХ допомагає підтримувати зв'язок зі своїми близькими людям, які виявилися розділеними в результаті конфлікту, також допомагає сім'ям дізнаватися місцезнаходження їх зниклих безвісти родичів. Медичні заклади забезпечуються ліками, зокрема для лікування хронічних захворювань, а також перев'язувальним матеріалом для лікарень і медичних пунктів. Комунальні заклади, зокрема ті що відповідають за водопостачання, які постраждали чи були зруйновані під час ведення бойових дій отримують обладнання та будівельні матеріали для відновлення своєї інфраструктури[3].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Організація Це незавершена стаття про організацію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Неприбуткові організації Це незавершена стаття про неприбуткову організацію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.