Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міжнаро́дний ко́нкурс знавці́в украї́нської мо́ви і́мені Петра́ Я́цика — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу.

За ухвалою Ліги українських меценатів, конкурсу надано ім'я Петра Яцика, а його дочка Люба стала почесним головою конкурсу.

За останні роки кількість учасників конкурсу сягала 5 млн людей з-понад 20 країн світу.

Організатори і меценати[ред.ред. код]

Організаторами конкурсу спочатку були Міністерство освіти і науки України, Ліга українських меценатів за підтримки Міністерства культури і туризму України.

Однак організаторами XII конкурсу стали:

Головний меценат XIII конкурсу (2012) — АТ «Фармацевтична фірма „Дарниця“». Участь у фінансуванні конкурсу беруть представники української діаспори та благодійники з України:[1]

Щороку встановлюють свої премії для переможців конкурсу: Юлія Тимошенко, Євгенія Тимошенко.[2][3][4] Леонід Ліщина, Олександр Харченко, Роман Колісник, Степан Горлач, Микола Латишко, Василь Мойсяк, Андрій Комаровський, Ігор Мірецький, Василь Чупринда, Олена Лисик, Галина Педенко (Канада), Леся Ткач (Австралія), Ольга та Юрій Татарки (США).[1]

В Україні серед меценатів конкурсу ЗАТ «Оболонь» на чолі зі своїм президентом Олександром Слободяном, АТ «Ексімед», що його очолює Олександр Огороднійчук, Спілка письменників України (голова — Віктор Баранов), Всеукраїнське об'єднання «Просвіта» (голова — Павло Мовчан), Михайло Косів.[1]

Умови конкурсу[ред.ред. код]

Конкурс щороку стартує 9 листопада, в День української писемності та мови.

Конкурс проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський. Переможці конкурсу, крім цінних подарунків, отримують грошову винагороду (2006 року вона становила 3-7 тисяч гривень — залежно від вікових груп учасників).

Переможців конкурсу визначає авторитетне журі на чолі з головою професором П. Ю. Гриценком — директором Інституту української мови НАН України.

У конкурсі беруть участь як українці, так і особи інших національностей, які знають українську мову і послуговуються нею.

Історія[ред.ред. код]

Конкурс було засновано українським меценатом Петром Яциком у травні 2001 року. Конкурс проводиться щорічно.

VII конкурс відкрився 9 листопада 2006 року в Чернігові і вперше проходив без участі Освітньої фундації Петра Яцика (Торонто), якою керує Надія Яцик. Очолювана нею фундація зняла з себе відповідальність за проведення мовного конкурсу, бо, на її переконання, «не може українська діаспора врятувати українську мову в Україні». На її думку, це може зробити тільки уряд України.

Одним із натхненників конкурсу є виконавчий директор Ліги українських меценатів, письменник і громадський діяч Михайло Слабошпицький.

25 жовтня 2010 року міністр освіти і науки України Дмитро Табачник підписав указ, яким фактично ліквідував міжнародний конкурс імені Петра Яцика. Це рішення не підтримала українська інтелігенція та письменники (Дмитро Павличко, Михайло Слабошпицький, Іван Дзюба, Павло Мовчан, Марія Матіос, Василь Шкляр та інші), котрі написали відкритого листа до президента Віктора Януковича з вимогою скасувати рішення міністра освіти.

25 січня 2014 року в Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради відбувся підсумковий (загальнонаціональний) етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Це був ХІV Міжнародний конкурс.[5]

Призначення стипендій переможцям конкурсу[ред.ред. код]

Переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, які продовжують подальшу освіту в навчальних закладах України за рішенням журі конкурсу наказом МОН України призначаються щомісячні іменні стипендії Президента України на календарний рік, починаючи з 1 вересня поточного року. Так, за результатами XVII Міжнародного конкурсу було призначено стипендії 14 переможцям конкурсу: 9 учням загальноосвітніх навчальних закладів, 1 — учениці ПТНЗ, 4 — студентам вищих навчальних закладів.[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]