Міжнародний орден Святого Станіслава
| Міжнародний орден Святого Станіслава | |
| Дата створення / заснування | 2004 |
|---|---|
| Категорія лауреатів нагороди | Категорія:Кавалери міжнародного ордена Святого Станіслава |
Міжнародний орден Свято́го Станісла́ва (пол. Order Świętego Stanisława) — міжнародний орден та одноіменна приватна відзнака, а також міжнародна організація національних асоціацій його кавалерів.
Історія[ред. | ред. код]
9 червня 1979 року «польський уряд» на еміграції (що не визнавався більшістю польської еміграції, а також не був визнаний в самій Польщі після 1989 року), видав указ про заснування Ордена Святого Станіслава[1].
1990 року цей орден отримав статус громадського, яким може бути нагороджена будь-яка людина.
В Україні в травні 1999 року було офіційно зареєстровано українське відділення Ордена Святого Станіслава. У травні 2004 року Асамблея Великих Пріорів «Ордена святого Станіслава» провела реорганізацію Ордена. Відтоді Міжнародний орден святого Станіслава є міжнародною спілкою національних асоціацій його Кавалерів[2]. Його українське відділення перейменували в Асоціацію кавалерів ордена Святого Станіслава. Засновник ордена в Україні — уродженець міста Феодосія Великий Пріор Павло В'ялов[3], який помер у січні 2021 року[4].
Декларативна мета ордена — благодійність, підтримка інвалідів та малозабезпечених сімей. Його члени, — впливові українські політики — члени парламенту, міністри, діячі культури (переважно періоду до 2014 року).[5]
Репутація[ред. | ред. код]
Орден має дуже неоднозначну і скандальну репутацію. У 2003 році його звинуватили в зв'язках з масонством. Екс-спікер Верховної Ради України Олександр Мороз з трибуни Верховної Ради заявив, що близько 30 вищих керівників держави входять до масонської ложі — «Ордена Святого Станіслава»:
|
Ми маємо інформацію про членство в цьому ордені посадових осіб, починаючи від керівників СБУ, міністра оборони і Генерального прокурора, | 
|
— говорив тоді Олександр Олександрович. | ||
Пізніше таку думку підтримав український громадський діяч та радянський дисидент Левко Лук'яненко. Однак керівництво ордена всіляко заперечує ці звинувачення[6][7]:
|
|
Орден є закритим елітарним клубом, кавалерами якого стають в основному впливові і відомі громадські діячі. Списки членів ордена залишаються відкритими для всіх |
|
Про обряд посвячення в кавалери ордена розповіла кавалерственна дама ордену Святого Станіслава IV ступеня, актриса і телеведуча Ольга Сумська[6]:
|
|
Проходить обряд в таємничій атмосфері. Найчастіше для такої важливої події вибирають церкви: Андріївську, Іллінську або Казанської ікони Божої Матері. Претендентів на нагороду викликають по черзі. Його Високоповажність великий пріор ордена Святого Станіслава в Україні Павло В'ялов в мантії і з мечем в руці вимовляє: «В ім'я Господа нашого Ісуса Христа». Він, немов королева Великої Британії, торкається краєчком леза плечей і проголошує чоловіка лицарем, надягає на нього багрову мантію і стрічку з відмітним знаком. Це таїнство дійсно нагадує масонські посвяти. |
|
Акордеоніст і екс-депутат Верховної Ради Ян Табачник стверджував, що в той час, коли він отримував цей орден, це була дуже модна нагорода[6]:
|
|
Тоді була хвиля благодійності, і, мабуть, я потрапив в списки тих, кого вирішили нагородити. Але я не робив це заради ордена, не потрібні мені всі ці нагороди. Я вас благаю! Орден Святого Станіслава має свою історію, він дуже древній, дворянський. Але я скептично сприймаю все це: ну які ми зараз дворяни, які князі?! Я сміюся над цим. |
|
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Oświadczenie rządu R. P. na uchodźstwie w sprawie działalności Juliusza Sokolnickiego. „Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej”, s. 8, Nr 1 z 4 lutego 1987.
- ↑ The International Order of St. Stanislas [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.], www.ststanislas.org.uk
- ↑ Міжнародний Орден Святого Станіслава - Великий пріор Ордену. ioss.org.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
- ↑ Не стало Павла Вялова... ioss.org.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
- ↑ Масоны. Со времен Б.Хмельницкого и по сегодняшний день[недоступне посилання]
- ↑ а б в Орден Святого Станислава: лохотрон для богачей или масонская ложа?. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Балом правят масоны?. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Norbert Wójtowicz: Praemiando Incitat. Order Świętego Stanisława, Warszawa 2007, ISBN 978-83-925702-0-2 (fragment wprowadzenia do książki)